Вивчення психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами, Детальна інформація

Д1 Д2 Д3

4 курс 1,26 1,88 1,12

5 курс 1,64 1,65 1,20

Примітка: Д1 - семантична відстань між поняттями “Реальне Я” та “Ідеальне Я”;

Д2 - семантична відстань між поняттями “Реальне Я” та “Професійне Я”;

Д3 - семантична відстань між поняттями “Ідеальне Я” та “Професійне Я”;

Показники методики семантичного диференціалу співставлялись із показниками скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів практичної діяльності за методикою вивчення граничних смислів (модифікований варіант). Для порівняння результатів підрахунку семантичної відстані та числа вузлових категорій ми використовували Х2 критерій Пірсона (Див. таблицю 3).

Що стосується розвитку особистісних характеристик майбутнього спеціаліста, то нами відмічена закономірність змінення показників після проходження рефлексивно-професійного тренінгу на 3-ому курсі та відносна їх стабілізація на 4 та 5 курсах (Див. таблицю 4).

На завершення ми констатуємо, що усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами залежить не лише від інтенсивних формуючих впливів. Як бачимо, стійкість комплексу об`єднання понять “Реальне Я”, “Професійне Я” та “Ідеальне Я” виявилась умовною, і в процесі навчання має тенденцію до варіювання.

Таблиця 3.

Статистично значущі відмінності показників методик

семантичного диференціалу та вивчення граничних смислів

Показники, які порівнюються Х2 - критерій Пірсона

3 курс 4курс 5 курс

до експ. після експ.



Семантична відстань між поняттями “Реальне Я” та “Ідеальне Я” 17,56 18,17 16,81 17,24

-//- “Реальне Я” та “Професійне Я” 16,18 15,75 16,24 15,41

-//- “Ідеальне Я” та “Професійне Я” 17,45 18,35 16,24 16,35

Число вузлових категорій 16,34 20,05 18,45 18,35

Примітка: ступень свободи df = 5.

дані значимі при ( = 0,001.

Визначення факторів такого змінення оцінювання понять може скласти перспективність розгляду цієї проблеми. Щодо психолого-педагогічних рекомендацій покращення учбового процесу, то з результатів дослідження можна стверджувати, що розплановане активно-соціальне навчання студентів-практичних психологів може виступити основою їх успішного усвідомлення професійного образу. Це повинна бути система, яка б чітко слідувала всім факторам змінення (розходження) власних і професійних домагань.

Таким чином, проведені діагностичні проби у вивченні особливостей скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів професійної діяльності як відрефлексованого суб'єктивного угрупування та інтегрування в пояснюючі структури змісту майбутньої професійної діяльності, а також фіксація зміщень семантичної інтерпретації усвідомлення образу професійної діяльності і розвитку необхідних якостей майбутнього фахівця виступили оптимальним контролем професійного самовизначення практичних психологів.

Визначення психологічних параметрів усвідомлення професійнрго образу майбутніми практичними психологами обумовлене смисловою легітимністю всього процесу навчання.

Таблиця 4

Результати виконання експериментальних завдань

студентами-практичними психологами

Методики Показники, які 3 курс 4 курс 5 курс Критерій (

порівнюються до екс. після ек