/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Вигодовування дітей першого року життя, Детальна інформація

Тема: Вигодовування дітей першого року життя
Тип документу: Реферат
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1273
Скачати "Реферат на тему Вигодовування дітей першого року життя"
Сторінки 1   2   3   4  
РІЗНІ ПЕРІОДИ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ.

Процеси засвоєння їжі в людському організмі досить складні, а в дітей першого долі життя, з огляду на їхнє інтенсивне зростання, недостатнє дозрівання формувань всіх органів і систем, вони протікають з особливо великим навантаженням.

Можна умовно виділити кілька періодів харчування дітей:

від 0 до 3-6 місяців, коли дитина одержує тільки молоко;

від 3-6 місяців до 1 року – переходи, протягом яких у харчування дитині поступово вводять страви прикорму;

від 1 року до 3 років – ранній дитячий вік, коли дитина поступово й обережно привчається до традиційних сімейних страв;

4,5. дошкільний (від 3 до 6 років) і шкільний (від 7 до 14 років), що характеризуються широким спектром використовуваних у харчуванні продуктів і страв, в основному не відрізняються від тих, що одержують дорослі люди.

1 період. Якщо дитина знаходиться на природному вигодовуванні материнським молоком, то до 3 місяців недоцільно і навіть шкідливо включати в раціон харчування крім молока інші продукти. Необхідним може виявитися включення вітаміну D. При відсутності жіночого молока основним продуктом харчування повинні служити його замінники промислового випуску.

\xA413x\xA414x\x1700a

\x6100\x0324\x1100 Грудне молоко чи замінники грудного молока як і раніше залишаються основою харчування дитини. Добова доза, що рекомендується, у залежності від віку дитини, складає від 400 до 800 мол. молока.

Число продуктів, що в першу чергу включають у раціон дітей як доповнення до грудного чи молока його замінникам, належать фруктові соки. Це обумовлено насамперед тим, що вони мають ту ж, звичну для дитини рідку консистенцію, що і молоко. У ті ж години введення соку дозволяє забезпечити дитині поряд із новими для нього харчовими речовинами, яких він потребує; новими для дитини цукрами (глюкоза, фруктоза), органічними кислотами (лимонними, яблучними); сприяє засвоєнню харчових речовин молока, а також, саме додатковими кількостями вітаміну C, калію, заліза. З обліком несприятливої екологічної обстановки, найбільш доцільно вводити в раціон малят натуральні соки промислового виробництва. Соки варто вводити в раціон поступово, починаючи з двох чайних ложок, і збільшувати протягом 2-3 тижнів до 30-40 мл., а потім до 8-10 місяцем до 80-100 мл. у день.

При природному вигодовуванні соки варто вводити в раціон дитини не раніше 3 місяців життя.

Першим у раціон дитини доцільно вводити звичайний сік, що характеризується низькою кислотністю і невисокою потенційною алергенністью, потім можна рекомендувати грушевий, сливовий, абрикосовий, персиковий, малиновий, вишневий, смородиновий, апельсиновий, мандариновий, полуничні соки, що належати до числа продуктів із потенційно високою алергенністью, яких не слід додавати до раціону дитини раніше 6-7 місяців. Це відноситься так само до тропічних соків і соків з інших екзотичних фруктів (папайя, манго). Уведення соків варто робити з одного виду фруктів (для виключення його можливої алергенної дії) і лише тільки після звикання до нього, можна вводити в раціон малят змішані соки із фруктів.

3 період, 4 період, 5 період. Починаючи з року, дитина, як правило, вже не одержує грудне молоко і може вживати ті ж продукти, що і дорослий. Однак, треба уникати давати сушені фрукти, які можна вводити тільки після 18 місяців. Оліїсті плоди (арахіс, мигдаль і інші) практично заборонені до 5 років. Ковбасні вироби можна додавати в дуже невеликих кількостях. Шоколад і шоколадні цукерки краще давати дітям після 5 років, але до цього віку можна дозволити дитині їсти зефір, мармелад, пастилу, мед, варення, джем. Що б прищепити майбутній дорослій людині корисні звички, не треба додавати в їжу занадто багато цукру й солі, варто обмежити споживання жирних продуктів і соусів. Яйця краще використовувати не більше двох разів у тиждень, у вареному чи смаженому виді.

Фруктове пюре варто рекомендувати дітям, що знаходяться на природному вигодовуванні, через 2-3 тижні після призначення соків, тобто в 3,5-4 місяці, використовуючи приблизно той же асортимент фруктів, що й у випадку соків. І в цьому випадку ми рекомендуємо дитяче пюре промислового виробництва, що гарантує потрібний склад і безпеку.

У 4,5-5 місяців у раціон дитини можна вводити більш густу їжу – прикорм. У кількості першого прикорму призначають овочеві пюре. Уведення овочевого прикорму з одного виду овочів (наприклад, картоплі, кабачків), переходячи потім до суміші овочів із поступовим розширенням асортименту й уведенням у раціон: кольорової капусти, гарбуза, білокачанної капусти, моркви, - пізніше томатів, зеленого горошку.

Злаковий прикорм (молочну кашу) краще почати вводити після 3-4 тижнів після введення овочевого пюре. Однак, у тих випадках, коли дитина погано набирає масу тіла, має місце хитливий стілець, можна починати введення прикорму з молочної каші, а вже потім увести овочеве пюре. Першими потрібно додавати каші, що не містять глютену (особливий вид білків, злаків), здатний викликати в дитини захворювання кишківника – злипання – рисову, кукурудзяну, гречану. Каші варто включати в раціон поступово. На початку варто додавати одну чайну ложку під час вечірнього годування, 2-3 чайні ложки, що б збільшити калорійність їжі.

Потім, протягом двох тижнів злакові каші вводяться в ранкове годування у вигляді густої молочної суміші, що дають дитині з ложечки. Після введення першого виду злакової каші, витримавши двохтижневий період адаптації, дитину привчають до іншого виду каші.

Сир варто призначати здоровим, що нормально розвиваються дітям не раніше 5-6 місяців, оскільки материнське молоко в сполученні з уже призначеним до цього годинами прикормом здатне, як правило, задовольнити потребу дитини у білку, додатковим джерелом якого є сир.

Жовток при природному вигодовуванні варто призначати з 6 місяця життя. Більш раннє його введення, достатнє часто приводити до виникнення алергійних реакцій у дітей.

М'ясо в раціон дитини варто вводити з 7 місяців, починаючи з м'ясного чи м'ясо-рослинного пюре (м'ясо з овочами й крупою), що пізніше заміняються фрикадельками (8-9 місяців) і паровими котлетами (до кінця першого року життя). З 8-9 місяців можна рекомендувати рибу.

З 7,5-8 місяців дитині як прикорм можна призначати кефір, коров'яче молоко чи іншу кисломолочну суміш. Замість коров'ячого молока краще використовувати спеціалізовані молочні суміші, так називані «наступні формули», що являють собою спеціальні продукти замість молока, але зі зниженим у порівнянні з коров'ячим молоком рівнем білку й оптимізованим жирно-кислотним і вітамінним складом.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ.

Материнському молоку чи його замінникам для дітей першої вікової групи, а потім молочним сумішам для дітей другої вікової групи (наступні формули) приділяється першорядна роль у харчуванні дітей до 12 місяців.

Дітям від 1 до 3 років так само краще давати не звичайне коров'яче молоко, а спеціальне сухе молоко для дітей чи продовжувати давати спеціальні молочні суміші, призначені для дітей старших 6 місяців (наступні формули).

Необхідно з перших же місяців життя дитини обмежити споживання солоних, жирних і солодких продуктів. Правильне виховання смаку є запорукою попередження ожиріння й інших хвороб.

Дитина повинна відносно багато пити, більше чим дорослий.

Необхідна рівновага як у відношенні якості, так і кількості використовуваних продуктів. Не слід збільшувати споживання їжі для стимулювання росту дитини.

Їжа дитини до трирічного віку, по своїй якості, кількості й консистенції повинна відрізнятися від їжі дорослої людини.

Передчасне, із випередженням потреб дитини, введення в раціон продуктів, що не відповідають її віку, не тільки недоцільно, але, більш того, спричиняє безліч небажаних наслідків.

Сторінки 1   2   3   4  
Коментарі до даного документу
Додати коментар