/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Лідерство, Детальна інформація

Тема: Лідерство
Тип документу: Реферат
Предмет: Психологія
Автор:
Розмір: 0
Скачувань: 2421
Скачати "Реферат на тему Лідерство"
Сторінки 1   2   3  
Проблема політичного лідерства, що існувала завжди і скрізь, завжди і скрізь вивчалась в цивілізованому світі ретельно та без зайвого піклування про тих, хто на таку популярність і лідерство претендували. На десятки років ми, через ряд причин об’єктивного та суб’єктивного характеру, виключили себе з кругу цивілізації стосовно цього параметру і сьогодні лише починаємо писати сторінку за сторінкою в області теорії і технології політичного лідерства, відповідаючі для початку на азбучні питання: хто такий політичний лідер? Чим відрізняється він від вожака і вождя? Яка відмінність між молодіжним лідером і молодим політиком?

На відміну від розвинутих країн, в колишньому СРСР питання про політичне лідерство було неначе зняте. В умовах,коли діяв відомий закон Пітера і керівний працівник зростав до рівня своєї некомпетентності, говорити про політичне лідерство було неприйнято тому, що в кращому випадку йшлося лише про вожака або вождя. Прицьому, і він був не признаним вождем, а вождем призначеним номенклатурою в якості виразника, рупора її інтересів. Вузький прошарок комунєстичної бюрократії за зрозумілими причинами не допускав і не міг допустити, щоб який-небудь відповідальний пост зайняв радикальний політик зі своїми поглядами, силою інтелекту та характеру. Тому вищими керівниками країни ставали досить опосередковані люди, і, як правило, випадково. Їх влада була значно обмежена. Як підкреслюе відомий дослідник бюрократії в СРСР А.Авторхамов, всі голови СРСР, Генеральні секретарі КПРС мали лише право опубліковувати думку Політбюро і без нього були безсильними. Ще складніша ситуація з лідерством була в республіках колишнього СРСР.

Майже до самого кінця 80-х років, уже в умовах перебудови не існувало суб’єктивних передумов у вигляді можливості політичного Лідерства. Демократизація суспільства, виникнення політичного плюралізму, зростання політичної культури громадян вперше проклали дорогу для можливої реалізації політичних лідерів. Безсумнівно, все, що нині робиться в області політичного лідерства, ще не досконале тому, що ще не зовсім здорове наше суспільство. Тому доволі часто у нас переважає прагнення не « винаходячі велосипеду», брати все найцікавіше, випробуване і західної політології, з західних технологій політичного лідерства, хоч і з деякими виправленнями.

Вперше трактовку поняття лідерства, а також політичного лідерства ми знаходимо в працях античних істориків Геродота, Плутарха, Гракха та інших. В центрі їх історичних розповідей завжди знаходились визначні особистості- монархи, полководці, впливові державні мужі. Цих людей розглядали як деяких володарів від бога , які істотно відрізняються від собі подібних громадян, і природньо, претендують на всі блага в суспільстві. У середні віки Н. Маккіавелі вважав, що типовий політичний лідер- правитель, який домагається мети, не вибираючі засобів.

Ф. Ніцше у праці «Генеалогія моралі» вказував на прагнення людини зайняти пост лідера як на природній інстинкт людини і зазначав, що лідер має право ігнорувати мораль.

Ця думка дещо перегукується з міркуваннями Б. Рассела, який визначав, що найголовнішими потребами людини із ряду безмежних є жадання влади і слави. Жадання влади має дві форми: експлікативну (explicit- чітко виражену), що притаманна лідерам, і імплікативну (implicit- нечітко виражену), що притаманна послідовникам.

Більш пізні західні політологи і соціологи намагаються з’ясувати проблему лідера уже на інших рівнях. Заслуговує на увагу концепція особистих якостей, згідно якої лідер є особистістю з відповідними соціально-психологічними якостями (почуттям гумору, такту, вмінням звертати на себе увагу та ін.)

Проголошується також підхід, при якому особистисть виступає як функція ситуації. Поведінку лідера, його позиції, придатні в одній ситуації, не можна використовувати в інших. В одних умовах на посаду лідера підходить одна людина, в інших - інша. В рамках цєєї теорії цікаві висновки роблять Е. Фромм та Д. Рісмен. Вони вважають, що лідером може виступати безпринципна людина, яка є “функцією ситуації”, керівником, що підкоряється обставинам.

Здається цю проблему спробував вирішити Д. Є. Видрін, який сробив спробу розрізнити поняття “вожак “ і “ політичний лідер “. Вожак скоріше і відповідає портрету того політичного лідера, який змалювали Е. Фромм та Д. Рісмен.

До найбільш характерних рис вожака належать: потакання щохвилинним найпростішим вимогам мас; використання для підвищення і підтримки власної популярності критичних емоціональних станів великих груп людей - страху, ненависті, ворожби ; підлещування і підлабузництво перед масами; використання лексики юрби; завищені обіцянки, звертання до найменш підготовлених і малоосвічених елементів населення. Філософ і політичний мислитель Семен Франк казав : “Вожак - це той, хто не в змозі перевершити найнищі прошарки суспільної свідомості і вийти на рівень саме взаємодії з найперспективнішими суспільними силами . Якщо “ номенклатурник “ - це слухняний рупор “ верхів “, то вожак - не менш слухняний рупор “ низів “. Г. Лебон висказався ще рішуче: “ Вожак дуже рідко іде попереду суспільної думки ; звичайно він іде за нею і вбирає в себе всі її помилки .Немало проникливих і їдких висловлювань присвятив феномену вожака і Петр Струве. На переконуючих історичних фактах він показав, що найчастіше політичний вожак паразитує на ідеї руйнації і саме на ній будує свою популярність і кар’єру, оскількі маса, як правило, легше сприймає не створюючі, а саме руйнуючі ідеї.

Отже політичний вожак і політичний лідер - це дві несумісні речі, і відрізнити лідера від вожака не важко . Найголовніша ознака , за якою це можна зробити , - інноваціонність, тобто здібність лідера постійно продукувати нові ідеї ( або їх комбінувати і вдосконалювати , зважаючі на те , що інноватика поділя·ться на радикальну , комбінуючу і вдосконалюючу ).

Значна кількість західних вчених були і залишаються прихильниками концепції лідера, побудованої на припущенні , що лідери- це люди , які обдаровані спеціфічними лідерськими рисами ще з народження . Найбільш поширеною тут виступає так звана харизматична концепція , згідно якої лідерство отримують видатні люди як дещо , що зійшло на них як благодать . Харизматичний тип лідерства заснований на неординарних, незвичайних якостях самого лідера , по суті цей тип лідерства спирається на авторитарний механізм володарювання .

Інший напрямок - інтерактивний. Його прихильники відстоюють те, що лідером може стати будь-яка людина, що відіграє певну роль в міжособових a\x00B3aeiineiao \x00B3 , c\x00F0icoi\x00B3ei , ia iicaaaeai\x00B3 i\x00F0aai\x00B3caoi\x00F0nueeeo cae\x00B3aiinoae .

A aecia/aii\x00B3 oaiiiaia iie\x00B3oe/iiai e\x00B3aea\x00F0noaa /anoi aeei\x00F0enoiao\x00BAoueny oaeiae nenoaiiee aiae\x00B3c. Nooue eiai a oiio, ui iie\x00B3oe/iee i\x00F0ioean, iie\x00B3oe/ia ae\x00B3yeuei\x00B3noue \x00F0icaeyaeathoueny ia \x00B3iaeoa ye a\x00F0a \x00F0ieae, a yeo a\x00F0athoue “ na\x00F0eici\x00B3 ethaee“.

