Розгляд спорів господарськими судами, Детальна інформація

2.2. Учасники судового процесу

До складу учасників судового процесу входять сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК, зокрема, судові експерти, перекладачі, посадові особи чи інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути підприємства та організації, установи і інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Господарський процесуальний кодекс України не містить поняття “неналежний позивач” і не передбачає права господарського суду вирішувати питання щодо обґрунтованості позивних вимог інакше як у засіданні господарського суду.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу. Слід зазначити, що у випадках, коли відособленим підрозділам, створеним юридичними особами, статутом, положенням або дорученням надане право здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі, такі відособлені підрозділи мають право від імені юридичної особи вживати заходи досудового врегулювання спору, подавати в господарський суд позви, надсилати відзиви на позовні заяви, звертатись із заявою про перевірку рішення ухвали, постанови суду у порядку нагляду, здійснювати інші процесуальні дії. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справ є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь особи.

Вирішуючи питання чи є відділ, управління або інший виконавчий орган ради юридичними особами, господарському суду слід витребувати від відповідного відділу (управління, іншого виконавчого органу) належним чином затверджене положення. В якому має міститися й припис щодо правового статусу цього структурного підрозділу.

Так, в разі реєстрації місцевих осередків об’єднань громадян вони не набувають статусу юридичної особи, і тому спори за їх участю підвідомчі господарському суду лише за умови, якщо статутом об’єднання громадян місцевому осередку надане право здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є громадське об’єднання, від імені якої діє місцевий осередок.

З огляду на вимоги статей й і 21 Господарського процесуального кодексу України профспілки можуть бути учасниками судового процесу лише за наявності у них статусу юридичної особи.

Сторони користуються рівними процесуальними правами. Вони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому Господарському процесуальним кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК.

Сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Вживати заходів до всебічного, повного і та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

\x2403\x1103\xC484\x1202\x6864\x0101\x6000\xC484\x6102\x0324\x6467\x769FC\x1A00Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позивних вимог за мови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитися від позову або зменшити розмір позивних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає відмови від позову зменшення розміру позовних вимог. Визнання позову відповідачем, якщо це дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Також господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою. До участі у справі іншого відповідача. Клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача може бути задоволено за умови вжиття щодо нього заходів досудового врегулювання спору. Залучення до участі у справі відповідача з ініціативи господарського суду може здійснюватися незалежно від додержання порядку досудового врегулювання спору.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново. Господарський процесуальний кодекс України не надає господарському суду право змінити позивача, тому, якщо уступку вимоги здійснено з порушенням законодавства у позові іншої особи слід відмовити.

Статтею 25 ГПК передбачена можливість процесуального правонаступництва в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні в наслідок реорганізації підприємства чи організації, Господарський суд в такому випадку здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін з умови вжиття заходів досудового врегулювання спору. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи. Які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її заяви, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Клопотання про забезпечення позову може бути подано третіми особами із самостійними вимогами на предмет спору, оскільки ці особи користуються правами позивача у процесі.

Також статтею 26 ГПК третім особам надані рівні зі сторонами процесуальні права. Отже, вони користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити в справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається. На яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки сторін крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

У господарському суді третіх осіб і сторін можуть представляти їх представники. Стаття 28 ГПК зазначає, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організації, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути такої інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи, може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються матеріально посвідченою довіреністю.

Також учасником судового процесу може бути прокурор та його заступник. Прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадян або держави, подати апеляційне, касаційне подання. А також поданні про перегляд рішення за ново виявленими обставинами. З цією метою прокурор може звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. У разі прийняття господарським судом позовної заяви. Поданої прокурором в інтересах держави в особа органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні – також усно. Прокурор, що подав позовну заяву, несе обов’язки і користується. Правами позивача, крім права на укладення мирової угоди. Відмова від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. А відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи ат інші працівника підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення. Подавати доказу, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов’язані з’явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Права та обов’язки судового експерта та його відповідальність визначаються Господарським процесуальним кодексом та Законом України “Про судову експертизу”. Судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’явитися на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі. Він, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право ознайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів. Судовий експерт має право відмовитися від дачі виноску. Якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов’язку.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його не компетенції. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.