Софієвський собор, Детальна інформація

Софієвський собор
Тип документу: Реферат
Сторінок: 9
Предмет: Культура
Автор: фелікс
Розмір: 25.5
Скачувань: 1165
Головний південний фасад, звернений до собору, має два ризаліти, які виділяють середню частину фасаду; в центрі його розташований головний вхід у будинок.

Зовнішні стіни бурси розчленовані вертикальними пілястрами і завершуються складним багатоуступчастим карнизом. Розташування пілястрів і згруповані між ними віконні прорізи надають фасадам своєрідного ритму. Звичайно пілястри і лопатки були не тільки декоративним, але найважливим конструктивним елементом: вони найчастіше застосовувались в тих місцях, де була необхідність у забезпеченні міцності стін.

Особливий інтерес являє обрамлення вікон бурси і ліпний декор у верхній частині пілястрів. Тут відчувається сильний вплив російської архітектурної школи 18 століття.

У 19 ст. у зв’язку із зміною функціонального призначення приміщення бурси не раз перероблялось: з північного боку було зроблено велику прибудову, яка змінила внутрішнє планування, перед ризалітами на південному фасаді зведено тамбури, порушено початковий ліпний декор стін.

У 70-х роках нашого століття проведено реставрацію бурси, її фасади відновлено у формах 18 століття.



БРАТСЬКИЙ КОРПУС

Братський корпус (колишні монастирські келії) розташований на північний захід від Софійського собору. Будинок споруджено в 50-і роки 18 ст. Спочатку він був одноповерховим (з відкритими галереями на західному фасаді). У 60-ті роки 18 ст. над корпусом зведено другий поверх, а в 19 ст. із західного боку прибудовано двох»ярусну дерев’яну галерею. На початку 20 ст. споруду було значно перероблено, особливо сильно спотворено її внутрішнє планування й архітектуру.

У 1970-х рр. братський корпус реставровано. Відремонтовано фасади, відбудовано дерев’яну галерею, внутрішнім приміщенням першого поверху повернуто архітектурні форми 18 ст.

Нині Братський корпус являє собою двоповерховий прямокутній у плані будинок, витягнутий по осі північ-південь. Внутрішнє планування корпусу надзвичайно своєрідне: вздовж усієї західної стіни тягнеться довгий коридор. У нього виходять двері колишніх келій, що примикають до східної стіни. Приміщенням першого поверху після реставрації повернуто склепінчасті перекриття. Головний вхід міститься в центрі будинку і має поперечний наскрізний прохід із східного на західний фасад. У південній частині будинку є однокамерний склепінчастий підвал, куди ведуть сходи в товщі західної стіни.

Зовні стіни Братського корпусу завершуються уступчастими карнизами, які підкреслюють двох»ярусність споруди. По вертикалі західний і східний фасади розчленовані плоскими пілястрами й прикрашені рустом. Архітектурне оформлення південного й північного фасадів набагато простіше.

Братський корпус-цінна пам’ятка української цивільної архітектури. Стримані форми, дерев’яна галерея, яка нагадує твори народного зодчества, розташування будинку в глибині подвір’я надають своєрідності його загальному виглядові.

БУДИНОК МИТРОПОЛИТА

Митрополичий будинок, розташований навпроти головного входу в Софійський собор, являє собою один з видатних зразків української цивільної архітектури 18 століття.

Споруджений у 1722-1730 рр. за митрополита Варлаама Ванатовича, будинок згодом не раз перебудовувався. Спочатку він був одноповерховим. У 1731-1748 рр. за митрополита Рафаїла Заборовського споруджено другий поверх. За проектом архітектора С.Антонова у 1748-1758 рр. надбудовано мансарду, зроблено новий дах «з заломом», на східному й західному фасадах споруджено пишні барочні фронтони, а з півдня до митрополичого будинку прибудовано церкву, яку потім розібрали. В 19 ст. західний фасад пам’ятки був спотворений двоповерховою прибудовою і балконом. У такому вигляді будинок зберігся до наших днів.

Архітектурне обличчя будинку митрополита у 18 ст. було органічно зв’язано із загальним плануванням території. Він мав два головні фасади, прикрашених фронтонами: східний виходив на центральну площу перед головним входом до собору, західний-на митрополиче подвір’я, куди був окремий парадний в»їзд з міста. У 19 ст. в зв’язку із новою забудовою Києва в’їзд на подвір’я митрополита став незручним, і його було закрито. На місці подвір’я створено сад, а західний фасад будинку перебудовано. Значення парадного зберіг лише східний фасад.

