/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Селянське ( фермерське ) господарство. Правові та організаційні аспекти, Детальна інформація

Тема: Селянське ( фермерське ) господарство. Правові та організаційні аспекти
Тип документу: Реферат
Предмет: Правознавство
Автор:
Розмір: 0
Скачувань: 658
Скачати "Реферат на тему Селянське ( фермерське ) господарство. Правові та організаційні аспекти"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
9.)якщо немає жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його діяльність.

Рішення про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства приймається районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у разі його банкрутства – арбітражним судом. Спори про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства вирішується судом.

Вилучення (викуп) для державних і громадських потреб земель у селянського (фермерського) господарства може проводитися за його згодою після виділення йому відповідною Радою народних депутатів рівноцінної земельної ділянки, будівництва на новому місці підприємствами, установами і організаціями, для яких відводиться земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість вилучених і відшкодування в повному обсязі збитків, включаючи витрати на поліпшення якості землі, а також неодержані доходи. Спори з цих питань вирішуються судом.

Майно селянського (фермерського) господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих осіб, виконання зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній сумісній власності членів селянського (фермерського) господарства або розподіляється між ними за домовленістю. За відсутності згоди спір вирішується судом.

У разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг, господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для селянського (фермерського) господарства, крім випадків коли земельна ділянка вилучається у встановленому порядку для державних і громадських потреб, господарство визначається неплатоспроможним (банкрутом); немає жодного члена господарства або спадкоємця, який бажав би продовжити його діяльність.

7. КАДРОВЕ І НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для селянських (фермерських) господарств здійснюється Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством освіти України через мережу професійно-технічних і професійних училищ, вищих навчальних закладів і науково дослідних установ державного, республіканського ( Республіка Крим) та місцевих бюджетів, українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств і власних коштів цих господарств.

Проведення досліджень і підготовка рекомендацій щодо організації виробництва в селянських (фермерських) господарствах, розвитку науково-технічного прогресу, впровадження комплектного устаткування на базі новітніх ресурсозберігаючих технологій, забезпечення мережею науково-дослідних установ за рахунок державного бюджету, Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств.

За порушення положень Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” що до створення селянського (фермерського) господарства та його функціонування, посадові особи та громадяни притягаються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.

8. ДЕРЖАВНЕ СПРИЯННЯ РОЗВИТКОВІ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ.

Держава в особі її законодавчих і виконавчих органів створює сприятливі умови утворення, становлення і розвитку селянських (фермерських) господарств. Це підтверджується Законами України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”, “Про селянське (фермерське) господарство”, а також Постановами Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств” і “Про розвиток селянських (фермерських) господарств”.

В вищенаведених нормативних актах можна знайти положення про надання селянським (фермерським) господарствам певних пільг і переваг. Так, на Міністерство сільського господарства і продовольства, інші міністерства і відомтсва України, що входять до агропромислового комплексу, Міністерство економіки, Міністерство державних ресурсів, компанію Укрнафтохімік, Міністерство торгівлі, Раду Міністрів Автономної республіки Крим, облвиконкоми покладено обов’язки постачання селянських (фермерських) господарств та її кооперативів (спілок, об’єднань) технічним обладнанням, запасними частинами та іншими матеріально-технічними ресурсами, паливно мастильними матеріалами, будівельними матеріалами, мінеральними добривами, кормовими добавками і консервантами кормів, насінням, племінним молодняком худоби і птиці, робочою худобою за відповідними нормативними актами за рахунок ресурсів, передбачених для сільського господарства і на умовах для підприємств і організацій агропромислового комплексу. При цьому на період трирічного становлення селянських (фермерських) господарств при виробничій потребі йому виділяється не менше одного трактора з набором сільськогосподарських машин і одного вантажного автомобіля.

Рада Міністрів Автономної республіки Крим, облвиконкомами Укоопспілка повинні забезпечити першочерговий продаж необхідних будівельних матеріалів та інших непродовольчих товарів працівниками селянських (фермерських) господарств.

Міністерство сільського господарства України, Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет України по хлібопродуктах, Рада Міністрів Автономної республіки Крим, облвиконкоми, Київський та Севастопольський міськвиконкоми організовують при ремонтно-технічних промислових підприємствах, організаціях агросервісу, ремонтних майстернях, колективних сільськогосподарських підприємствах, інших підрозділах пункти прокату тракторів, комбайнів, автомобілів, інших сільськогосподарських машин та обладнань, техніки для шляхового і меліоративного будівництва, агрохімічного обслуговування, надання інших послуг селянським (фермерським) господарствам.

Міністерство сільського господарства України, Державний комітет України по соціальному розвитку села визначає обсяги державних централізованих капіталовкладень на будівництво шляхів, а також меліорацію землі селянських (фермерських) господарств, а у трудонедостатних населених пунктах, крім того на будівництво житла та господарських будівель. При виконанні селянськими (фермерськими) господарствами названих робіт власними силами за проектом спеціалізованих організацій, вартість їх відшкодовується за рахунок республіканського бюджету.

Громадянам, які переселяються в трудонедостатні населені пункти з метою створення селянських (фермерських) господарств: надається одноразова грошова допомога при переселенні за рахунок республіканського (при міжобласному переселені) бюджетів у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім’ї та однієї четвертої частини цієї допомоги на кожного члена сім’ї; за ними зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва у роботі у зв’язку з переселенням перевищує один місяць без врахування проїзду від місця виходу до місця вселення.

Агропромбанк “Україна” для підтримки новостворених селянських (фермерських) господарств надає їм разові кредити, сплата процентів за користування якими в перші три роки проводиться в розмірі до 50 відсотків за рахунок коштів Українського фонду підтримки селянських (фермерських) господарств.

Державний Комітет України по хлібопродуктах, Міністерство сільського господарства і продовольства України забезпечує селянське (фермерське) господарства за їх заявками насінням у позичку з поверненням у встановленому порядку.

Селянським (фермерським) господарствам надається право придбання частки майна акцій підприємств харчової промисловості сервісних будівельних і торгівельних підприємств інших виробництв агропромислового комплексу при здійсненні приватизації на умовах рівних з їх колективами.

Селянським (фермерським) господарствам гарантується самостійність у визначені напряму виробничої діяльності на право повної власності на свою продукцію, їм надається право на добровільне на (договірній основі) прийняття державного замовлення на продукцію чи на вільну торгівлю, крім випадків передбачених законодавством.

Селянське (фермерське) господарство звільняється від оподаткування доходів, одержаних від сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності, крім випадків передбачених законодавчими актами України.

Члени селянського (фермерського) господарства звільняються від сплати прибуткового податку з доходів, одержаних ними від роботи в цих господарствах.

Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів селянського (фермерського) господарства. Втручання в господарську або іншу діяльність селянських (фермерських) господарств з боку державних чи інших органів, а також посадових осіб не допускається. Збитки, заподіяні селянському (фермерському) господарству неправомірним втручанням в його діяльність підлягають відшкодуванню. Спори про відшкодування збитків вирішується судом, арбітражним судом або трітейським судом.

В И С Н О В К И

Як відомо, Україна є великою аграрною державою. В наш час економічних перетворень і реформ розвиток сільського господарства є одним з першочергових завдань молодої держави. Головна мета – перейти від державного монополізму в сільському господарстві до колективного і приватного виробництва. Одну з провідних ролей в цьому завданні відіграють селянські (фермерські) господарства.

Законодавчі органи нашої держави, прийнявши Закон “Про власність”, “Про підприємництво”, підготували нормативний фундамент для утворення селянських (фермерських) господарств, але основою для їх діяльності стало прийняття Закону “Про селянське (фермерське) господарство”. Ним були врегульовані всі основні питання створення, діяльності і припинення діяльності селянських (фермерських) господарств.

Цей Закон дав змогу працівникам сільського господарства відчути себе підприємцями, що в свою чергу сприяло удосконаленню виробництва, збільшення доходів, а отже і загальному покращенню економіки.

Законодавець подбав також і про землю, яка є основою сільського господарства. Прийняття Закону “Про плату за землю” внесення вагомих змін до Земельного Кодексу, все це дозволило працівникам селянських (фермерських) господарств відчути себе господарями землі, надало їм впевненості в своїх можливостях її використання.

Звичайно, не все проходить в ідеальному варіанті. Сільськогосподарські відносини часто змінюються і ці зміни потребують законодавчого закріплення. З цих причин вже були внесені зміни до Закону “Про селянське (фермерське) господарство” і інших нормативних актів, пов’язаних з діяльністю цих господарств. Про те, такі зміни є обов’язковим наслідком динамічності реформ.

Отже, в нашій державі створена достатня нормативна база для розвитку селянських (фермерських) господарств, які можна надіятись, в майбутньому складуть основу приватного сектора сільського господарства і піднесуть наше аграрне виробництво на рівень розвинутих держав Європи.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар