/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Житомирська область, Детальна інформація

Тема: Житомирська область
Тип документу: Реферат
Предмет: Інше
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1995
Скачати "Реферат на тему Житомирська область"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Широкою відомістю користується Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка, відкритий в 1973 році до 120-ліття з дня його народження. Експозиція розміщена в будинку, де він народився і прожив 13 років.

Музей широко відображає життєвий і творчий шлях письменника-гуманіста, якого Максим Горький назвав «совестью русской литературы». В семі залах експонуються особисті речі, фотодокументи, портрети В. Г. Короленка, його літературних сучасників, прижиттєві видання творів письменника, ілюстрації до них.

Один з розділів музею розповідає про літературні традиції міста, розвиток культури, мистецтва і літератури. Великою популярністю користуються вечори-зустрічі з письменниками, художниками, музикантами, актерами, які проводяться в музеї.

По Київській вулиці з листопада 1897 року по березень 1898 року жив і працював у губернській газеті «Волынь» український письменник-демократ М. М. Коцюбинський.

З Житомиром зв’язана творчість О. І. Купріна - визначного російського прозаїка. У 1909 році, проживаючи по Хлібній вулиці письменник працював над повістю «Яма».

У Житомирі почав трудове життя кінорежисер і письменник О. П. Довженко. У 1914-1917 роках він учителював у другому Житомирському вищому початковому училищі.

Близько семи років у Житомирі працював польський письменник-гуманіст Юзеф Крашевський - один з засновників Житомирського театру. На його сцені гастролював український народний театр П. К. Саксаганського, у трупі якого грав його брат, корифей українського театру І. К. Карпенко-Карий. Своє пристрасне мистецтво житомирським глядачам демонстрували творці української сцени М. К. Садовський, М. Л. Кропивницький, М. К. Заньковецька, відомі російські актори Г. М. Федотова, і Л. В. Собінов, тут гриміла «Дубинушка» у виконанні великого російського співця Ф. І. Шаляпіна. Бував тут композитор А. Г. Рубінштейн.

У Житомирі народився композитор Б. М. Лятошинський, жив і творив композитор М. А. Скорульський - автор балету «Лісова пісня».

Протягом 1918-1929 років у Житомирі жив і творив композитор В. С. Косенко. «Я ніколи не забуду Житомира», - писав Косенко в одному з своїх листів. Він викладав у музичному технікумі, виступав з відомим на той час Волинським хором, яким керував Михайло Гайдай. У Житомирі композитор створив багато пісень, романсів, концертів.

З 1914 по 1934 рік у Житомирі жив і творив український драматург І. А. Кочерга, у невеличкому будиночку на Подільській вулиці він створив історичні драми «Алмазне жорно», «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий», комедію «Майстри часу», що увійшли до золотого фонду української драматургії.

Місцем, яке пов’язане з початком космічної ери, є невеликий будиночок під білими берізками на вулиці Леваневського. В цьому будинку народився Головний конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів Сергій Павлович Корольов. Зараз на цьому місці відкритий Меморіальний музей С. П. Корольова. Сюди приїжджають з різних куточків світу. Часто бувають тут вчені і космонавти.

До експозиції музею належать більш ніж дві тисячи експонатів. Багато з них були свідками життєвого і творчого шляху вченого. В кімнатах меморіальної частини музею за спогадами матері Сергія Павловича Марії Миколаївни Баланіной створена атмосфера тих далеких часів. Стіл, стільці, письмовий стіл, полиця з улюбленими книгами, буфет, дитяча колиска маленького Сергія, посуд, рідкісні фотознімки, родинні реліквії - все це викликає великий інтерес у відвідувачів.

Експонати музею розповідають про життя і научну діяльність С. П. Корольова. Вже в юнацькі роки він займався планеризмом, повітроплаванням, інженерною справою. Захопленний ідеями К.Є.Ціолковського, С.П. Корольов став одним з організаторів групи вивчення реактивного руху, яка поклала початок відчизняній космонавтиці. Під його керуванням ще в 1933 році створюється перша радянська ракета 09, а пізніше-212 і ракетоплан РП-318. Навкруги корольова збирається група талановитих інженерів-конструкторів у складі Ф.А.Цандера, М.К.Тихонравова та інших, які поступово вели науковий пошук.

Великий інтерес представляє розділ експозиції «Творче наслідство С. П. Корольова», де представлені його праці, газетні публікації різних років, листи, записки, рідкісні фотознімки.

Найбільший розділ експозиції присвячений завоюванню космоса від штучного супутника Землі і першого польоту людини у космос до наших днів. Фотознімки, документи, речові експонати вводять відвідувача в світ космічного простору.