Будинок митрополита в плані-витягнутий з півночі на південь прямокутник з двома гранчастими виступами-ризалітами на східному фасаді. Планування й архітектурний декор першого й другого поверхів мають характерні особливості внаслідок того, що ці частини будинку споруджено в різний час.

Перший поверх в основі являє собою характерний для українського зодчества кінця 17 ст. житловий будинок «на дві половини» з центральним вестибюлем і прилеглими до нього боковими приміщеннями. Півциркульні вікна першого поверху, глибоко посаджені в товщу стіни, підкреслюють монументальність будинку.

Верхні частини будинку легкі й стрункі, а приміщення другого поверху світліші й просторіші. В північній частині другого поверху у 18 столітті містилась домова церква, де й досі збереглися фрагменти настінних розписів. Нагору ведуть парадні гранітні сходи в північно-західному куті вестибюля.

Споруда увінчана складними профільними карнизами. По вертикалі фасади розчленовані пілястрами.

Особливої краси будинкові надає високий фронтон м»яких хвилеподібних обрисів. Прорізані в ньому вікна освітлюють приміщення мансарди. У 18 ст. фронтон був прикрашений олійним живописом.

Багаті архітектурні форми споруди, вміле застосування художнього декору на фасадах надають будинкові особливої виразності і ставлять його в ряд найдосконаліших пам’яток українського зодчества 18 століття.

ТРАПЕЗНА

Трапезна (Тепла або Мала Софія) розташована навпроти південного фасаду собору. Це-одна з головних споруд Софійського монастирського ансамблю.

Трапезну збудовано в 1722-1730 рр. Її архітектурні форми характерні для трапезних 18 ст. в яких були й обідній зал і церква. Це визначило поєднання видовженого приміщення трапезної і високої церкви в східному кінці будинку. Горизонтальна частина споруди була двоповерховою. Над обіднім залом, на другому поверсі, містився склад для продуктів і предметів монастирського вжитку. До південно-західної частини було прибудовано кухню і башту з гвинтовими сходами, що вели на другий поверх.

У 60-х роках 18 ст. трапезна добудовувалась. У цих роботах брав участь відомий український архітектор І.Г.Григорович-Барський. У 1882 р. за проектом архітектора А.І.Меленського трапезну перебудовано на теплу церкву, чому її і називають ще Теплою або Малою Софією. Через 50 років за проектом архітектора Юргенса Теплу церкву було розширено. Склепіння над обіднім залом розібрано, і обидва поверхи колишньої трапезної перебудували в один високий неф з вівтарем у східній частині. Вздовж північного й південного фасадів звели одноповерхові нефи і з’єднали їх з центральними широкими арками, пробитими в давніх стінах будинку. До західного фасаду прибудовано невеличкий тамбур, а башту розібрано.

У 1970-і роки в трапезній проведено великі науково-дослідні та реставраційні роботи, які дали змогу уточнити історію споруди, її первісну архітектуру й особливості декору. Під час реставрації будинкові трапезної частково повернуто початкові форми 18 ст., однак збережено бокові прибудови 1872 року. Таким чином, колишня трапезна нині-це барочна споруда з грушовидним куполом над вівтарною частиною, кухнею і сходовою баштою в південно-західному куті будинку. Над західним входом споруджено високий пишний фронтон, прикрашений пілястрами, декоративними вазами і завитками-волютами.

В оформленні фасадів трапезної велика роль належить ліпному декору, застосованому для оздоблення віконних прорізів і карнизів. Тут поєднуються елементи класичного орнаменту з мотивами українського народно-декоративного мистецтва. Своєрідністю ліпного орнаменту трапезної є гірлянди зірочок і намистин, що обрамляють півциркульні віконні прорізи первісних фасадів 18 ст. Вікна прибудов 19 ст. оздоблені тонкими півколонками і трикутними фронтонами - сандриками. Особливою пластичністю відзначається східний фасад.

Своєрідний силует трапезної, виразність її архітектурних форм роблять будинок цінною пам’яткою української барочної архітектури.

КОНСИСТОРІЯ

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes