Використання системи дидактичних ігор і вправ для сенсорного виховання дітей, Детальна інформація

37 20 11

12

34 19 7

Чи встигли помітити найменше число ?

33 25 Чи встигли помітити найбільше число ?

Яке число повторюється ?

5 18

73 24 1

22 10

6 18 3

5. Тренування зорової пам*яті відтворенням образу спийнятого об*єкта:

а) ігрові завдання типу “ Що змінилося ? “

Наприклад, на крилі дошки 6 – 7 малюнків овочів і фруктів або тільки овочів чи фруктів . Після короткочасного розгляду вихователь непомітно для дітей додає ще один малюнок . Цю зміну дітям визначати найлегше. А потім зміни ускладнюються : замість жовтого яблука з*являється червоне, фрукти, що були зверху , пересуваються вниз, змінюється їх взаєморозташування;

б) гра “ Фотограф “. Через невеликий отвір у картонній планці кожна дитина уважно вдивляється в якийсь куточок лісу, двору на території дитячого садка тощо. Те, що їй вдається помітити, вона потім відтворює в словесному опису чи малюнку ;

в) гра – вправа “ Що я помітив (ла), йдучи до дитячого садка ?” на спостережливість і подальше відтворювання;

г) складання такого самого візерунка з пам*яті; відтворення розташування фігур;

д) вправи на розрізнювання кольорів та їх відтінків в ускладнених умовах сприймання.



Гостре око дитини – найважливіша передумова формування спостережливості, уміння помічати характерні, але малопомітні особливості предметів і явищ. Ця якість передбачає цілеспрямоване планомірне сприймання об*єктів, що викликають інтерес. Тому спостереження в навчанні характеризуються великою активністю сприймання, тісно зв*язане з мисленням, мовленням, почуттями, довільністю уваги.

У дітей 5 – 7-річного віку сприймання об*єктів дещо пасивне. Вони схильні помічати в предметах випадкові, але яскраві, рухливі деталі, а істотні часто залишаються поза увагою, що зумовлює нерідко поверхове або навіть і помилкове засвоєння матеріалу. Значною мірою це пояснюється слабким розвитком довільної уваги й аналізуючого сприймання.

Уміння спостерігати в дітях можна розвивати на будь – яких заняттях. Особливо широкі можливості для цього на прогулянках, під час малювання, читання , праці.

Залучаючи, таким чином, до цілеспрямованих спостережень вихователь розв*язує такі дидактисні завдання :

уточнює і збагачує їхні уявлення і поняття про відомі об*єкти;

формує нові поняття про зв*язок, відношення між предметами і явищами;

активізує різні форми сприймання;

навчає послідовності розумових і практичних дій під час спостереження одного чи кількох об*єкті;

збуджує інтерес і допитливість дітей.

Роботу з розвитку спостережливості треба організувати так, щоб максимально використати розвивальні можливості багаторазових прогулянок різними маршрутами. Наприклад, проходячи в різний час екологічною стежкою, діти уважніше помічають зміни в природі; мандкуючи стежкою “веселки”, помічають різноманітність забарвлення оточуючого; “збирають” ознаки, дієслова руху. Для тривалих спостережень вихователю слід попередньо визначити об*єкт і мету спостережень, засоби зацікавлення дітей, способи фіксації спостережень і можливості використання їх результатів на різних заняттях. Наприклад, дітям 4 – 5 років доцільно запропонувати спостереження за польотом сніжинок, за снігопадом, заметами. Які за формою і розміром сніжинки? Як лягає сніг? Коли він рипить? Коли добре ліпиться?

Багато корисного для розвитку мовлення та уяви дітей дають спостереження за слідами людей і тварин на снігу, розпізнавання вигляду засніжених дерев і кущів.