Конституцiйнi права та обов'язки громадян України, Детальна інформація

2) полiтичнi (ст. 36-40),

3) економiчнi (ст. 41-45),

4) соцiальнi (ст. 46-49),

5) екологiчнi (ст. 50),

6) культурнi (ст. 53-54).

ОСОБИСТI ПРАВА ГРОМАДЯН.

Вперше в Українi офiцiйно закрiплене невiд'ємне право кожної лю-

дини на життя (ст.27), хоча в мiжнародних актах, ратифiкованих

Україною, воно iснувало. На жаль, нi цi акти, нi Конституцiя не

мiстять юридичного визначення цього права. Не зафiксовано, коли воно

виникає: з моменту народження дитини чи ранiше.

В той же час у дiючому законодавствi України регулюються такi ас-

пектн цього права:

по-перше, заборона здiйснення медичними працiвниками еутаназiї

- навмисного прискорення смертi або умертвлiння невилiковно хворого

з метою припинення його страждань (Основи законодавства України про

охорону здоров'я вiд 19 листопада 1992 р., ст. 52);

по-друге, наявнiсть кримiнальної вiдповiдальностi за позбавлення

життя, зараження вiрусом iмунодефiциту людини та за iншi злочини

проти життя громадян (Роздiл III Кримiнального кодексу України).

Проте тут актуальною є проблема спiввiдношення невiд'ємного права на

життя i iснування в Українi смертноi кари (ст.24 Кримiнального ко-

дексу України). Скасування цього виду покарання було однiєю з умов

вступу України до Ради Європи. Питання це складне, у суспiльствi

iснують рiзнi точки зору шодо цього. Але так званий "мораторiй на

застосування смертноi кари", по-перше - незаконний, а по-друге, не є

засобом вирiшення проблеми. Як вiдомо, змiнювати або вiдмiняти зако-

ни (у тому числi, i Кримiнальний кодекс) має право виключно Верховна

Рада України, яка вiдповiдного рiшення ще не прийняла.

Частина 2 статтi 28 Конституцiї закрiпила положення про недопус-