Сестри Марія та Ірина Лепалюки, Детальна інформація

Сестри Марія та Ірина Лепалюки
Тип документу: Реферат
Сторінок: 3
Предмет: Культура
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 779
Як молитву, завжди промовлятимуть наші уста!

Член-кореспондент Академії наук, професор фізики Чернівецького університету, соратник по боротьбі і побратим Олега Ольжича поет Корній Товтсюк (Андрій Воля) у передмові до поеми "Марія" написав:

"... краще розповім про Марію, яка не вигадана, а взята із життя. Дві жінки склали прототип Марії. Це Ірина Лепкалюк та її сестра Марія Лепкалюк з Косівщини".

Делегат Другої конференції ТУМ імені Тараса Шевченка, почесний член "Просвіти", володарка багатьох грамот, дипломів, ювілейної медалі "50 років УПА", Ганна Лепкалюк (Шепетюк) - "Марійка" брала участь в організації у Коломиї хору політв'язнів, читає лекції у школах, коледжах, військових частинах. Бо молоді мусять знати про ті великі жертви, які поклало на вівтар свободи старше покоління.

Членкиня Братства ОУН-УПА, інвалід другої групи (пов'язаної з репресіями), пані Ганна рішуче, наполегливо і енергійно іде до здійснення ще одної своєї мрії - побудови пам'ятника курінному "Скубі" та його побратимам у селі Трач та курінному "Лісовому" у Баня-Березові.

Ювілейними медалями "50 років УПА" посмертно нагороджені і Марія та Ірина Лепкалюки. Отже, вони з нами, серед нас, сущих. Бо людина помирає тоді, коли зникає пам'ять про неї. А імена "Лесі" та "Галі" вписані в нашу історію золотими літерами навічно.

Ім'я Ореста Кузьми увічнене в назві вулиці, де він колись проживав, а на фасаді Косівської районної лікарні незабаром буде установлена меморіальна плита доктора Ярослава Хомина.

З ініціативи уродженки Нижнього Вербіжа, голови Коломийського міськрайонного Товариства "Меморіал" Ганни Вінтонюк (Долішняк) на місці загибелі "Лесі" над річкою Сопівкою у 1995 році був установлений і освячений пам'ятний хрест. Після того біля хреста щороку у день Пророка Іллі відбувається панахида.

Склалося так, що в родині Лепкалюків хлопців, які б пішли в повстанці, не було, але їх гідно замінили дівчата. Була ще одна героїня з цієї знаменитої гуцульської родини, уродженка Старого Косова, троюрідна сестра Марії, Ірини та Ганни Орися Лепкалюк, дочка Івана. Народилася у вересні 1923-го, освіту здобула у Косові - початкову, а потім у приватній гімназії Довганюка. Членкиня ОУН "Ярина", в підпіллі від весни 1944 року, працювала у Жаб'ївському районовому проводі. Героїчно загинула 16 грудня 1946 року під горою Піп Іван. Того дня червоні карателі оточили групу повстанців, у якій було п'ять жінок та чотири чоловіки. У запеклому бої усі хлопці полягли, а з дівчат загинула тільки Орися. Відстрілювалася з пістолета до останку і застрелилася. Розлючені чекісти прив'язали убитих до коней і так тягнули аж до Жаб'я. Закопали їх у протитанковий рів. Тепер на тому місці стоїть пам'ятник "воїну-освободітєлю".

Чоловіком Орисі був Іван Ожудляк, родом з Львівщини, псевдо "Маєр", керівник боївки СБ. У бою з чекістами загинув ще десь до того. Єдиний синочок Богдан ріс у бабусі Марії, але її звинуватили у "куркульстві", засудили і відправили в Сибір. Тоді дитину забрала двоюрідна сестра Орисі Ліля Ходан, мати нині заслуженого архітектора України, головного архітектора області Михайла Ходана.



The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes