Давньокитайська медицина. Історія та сучасність, Детальна інформація

\x00B4

F

V

\

^

\x0152

них точок шкіри. Цей спосіб являється більш ніжним ніж голковкалування, і тому його часто застосовують для лікування дітей і ослаблених хворих.

Голкоккалування –техніка уколу імлою в активну точку. Його можна проводити любими голками, але лише при дотриманні правил маніпуляції голковкалування надає позитивний ефект.

Першою систематизованою книгою по традиційній китайській медицині являється трактат ”Хуан Ди Нєй Цзин Су Вєнь Лин Шу”(трактат о імператорі Хуан Ди), написаний на початку третього сторіччя до н.е.. Він складається з 18 томів та двох частин: “Су Вєнь” (питання про теперішнє) та “Лин Шу” (ефективна точка). В трактаті на основі більш ніж 2000-літнього досвіду оприлюднюються і систематизуються уявлення давніх лікарів о теорії ІНЬ-ЯНЬ, У-СІН, органів ЦЗАН-ФУ, каналів і коллатералей, вчення о ЧІ і крові, об єтиології і пантогеній китайській медицині. В той час в результаті розвитку виробництва вводяться металеві голки, про що е свідком указ імператора Хуан Ді: “Мне прискорбно,что мой народ, отягощенный бременем болезний, не рассчитавается с податями и оброками. Моя воля-не назначать ему больше лекарств, лишь отравляющих его, но также и не пользоваться древними каменными остриями. Мне угодно, чтобы применялись только таинственные игли из металла, которыми направляеться энергия”.

В подальшому чжень-цзю терапія вдосконалювалась в періоди династії Східна Хань (25-220 рр. н.е..) та Троецарствия (220-265 рр. н.е..), в періуд династії Суй (518-618 рр.) та Тан (618-907 рр.), а в епоху династії Мин почалося “золоте століття” чжень-цзю терапії (1318-1644 рр.). З початком владарювання династії Цін до Опіумних воїн (1644-1840 рр.) чжень-цзю терапія стала здавати свої позиції, бо лікарі стали більш широко використовувати фітотерапію.

В сучасній Китайській народній республіці велику увагу і турботу приділяють розвитку та розповсюдженню чжень-цзю терапії.

На практиці було доведено, що декотрі групи точок більш ефективно діють на деякі органи. Потім ці групи з'єднали лініями (каналами,меридіанами) і кожну з них стали називати по імені органу, на який вона мала найбільший вплив.

Кожен канал (лінія, меридіан) нараховує різну кількість точок. Наприклад, канал серця об'єднує дев'ять точок, а канал сечового міхура – шістдесят сім. Але не зважаючи на це на кожному каналі, знаходиться вісім важливих точок, які мають різну дію. До них відноситься тонізуюча, заспокоююча і стабілізуюча, а також точки-джерела, точки успіху, тревоги, притока та відтоку енергії.

Тонізуюча точка. Вона завжди знаходиться на каналі свого органу, і Має стимулюючу дію при пониженні функції цього органу. Ця точка симетрична, знаходиться на кистях та предпліччах, на стопах чи голенях. Тонізуюча дія при голковколювання досягається методом возбудження (швидке введення голки, її обертання по ходу канала) чи користування золотої голки.

Заспокоююча точка. Має заспокоюючу, гальмуючу дію при гіперфункції органу, перевозбудженні, підвищеному тонусі м'язів. Найкращий час для уколу – в період найвищої активності органу. Наприклад, для сечового міхура між 15 і 17 годинами. Заспокоююча дія досягається введенням голки гальмуючим методом при застосуванні срібної голки.

Точка-джерело.Знаходиться поблизу тонізуючої чи заспокоюючої точки. Укол золотою голкою, чи укол методом возбудження підсилює тонізуючу дію, а укол срібною голкою чи укол методом гальмування підсилює заспокоючу дію. Деякі вважають цю точку основною на власному каналі.

Точка успіху. Вона знаходиться на каналі сечового міхура. Точка симетрична, знаходиться по дві сторони середньої лінії хребту. Кожен орган Має свою точку успіху. Вона застосовується для лікування хронічних захворювань. Укол в неї підсилює дію возбуждающої чи заспокоюючої точки.

Точка тревоги. Кожен орган має свою точку тревоги, вона знаходиться на каналі свого органу, чи поблизу нього. Але вона завжди знаходиться на передній стороні тулуба. Спонтанна біль в цій точці вказує на порушення функції органу, що широко використовується для діагностики. Найчастіше ця спонтанна біль являється раннім симптомом захворювання. Укол в цю точку дає можливість отримати гарні результати при лікуванні колик, судорог, шлункового та кишечного спазму, а також загальної слабкості.

Стабілізуюча точка. Вона подібна до клапану регулює перехід енергії із одного каналу в другий, коли є порушення енергетичного балансу в них. При відсутності порушення енергетичного балансу в каналах дія на неї не дає єфекта.

Активність кожної частини тіла складається у відносинах із сукупністю всієї діяльності організму і навпаки. "Коли спостерігають за енергією тільки одного єдиного органа, це значить, що мається можливість спостерігати нормальний і ненормальний енергетичний розвиток і зміна спільності тіла" (Трунг і Хок). На цій основі відносин між внутрішня і зовнішнім ґрунтується китайська медицина. Головні і вторинні меридіани - невід'ємна складова частина медицини, узагалі, але особливо для акупунктури і масажу, тому що органи, порожні органи, кінцівки... зв'язані між собою цими меридіанами. Без цих знань не можна було зрозуміти відношення різних частин тіла друг до друга і патологічний розвиток.

Масаж - це один з найдавніших методів безлікарського лікування. Китайський крапковий масаж існує вже близько 5 000 років. В епоху "Весни", "Осені" і "Боротьби царств " (770 - 222р. до н.е.) з'явилися перші книги, що описують методи пальцевого масажу. У Древньому Китаєві існували спеціальні лікарсько - гімнастичні шкали, у яких широко застосовується масаж. Під час династії Сун була створена книга "Бэй-ций-узюфан" - про застосування крапкового масажу при наданні швидкої медичної допомоги. У період династії Мін (1368 - 1643рр) метод одержав широке визнання і поширення. За довгі століття свого існування метод був випробуваний на багатьох мільйонах і на сьогоднішній день не утратив своєї актуальності. Відомі найдавніші учені Ван - цзи і Ян - цзин - чжой видали два атласи з зображенням крапок. На тілі людини близько 7 000 біологічно активних крапок, зв'язаних з визначеними внутрішніми органами. Крапковий масаж корисний при різноманітних гіпертонічних захворюваннях. Масаж зон поліпшує кровообіг, стабілізує захисні сили, і тому починати день рекомендується з його. При сердечно - судинних порушеннях неврогенного характеру лікарська терапія не завжди необхідна. На перший план виступає нормалізація життя, режим праці, відпочинку і харчування, роз'яснювальні бесіди, психотерапія. Сократ говорив: "Як не можна приступити до лікування очей, не думаючи про голову, або лікувати голову, не думаючи про весь організм, також не можна лікувати тіло, не лікуючи душеві".

Крапковий масаж, що зародився в Древньому Китаєві має, багато загального з класичним. Але є ряд відмінностей особливостей: зокрема масажує вплив спрямований на особливі лінії, так називані "меридіани", де зосереджені біологічно активні крапки організму. Цей так називаний крапковий масаж дає гарний ефект при багатьох захворюваннях. Лікує гіпертонічні хвороби, ішемічну хворобу серця, виразкову хворобу шлунка, гострі респіраторні захворювання, розлади сну, остеохондроз шийно - грудного відділу хребта, остеохондроз пояснично - крижового відділу хребта, зняття стомлення і непритомність.

Не менш велику роль у розвиток китайської медицини зробила китайська цигун-терапія.

Цигун- мистецтво укріплення здоров’я, широко практикуемє в Китаї, як в давньому так і в сучасному. Воно відіграє активну роль в запобіганні і лікуванні хвороб, захисту та укріпленню здоров’я, опору завчасній старості і дряхлості, подовження життя.

Ці та Гун роздільно означають таке:

Ці завжди асоціюються з повітрям. Воно включає повітря у своє визначення, але має й інші значення. Люди вивчаючі цігун, називають ці внутрішнім, або справжнім ці, в відмінності від повітря вдихаемого та видихаемого. Теорія традиційної китайської медицини вважає, що справжнє ці в тілі людини е рухаючую силою його життєвої активності. З цього випливає, що включення слова ці в склад слова цигун означає будову істинного ци. Ці можливо розділити на ці першого неба (пренатальне, дородове ци) та ци останнього неба (постнатальне, післяродове ци).

Пренатальне ци поділяється далі на дві форми: основне ци (життєва енергія) та ісконне ци. Основне ци відноситься до тої частини невід'ємної житевої енергії, ку людина отримує від батьків на самій ранній стадії свого життя, під час формування плоду. Ісконне ці – фундаментальна субстанція, рухаюча сила, яка також підтримує фізіологічні функції тканин і органів.

Під час розвитку плоду ісконне ці вже сформовано. Воно зберігається в нирках і тісно звязано з воротами життя. Постнатальне ци також поділяється на два види: небесне та земне ци. Небесне ци ми вдихаем і видикаем. Земне ци означає ци води і ци зерен. Воно названне земним, так як зерна виростають з землі. Дійсно воно включає всі основні і тонкі ци, зібранні із різних продуктів харчування через травну систему нашими органами для підтримки життевої активності. Тільки наповнене небесними та земними ці, людське тіло тіло може бути життєво активним.

Пренатальне ци є основна і рухабча сила, і , видимо необхідно так же, як і постнатальне ци – джерело матеріла життєвої активності тіла. Відношення між двома видами ци такові: пренатальне ци – рухаючи сила життя, а постнатальне – матеріал, підтримаючий життя. Життя людини і вся його діяльність рухаеться пренатальним ци, і доповнюються постнатальним ци. Вони взаємодіють друг із другом і основуються одно на іншому, формує справжнє ми для життєвої активності тіла.

Вправи цигун заставляють істенне ци нормально функцюнквати в тілі людини та широко – такове значення гун, яке в системі цигун називають гунфу. Слово гунфу мае широкий зміст. Воно може означати час і кількість занять цигун, чи навчання методології і досягнення майстерності цигун. коротко говорячи, це метод створення ци.