Значне місце займає освячення теми «С. П. Корольов і Ю. А. Гагарін». Окрім відомих всьому світу фотознімків експонується оригінал «Справи про рекорди першого космічного польоту Юрія Олексійовича Гагаріна на космічному кораблі-супутнику «Восток» 12 квітня 1961 року», модель першого штучного супутника Землі, космічна лаболаторія «Електрон-1», статті, листи, книги. Тут же - глобус з кабінета вченого, всі його нагороди.

В музеї багато оригінальних і унікальних експонатів, які поступили від матері, дочки і дружини Сергія Павловича, близьких друзів, космонавтів, вчених, які працювали з ним. В 1987 році поруч з меморіальним музеєм був відкритий павільон космічної техніки під назвою «Космос». Меморіальний будинок-музей С.П. Корольова і павільон космічної техніки зараз становлять Державний музей космонавтики імені С.П.Корольова. Широкою популярністю користується Літературно-меморіальний музей видатного російського письменника і громадського діяча В.Г.Короленко, відкритий в 1973 році. Експозиція розміщена в будинку, де він народився і прожив тринадцять років.

Музей широко відображає життєвий і творчий шлях письменника-гуманіста, якого Максим Горький назвав «совестью русской литературы». В залах музею експонуються особисті речі, фотодокументи, портрети В.Г.Короленко, його літературних сучасників.

Один із розділів музею розповідає про літературні традиції міста, розвиток культури, мистецтва і літератури. Великою популярністю користуються зустрічі з письменниками, художниками, музикантами, акторами, які проводяться в музеї.

підписані псевдонімом «Чорномор». З містом Житомиром пов’язане життя визначного письменника-реаліста О.І.Свірського, автора незабутнього «Рудька». За цим твором в Житомирі знімався однойменний кінофільм.

Більше, ніж півстоліття в Житомирі мешкав титан українського письменства перекладач «Одісеї» та «Іліади» Борис Тен. Його ім’ям названо вулицю, на будинку, де мешкав митець, відкрито меморіальну дошку.

Восени 1846 року Житомир відвідав Т. Г. Шевченко, який дуже хотів «пройтись по землі», де ходили гайдамаки, де ще не стерлися згадки про героїчне минуле.

Першим пам’ятником, який прикрасив Житомир, був пам’ятник великому російському поетові О. С. Пушкіну. Його урочисте відкриття відбулося 26 травня 1899 року, в день століття з дня народження поета. Автори - скульптор Г. М. Олишкевич, архітектор М. В. Бетакі.

3.4 Архітектура міста

До наших днів височить у Житомирі пам’ятка древньої культури – Замкова Гора, на якій у 13-17 столітті стояв замок фортеця. Територія замку перевищувала 3,5 десятини, була обгороджена дерев’яними стінами з баштами. Для оборони від нападів ворогів тут було 109 гармат та гаківниць. У підземних ходах фортеці в 13-15 столітті переховувалось населення під час татарських навал. Влітку 1648 року загони Максима Кривоноса при допомозі міської бідноти взяли замок штурмом, розгромивши великий польський гарнізон. Єдиною будівлею, що зберіглася у Житомирі від давніх часів є ратуша (магістрат), споруджена в 17 столітті. Будинок ратуші, зруйнований у 1941 році, відбудовано 1951 року; він є державною пам’яткою архітектури. Архітектурними пам’ятками є також кафедральний костьол (1746 рік) і Преображенський кафедральний собор (1866-1874 роки), споруджений в російсько-візантійському стилі. Ікони собору написані російським академіком М.М.Васильєвим.

Михайлівська церква в Житомирі належить до найстаріших кам’яних культових споруд православної церкви, хоч вік цієї архітектурної пам’ятки відносно невеликий. Церкву споруджено у 1856 році. Однак їїнасичена і драматична історія немов краплина води відбиває всі ті нещастя, які довелося пережити українському багатостраждальному народові.

В середині 19 століттяправославний собор міста тулився в невеличкій хатинці, в той час як на Замковій площі височила розкішна кам’яна споруда Кафедрального костьолу, зведена ще в 1751 році.

В 1847 році було вісім церков. З них – п’ять кам’яних і три дерев’яних. Так-от з п’яти кам’них лише одна церква була православною, решта – католицькі.

Сумне становище православної церкви на Волині і, зокрема у Житомирі, добре розуміли кращі представники українсько-російської частини населення міста, що становила тоді ще більшість. І от один з житомирян відомий в місті купець Михайло Федорович Хаботін вирішив на власні кошти побудувати храм. Житомирський краєзнавець протоієрей Микола Трипольський сказав про це: «В похилому віці бездітний Хаботін вирішив створити дім Божий, і цій святій справі, воістину, віддав все - і гроші, і все завзяття своє...».

Великі труднощі спіткали Михайла Федоровича на шляху до будівництва храму Божого.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Коментарі до даного документу
Додати коментар