Федоренко Р.П.
Мудрак С.М.
Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї.
Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.
В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:
- потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;
- потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;
- потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу.
Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження, недостатня її розробленість і актуальність спонукали нас до проведення дослідження, метою якого було вивчення особливостей формування орієнтацій на розлучення і деструктивний розвиток сім’ї.
Дослідження проводилось на молодих подружніх парах. Вибіркову сукупність становили 100 чол. (50 подружніх пар).
Для дослідження показників сумісності подружжя, адаптованості партнерів, якості шлюбу були використані: Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (Століна, Романова, Бутенко), “Установки в сімейній парі”, “Розподіл ролей в сім’ї”, “Спілкування в сім’ї”.
Для дослідження дестабілізуючих факторів в сімейних відносинах, аналізу емоційного стану партнерів використовувалась методика “Аналіз сімейної тривоги”.
В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім’ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити “піки” подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних.
Соціально-демографічна характеристика респондентів вивчалась за допомогою “Психограми подружньої пари”, яка включала в себе запитання таких напрямків:
- питання соціально-демографічного характеру;
- питання про матеріальне та фінансово-економічне становище сім’ї;
- питання про характер взаємовідносин з оточуючими (батьками, родичами, друзями, знайомими).
Розподіл респондентів за віком і статтю представлено в таблиці № 1.
Таблиця № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ВІКОМ ТА СТАТТЮ (%).
Вікові групи Стать
Чоловіки Жінки Всього
20-25 років 15 26 41
26-30 років 12 17 29
31 і більше 24 6 30
За рівнем освіти: 36% респондентів мали вищу освіту, 34% - середню-спеціальну, 30% мали середню освіту. Дані представлені в таблиці № 2.
Таблиця № 2.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ (%).
|
Скачати "Реферат на тему Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім`ї"
