Військово-патріотичне виховання особового складу підрозділу, Детальна інформація

Розгляд виховного процесу як системної діяльності;

Неперервність виховання особистості у військовому навчально-виховному процесі;

Вдосконалення зовнішньої діяльності індивіда як основи формування необхідних якостей військовослужбовця;

Максимальне узгодження форм і методів виховання особистості в умовах г служби в Збройних Силах України з її віковими та індивідуальними особливостями,

Виховання в колективі і через колектив,

Співвідношення вимогливості до військовослужбовців з повагою де їх особистої гідності.

Опора на позитивне.

Єдність, узгодженість, послідовність виховних впливів.

Принцип національної спрямованості та врахування суспільно-історичного досвіду України у підготовці молоді до захисту держави.

\x00AA

¬

®

°

\x00B2

b

d

¬

®

°

\x00B2

\x00B2

\x1100\x2684\x1201\x6864\x0101\x3700$\x2438\x4800$\x8460\x0126\x6467\x4318± \x0300\x0124\x8411\x0126\x6412\x0168\x2437\x3800$\x2448\x6000\x2684\x6101\x0124\x6467\x4318±\x1700 Слід творчо підійти до впровадження народних. національних звичаїв. форм роботи з військовослужбовцями з метою розвитку у них високою рівня національного патріотизму та готовності до захисту України.

Принцип гуманізації процесу виховання військовослужбовців полягає в доведенні до свідомості юнаків того, що людина - найвища цінність, яку необхідно обороняти і захищати. Процес підготовки до можливої бойової діяльності, до захисту держави повинен відповідати основним вимогам, . проголошеним у Декларації про права людини, створювати всі умови для найповнішого розвитку особистості, яка з віком все більше здатна усвідомлювати суспільне призначення військової діяльності, її роль у збереженні миру на планеті.

Виховання військовослужбовців не повинно викликати проявів антигуманної, аморальної поведінки, зневажливого ставлення до суспільства, інших народів, до загальнолюдських цінностей. Разом з тим, цей принцип не заперечує формування в особистості осмисленої ненависті до всіх тих, хто посягає на людське життя, на мир та свободу свого та інших народів.

Принцип розгляду виховання як системної діяльності.

Формування особистості військовослужбовця проходить у доступній для нього системі суспільних відносин шляхом цілеспрямованого навчально-виховного впливу. В залежності від змісту, структури, особливостей організації виховної діяльності військовослужбовців певного розвитку зазнає кожна з сфер людської психіки. Розвиток мотиваційної готовності особистості випереджає загальну військово-професійну та емоційно-вольову складові і стимулює становлення останніх. Незважаючи на те, що готовність до служби в армії формується як цілісне, утворення особистості, кожен з виділених нами компонентів розвивається за своїми специфічними закономірностями.

Якісні та кількісні зміни в загальній військово-професійній та емоційно-вольовій готовності до служби в армії проходять під впливом мотиваційних утворень, які є змістоутворюючим ядром особистості.

Принцип неперервності виховання особистості у військовому навчально-виховному процесі.

Готовність до військової служби доцільно оцінювати за рівнем розвитку особистості: її мотиваційної, емоційно-вольової сфер, пізнавальних процесів, знань, умінь, навичок, необхідних воїнові. Аналіз процесу становлення готовності свідчить, що, виступаючи складним утворенням особистості, вона формується упродовж всього процесу виховання.

У цілеспрямованій продуманій суспільне корисній діяльності військовослужбовців проходить успішне становлення їх як особистості. Нейтралізація чи ізоляція особистості від такої діяльності приводить до при зупинки процесу її виховання, до порушення функціональних зв'язків між окремими її складовими та до певного гальмування розвитку.