/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

До пробоеми профвідбору абітурентів на прикладі пелагогічних спеціальностей, Детальна інформація

Тема: До пробоеми профвідбору абітурентів на прикладі пелагогічних спеціальностей
Тип документу: Реферат
Предмет: Педагогіка
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 806
Скачати "Реферат на тему До пробоеми профвідбору абітурентів на прикладі пелагогічних спеціальностей"
Сторінки 1   2   3   4   5   6  
Отже, вибір педагогічної спеціальності добре забезпечений інформативно, позитивною самооцінкою професійно важливих якостей, досвідом суспільно-педагогічної діяльності, але характеризується нестійкістю, відсутністю впевненості у вірності прийнятого рішення.

Оцінка “3” ставиться тоді, коли фіксується задовільне усвідомлення значимості педагогічних спеціальностей, знання окремих їх особливостей та вимог до людини.

Абітурієнт має певний досвід суспільно-педагогічної діяльності, але ця діяльність ним не розглядалась як цілеспрямована підготовка себе до майбутньої педагогічної діяльності. Тому, в нього недостатньо попереднього досвіду роботи з дітьми, він не може критично оцінити свої можливості і перспективи професійного самовизначення.

Професійний вибір обумовлений різними мотивами, серед яких суспільно-значимі (любов до дітей, прагнення їх навчати і виховувати, інтерес до профілюючих предметів) відсутні або не усвідомлюються як провідні.

Знання його про обрану професію фрагментарні, тому він не може розв’язувати аналітичні і практичні завдання, його мова не завжди логічна, допускаються мовні неточності.

Таким чином, обрання педагогічної спеціальності не має логічного завершення, його не можна рахувати цілком усвідомленим і суспільно значимим.

Природньо, дані критерії не можна сприймати як якийсь шаблон, зразок, так як в ходу даного екзамену виникне багато ситуацій, які не можна повністю “підвести” під дані критерії оцінки: світ професійних орієнтацій людини не завжди підпадає під ті чи інші стандартизовані схеми і рішення.

Тому, дані критерії бажано розглядати як базовий матеріал для знаходження оптимальних рішень у кожному конкретному випадку.

При одержанні абітурієнтом позитивної оцінки в ході даного екзамену (а можливо лише оцінок “5” та “4”, що було б у значній мірі суспільно виправдано) він допускається до другого етапу діагностування його педагогічного покликання.

Вище нами виділено головні, стержневі, на наш погляд, професійно значимі показники особистості абітурієнта, які підлягають вивченню шляхом тестування. Це:

1. Вивчення емоційної стабільності (методика Г.Айзенка).

2.Вивчення комунікативних і організаторських здібностей (методика КОС-1).

3. Вивчення вміння виразно і зв’язно говорити (методика В.Маклені).

4. Вивчення рівня розвитку мислення і пам’яті (методика “Складні асоціації”).

Приймальна комісія повинна неухильно дотримуватись певних, чітко визначених “правил гри”. Найголовніші з них :

1. Проведення даної роботи вимагає значної попередньої підготовки:

а) зміни стереотипів на проблему (необхідність розв’язання питання профвідбору абітурієнтів, в т.ч. на педагогічні спеціальності, на сучасній науковій основі сьогодні розуміють, на жаль, лише невеликі групи спеціалістів);

б) створення на факультетах компетентних екзаменаційних комісій (включення у їх склад осіб, що мають наближену до проблеми наукову спеціалізацію);

в) організація необхідного науково-методичного, інформативного забезпечення (розробка екзаменаційних білетів стосовно окремих спеціальностей та підбір відповідної літератури; розмноження тестів, що пропонуються абітурієнтам; розробка програм аналізу відповідей абітурієнтів при допомозі сучасної техніки та ін.);

г) необхідної орієнтації відділів освіти, шкіл, батьків, самих абітурієнтів про перехід педагогічного навчального закладу на принципово нову систему прийому.

2. Необхідно пам’ятати про існування ряду моральних і медичних протипоказань при виборі педагогічної професії. До них необхідно відносити:

- наявність ідеалів, несумісних з цілями і завданнями народу, держави;

- користолюбно-егоїстичну спрямованість;

- аморальність (нетактовність, несправедливість, лицемірство, грубість, інтриганство, брак доброти, недбалість, безпринципність, зневага до людей, особливо дітей);

- емоційна нестабільність, сварливість, безвільність;

- відсутність цілеспрямованості, ініціативності, витримки;

- яскраво виражена неуважність, низький рівень мислення і слабка память;

- низький інтелект;

- низька культура письмової і усної мови (словникова бідність, багатослів’я, засміченість діалектизмами, низька грамотність, мовна недбалість);

- низький рівень організаторських і комунікативних здібностей;

Сторінки 1   2   3   4   5   6  
Коментарі до даного документу
Додати коментар