/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

OC QNX, Детальна інформація

Тема: OC QNX
Тип документу: Реферат
Предмет: Комп`ютерні науки
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1379
Скачати "Реферат на тему OC QNX"
Сторінки 1   2   3   4   5  
QNX написана мовою високого рівня "С". У системі також мається компілятор BASIC. Обидві мови використовують той самий генератор кодів і мають однаковий формат об'єктних файлів. Функціональна бібліотека включає процедури вводу/виводу на рівні пристроїв і файлів, математичних функцій, графічні, прямого вводу/виводу на консоль, а також пакет рутин, що аналізує термінали. Фірма Quantum ассемблер, линкер і два отладчика, один із яких виконує налагодження вихідних текстів, а іншої - системних програм.

8. QNX і локальні мережі.

Локальні обчислювальні мережі (ЛВС) обіцяють революціонізувати шляху використання комп'ютерів. Завдяки мережі, від 10 до 100 разів обробки даних, що збільшує потужність, персональними комп'ютерами, можна створювати "установи майбутнього". В міру удосконалювання технології мережі стають усе більш доступними, отже можна одержати доступ до глобальної бази знань. Звичайно, ключовим питанням доступу й обчислень залишаються питання швидкої комутації. ОС QNX, маючи швидкість переключення задач 7200 задач/сек при частоті 16 Мгц, гарантує саме сприятливе середовище для зв'язку задач, що виконуються на різних машинах. QNX бачить "світ" як збори задач, що виконуються на одному чи декількох вузлах (процесорах) і имеющих доступ до ресурсів усієї системи. У мережі QNX немає обмежень на використання ресурсів будь-якою задачею. Не існує також обмежень на вибір задачею процесора, на якому вона буде виконуватися. Це означає, що, наприклад, програма може виводити інформацію на будь-який принтер, приєднаний до будь-якої машини мережі, а також звернутися до будь-якого файлу на будь-якому дисководу. Для розходження вузлів мережі користувачами і програмами, вузлам призначаються номери. Користувач, працюючи на одному з вузлів мережі, за замовчуванням буде використовувати русурсы цього вузла, однак при застосуванні в командах "переадресації", користувач здійснює доступ до ресурсів інших вузлів.

9.Що таке QNX Windows

Якщо говорити коротко, QNX Windows це інтелектуальний графічний сервер, однак щоб зрозуміти зміст цього вираження необхідні досить ясні пояснення, тому що дана система має мало загального з загальновідомими системами начебто MS Windows чи X Window System.

Як ні дивно, її розроблювачі (канадська фірма Basis Computer Systems Inc.) зуміла запропонувати щось несхоже ні на що інше. Розроблялася ця система спеціально для ОС QNX з розрахунком на додатки працюючі в реальному масштабі часу і з використанням усіх переваг цієї ОС. Права на систему належать фірмі QNX Software Systems Ltd. (розроблювач OC QNX), оскільки розробка велася по її замовленню. Робота ця починалася ще коли існувала тільки серія 2.x OC QNX, призначена для процесорів і8086-80286.

Перша версія системи була випущена в 1990 році. Згодом QNX Windows була перенесена в 32-х розрядну версію QNX (серія 4.x), однак варто відзначити той факт, що відповідна версія даної системи здатна працювати навіть на IBM PC/XT-86 (при цьому забезпечується багатокористувацький доступ, що витісняє багатозадачність, прозорі мережні комунікації і багато чого іншого).

Тепер самий час розглянути систему QNX Windows з погляду зовнішнього інтерфейсу й архітектурних концепцій. Зовнішній інтерфейс цієї системи сполучимо зі специфікаціями графічного інтерфейсу користувача OPEN LOOK, що були розроблені експертами фірми Sun Microsystems, за замовленням корпорації AT&T. Оскільки в нашій країні з ним знайомо лише незначна кількість фахівців, яким довелось попрацювати з технікою і програмним забезпеченням фірми Sun, має сенс зупинитися на цьому питанні докладніше.

10.Користувальницький інтерфейс OPEN LOOK

Насамперед слід уточнити, що ми будемо розуміти під інтерфейсом. Зверніть увагу, що OPEN LOOK це саме специфікація, а не конкретна реалізація інтерфейсу. Розробка велася без оглядки на який-небудь з існуючих інтерфейсів і без орієнтації на яке-небудь конкретне середовище виконання, правда до деякої міри використовувалися результати дослідницьких робіт, що проводилися компанією Rank Xerox. Специфікації включають три книги, що визначають зовнішній вигляд графічних елементів інтерфейсу, рекомендації зі стилю додатків і процедуру сертифікації додатків на відповідність специфікаціям. Усі книги опубліковані видавництвом Addison-Wesley Inc., російських перекладів не існує. Офіційна публікація специфікацій відбулася в 1990 році. Потім з'явилося кілька реалізацій, в основному для середовища X Window. Найбільш відомі серед них системи Open Windows і X View, розроблені фірмою Sun, а також бібліотека виджетов AT&T. Реалізації класифікуються на 3 рівні, по повноті. В даний час інтерфейс OPEN LOOK є основним конкурентом інтерфейсу OSF/Motif, широко використовуваного в системі X Window, що більш знаком російським фахівцям, через того що основними джерелами натхнення для його творців були MS Windows і Presentations Manager.

Суперечки про те, який інтерфейс краще, напевно не закінчаться ніколи, оскільки в цьому питанні занадто багато чого залежить від особистого смаку і задач, який потрібно вирішувати. На погляд автора, OPEN LOOK відрізняється деякої зовнішній аскетичністю, наприклад рекомендується уникати застосування іконок як органи керування , і не зловживати візуальними ефектами (типу ' вікон, щовибухають,'). Якщо задуматися, то для багатьох додатків це непогані рекомендації, адже користувача цікавить не зовнішня краса програми, а задача яку він повинний вирішити. З іншого боку, розроблювачі OPEN LOOK пишуть про те, що цей інтерфейс призначений не для конкуренції, а для співіснування з іншими інтерфейсами. Одним словом, вибирайте те, що більше по смаку Вам (чи Вашим користувачам).

Основними принципами, покладеними в основу при проектуванні інтерфейсу OPEN LOOK є ефективність, несуперечність і простота, тобто саме ті принципи, що необхідні для додатків, що працюють у реальному масштабі часу. Не випадкова більшість додатків створених з використанням цього інтерфейсу орієнтовані саме на дану область застосування.

Під ефективністю розуміється надання користувачу можливості швидко (з мінімумом проміжних кроків) виконувати бажані дії, при цьому повинні бути в однаковій мірі враховані інтереси як новачків, так і досвідчених користувачів. Під несуперечністю розуміється те, що в будь-якій частині додатка (і у всіх додатках) однорідні дії повинні виконуватися однаковим способом. Під простотою розуміється легка видимість інтерфейсу, тобто користувач не повинний подовгу блукати в лабіринтах меню і вікон у пошуках потрібної чи команди опції. Крім той інтерфейс не повинн фокусувати увагу користувача на собі самому, відволікаючи його від виконання основної чи задачі змушуючи задумуватися над змістом незвичайних ефектів і, найважливіше - він повинний мати чітко виражену систематичну концепцію взаємодії людини з програмою.

Звичайно, будь-який фахівець із графічних інтерфейсів скаже, що цим принципам повинна (і звичайно намагається) випливати будь-яка пристойна графічна система. Однак благими намірами вимощена дорога в пекло, і досить поексперементувати з деякою кількістю програм для MS Windows, щоб помітити як далеко більшості з них до відповідності оголошеним принципам. Проблема полягає в тім, що ці принципи є не більш ніж загальним місцем, якщо вони не супроводжуються конкретними рекомендаціями з прийняття тих чи інших рішень.

Кожний, хто хоча б раз приймав рішення, що стосуються інтерфейсу програми, знає як важко зупинитися на чому або одному. Достоїнство ж інтерфейсу OPEN LOOK полягає саме в тім, що він заснований на ретельно пророблених принципах побудови додатків і взаємодії користувача з ними, підкріплених самими детальними рекомендаціями щодо застосування тих чи інших графічних елементів у типових ситуаціях. У результаті програмою, сертифікованої на відповідність інтерфейсу OPEN LOOK, будь-який користувач, знайомий з ним, користається так само легко, як будь-який водій керує автомобілем будь-якої марки - він не повинний задумуватися де знаходиться чи кермо, чи яка з педалей включає гальмо.

Тепер розглянемо коротко основні елементи інтерфейсу OPEN LOOK. Очевидно, що головним елементом будь-якого графічного інтерфейсу є вікна (windows). У даному інтерфейсі визначено чотири типи вікон:

Базове вікно (Base window) - Вікно, що з'являється при запуску додатка й у який зосереджена велика частина функціональних можливостей і органів керування додатка. Тут же як правило максимальне використовується візуальний зворотний зв'язок.

Спливаюче вікно (Pop-up Window) - Вікно призначене для виконання якої або конкретної дії, чи вибору зміни параметрів і т.д. При необхідності частого використання може бути 'приколено' до екрана за допомогою 'шпильки'. Визначено чотири підтипи:

Command Window - Призначено для виконання команд із можливістю завдання параметрів (Find & Replace).

Properties Window - Призначено для установки чи зміни параметрів (властивостей) обраного об'єкта.

Help Window - Призначено для висновку довідкової інформації про об'єкт, над яким знаходиться покажчик миші.

Меню (Menu Window) - Вікно призначене для вибору одного з декількох пропонованих варіантів. Може мати смугу прокручування (scrollbar) якщо варіантів багато.

Самою незвичайною особливістю вікон в інтерфейсі OPEN LOOK є можливість визначити для вікна 'крайні зони' (Window Bars), тобто проміжки між границею вікна і його внутрішньою частиною.

o

\x100F\x0D00\x18C6

\x1A00рони вікна і мати будь-як ширину. Вони мають незалежну систему координат і можуть використовуватися для висновку так само як і внутрішня область вікна. Верхній (і іноді лівий) проміжки використовуються як область керування (див. далі), а правий і нижній проміжки - для зон скролінга. Нижній проміжок використовується ще і для висновку повідомлень (аналог Message Area в інтерфейсі OSF/Motif).

Внутрішня область вікна може бути поділена на 'кватирки' (Panes), кожна з який може використовуватися незалежно (і мати свої власні смуги прокручування). Усього можна визначити не більш 4-х кватирок (не більш 2-х в одному напрямку), причому їхній загальний зовнішній контур повинний збігатися з контуром вікна.

При запуску 'менеджера робочого столу', усі вікна забезпечуються декораціями (тривимірна рамка, куточки для зміни розмірів, заголовок, службова кнопка (window button) чи шпилька (pushpin)), іконками (для базових вікон) і меню вікна, що залежить від типу.

Для базового вікна будь-якого додатка через пункт Properties у меню можна задати початковий стан (іконка, стандартне, розкрите), початкове положення на екрані і розмір, а також колірну палітру для вікон і діалогів, що відносяться до даного додатка. Пункт меню базового вікна Quit надає стандартний (і звичайно єдиний) спосіб завершення додатка.

Самим характерним елементом спливаючого вікна служить шпилька, що є навряд чи не найвідомішим елементом інтерфейсу OPEN LOOK. При відкритті вікна вона звичайно 'лежить на боці' у верхньому лівому куті. Коли користувач виконує дію, зв'язана з вікном, воно звичайно закривається. Однак, якщо клацнути мишею по шпильці, вона 'устромляється' в екран і 'приколює' вікно до нього. Після цього вікно не закривається, поки користувач ще раз не натисне на шпильку, що дозволяє багаторазово виконувати часто використовувані дії. Особливо це зручно при використанні спливаючого меню - його можна приколоти в будь-якім місці екрана, що зручно користувачу. Помітьте, що ця красива ідея була згодом використана, у трохи іншій формі, в інтерфейсі OSF/Motif версії 1.2, за назвою Tear-Off Menu (там замість шпильки використовується 'лінія перфорації' і користувач може 'відірвати' меню від 'корінця' як листок із блокнота).

Сторінки 1   2   3   4   5  
Коментарі до даного документу
Додати коментар