Oaeee i\x00B3aeo\x00B3ae aei aeyaeaiiy nooiinoі іііііiie\x00B3oe/iiai e\x00B3aea\x00F0noaa aeiee a \x00F0acoeueoao\x00B3 aeyaeaiiy aeaio c\x00F0\x00B3c\x00B3a a aoaeue-ye\x00B3e iie\x00B3oe/i\x00B3e \x00F0ie\x00B3. Ia\x00F0o ca ana c\x00F0\x00B3c ia’\x00BAeoeaii-nioe\x00B3ieia\x00B3/iee . O a\x00B3aeiia\x00B3aeiino\x00B3 aei iueiai aaaaea\x00BAoueny, ui a iie\x00B3oe/iiio aeeoo\x00B3 \x00B3 ae\x00B3yeueiino\x00B3 “ \x00F0ie\x00B3 “ iie\x00B3oee\x00B3a ia o\x00B3eueee caa/anii \x00F0iciiae\x00B3eai\x00B3 , aea e iaaiei /eiii iiaeii\x00B3 aooe ocaiaeaeai\x00B3 .

Ae\x00F0oaee c\x00F0\x00B3c iie\x00B3oe/iiai e\x00B3aea\x00F0noaa a\x00B3eueo aaaeeeaee - oea c\x00F0\x00B3c nioe\x00B3aeueii-ineoieia\x00B3/iee , ui noino\x00BAoueny noa’\x00BAeoeaiiai ni\x00F0eeiyooy aeanii? \x00F0ie\x00B3 ye iie\x00B3oeeii , oae \x00B3 oeie ethaeueie , ui niinoa\x00F0\x00B3aathoue ca iie\x00B3oeeii .Iiaa eaea i\x00F0i oa , ui iie\x00B3oeee cian\x00B3i ii-\x00F0\x00B3ciiio ona\x00B3aeiieththoue naith \x00F0ieue , i\x00F0ecia/aiiy \x00B3 oaeiae ii-\x00F0\x00B3ciiio ?? aeeiiothoue .

O iia\x00B3oi\x00B3e iie\x00B3oe/i\x00B3e aeoioe\x00B3 Caoiaeo i\x00F0iaeaia e\x00B3aea\x00F0noaa \x00F0icaeyaea\x00BAoueny /ano\x00B3oa a ieai\x00B3 aii\x00B3\x00F0e/ieo aeine\x00B3aeaeaiue o iaeeo nioe\x00B3aeueieo a\x00F0oiao. I\x00F0e oeueiio ca aeiiiiiaith \x00F0\x00B3ciiiai\x00B3oieo ineoiiao\x00F0e/ieo \x00B3 nioe\x00B3iiao\x00F0e/ieo oano\x00B3a \x00B3 iaoiaeee aeyaeythoueny ineoieia\x00B3/i\x00B3 \x00B3 nioe\x00B3i-ineoieia\x00B3/i\x00B3 aniaeoe e\x00B3aea\x00F0noaa, ye\x00B3 aeine\x00B3aeaeothoue iaoai\x00B3ci a\x00F0oiiai? \x00B3ioaa\x00F0aoe\x00B3?, ia’\x00BAaeioaaeueii? ae\x00B3? a\x00F0oie iaaeiei iniaenoino\x00B3 ( e\x00B3aea\x00F0a ).

Aei iaea\x00B3eueo iioe\x00F0aieo ca\x00F0oa\x00B3aeieo oai\x00F0\x00B3e e\x00B3aea\x00F0noaa iaeaaeaoue:

1) oai\x00F0\x00B3y \x00F0en ( e\x00B3aea\x00F0noai o\x00F0aeoo\x00BAoueny ye oaiiiai , ii\x00F0iaeaeaiee niaoeeo\x00B3/ieie \x00F0enaie e\x00B3aea\x00F0) ;

2) oai\x00F0\x00B3y aecia/aeueii? \x00F0ie\x00B3 iine\x00B3aeiaiee\x00B3a ( e\x00B3aea\x00F0noai a i\x00B3e aenooia\x00BA ye ooieoe\x00B3y a\x00B3ae caieo\x00B3a \x00B3 i/\x00B3eoaaiue iaeiiaeoioe\x00B3a-ni\x00F0aoiee\x00B3a , ye\x00B3 i\x00F0eeiathoue /e a\x00B3aeoeeythoue e \x00B3ae\x00BA\x00F0a , eiai iiceoe\x00B3th ) ;

3) \x00F0aeyoeaia oai\x00F0\x00B3y ( iio\x00F0aao\x00BA a\x00F0aooaaiiy i\x00F0e aeine\x00B3aeaeaii\x00B3 e\x00B3aea\x00F0noaa \x00F0en e\x00B3aea\x00F0a \x00B3 niaoe\x00B3oe/ieo oiia , ca yeeie a\x00B3i ae\x00B3? , oa\x00F0aeoa\x00F0 a\x00F0oie ?? /eai\x00B3a);

4)neooaoe\x00B3eia oai\x00F0\x00B3y ( e\x00B3aea\x00F0noai \x00F0icaeyaea\x00BAoueny ye yaeua , aeaoa\x00F0i\x00B3iiaaia o\x00B3\x00BAth /e \x00B3ioith neooaoe\x00B3\x00BAth ) .

\x00D0yae no/anieo cao\x00B3aeieo a/aieo ( aano\x00F0ae\x00B3enueeee nioe\x00B3ieia-ineoieia i\x00F0ioani\x00F0 An A\x00BAa , a\x00B3aeiiee iie\x00B3oieia \x00B3c NOA \x00D0iaa\x00F0o Oaea\x00F0 oa \x00B3i. ) a\x00B3aenoiththoue aeoieo i\x00F0i oa , ui e\x00B3aea\x00F0noai i\x00F0iyaey\x00BAoueny o\x00B3eueee o i\x00F0iaeaiieo neooaoe\x00B3yo , ye\x00B3 aeieeathoue ia\x00F0aae eieaeoeaii /e a\x00F0oiith iacaeaaeii a\x00B3ae ?? /enaeueiino\x00B3 - yeui ianoaaeie ca/\x00B3iathoue \x00B3ioa\x00F0ane , oo\x00F0aioe ethaeae , yeui aeiaiaeeoueny i\x00F0eeiaoe \x00F0\x00B3oaiiy.

Oe\x00B3eaaee iiaeyae ia aeyaeaiiy e\x00B3aea\x00F0noaa o A. \x00D0annaea . A\x00B3i eaaea , ui e\x00B3aea\x00F0noai i\x00F0iyaey\x00BAoueny ia caaaeaee . “ Ethaeyi iiaeiaa\x00BAoueny aeaaea aei oeo i\x00B3\x00F0 , iiee aiie a\x00B3\x00F0youe a naith caeaoi\x00B3noue eiio\x00F0iethaaoe neooaoe\x00B3th , i\x00F0ioa , eiee aiie ciathoue i\x00F0i aeanio iacaeaoi\x00B3noue , oi iaaeathoue ia\x00F0aaaao ne\x00B3aeoaaiith ca e\x00B3aea\x00F0ii “.

Ca Oaea\x00F0ii , ae\x00B3yeuee\x00B3noue e\x00B3aea\x00F0\x00B3a \x00F0icae\x00B3ey·oueny ia o\x00F0e oace- ooieoe\x00B3? :

1) ae\x00B3aaiinoe/ia ooieoe\x00B3y : e\x00B3aea\x00F0e aecea/athoue neooaoe\x00B3th , noaaeyoue ?e

“ae\x00B3aaiic “ ;

2) i\x00F0iiieoth/a ooieoe\x00B3y : e\x00B3aea\x00F0e i\x00F0iiiiothoue iaaio iie\x00B3oe/io e\x00B3i\x00B3th, oiaoi iai\x00F0yiie ae\x00B3e a \x00B3ioa\x00F0anao a\x00F0oie , yeee ae\x00F0\x00B3ooaaoeia i\x00F0iaeaiio neooaoe\x00B3th;

3) iia\x00B3e\x00B3coth/a ooieoe\x00B3y : e\x00B3aea\x00F0e iieeeeai\x00B3 aeiaeoeny i\x00B3aeo\x00F0eiee a\x00F0oiith aeaiiai ieie aecia/aiiy ?? noaiiaeua \x00B3 cai\x00F0iiiiiaaiiai ieaio ae\x00B3e.

\x00B2nio\x00BA aaee/acia oeiieia\x00B3y iie\x00B3oe/iiai e\x00B3aea\x00F0noaa . Oae A. Eannoae

Сторінки 1   2   3  
Коментарі до даного документу
Додати коментар