Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік, Детальна інформація

високий рівень політичної єдності в суспільстві та вагома підтримка курсу економічних реформ на президентських виборах;

дотримання усіма політичними силами правових цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів, утримання від екстремістських дій;

прийняття нових Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України;

закріплення нормативних положень щодо вдосконалення умов підприємницької діяльності та розвитку малого підприємництва.

Соціально-психологічна сфера

15. Ставлення населення до суспільства та його цінностей

15.1. В 2001 р. було зафіксоване формування в суспільстві соціального ядра, яке підтримує реформаторський курс керівництва країни, ідеологію ринкової економіки та демократичної правової держави. Підтвердженням цього факту є вибори Президента України, на яких за цей курс висловились майже 40% громадян України, що мають виборче право.

На цій підставі можна зробити висновок про поступове формування в державі певного кола ідей, навколо яких можлива консолідація суспільства, створення законослухняної більшості громадян, що є могутнім фактором оздоровлення криміногенної обстановки.

15.2. Значна частина населення, схильна до неповаги до закону, переконана, особливо молодь, у припустимості протиправної поведінки для забезпечення своїх інтересів в умовах кризи в суспільстві. За даними останніх опитувань громадської думки на перше місце серед факторів, що зумовлюють успіх в суспільстві ставляться влада (91,3% респондентів), доход (91,2%), власність (64,8%), незаконні дії (52,7%). Натомість позитивні цінності вважають дієвим засобом успіху значно менший відсоток учасників опитування. Так, на такі фактори як освіта вказали 35,6% респондентів, талант, здібності – 34,8%, професія – 30,1%.

Яскравим проявом цих настроїв є значне розповсюдження протиправних дій в сфері виробництва товарів, торгівлі, переміщення товарів через кордон. Новим явищем цього плану стали крадіжки навіть з ризиком для життя обладнання електромереж та трансформаторних будок для здобуття кольорових металів. Останнім часом внаслідок цього «бізнесу» гинуть люди, вітчизняній енергетиці завдано збитків на 15 млн. грн.

Збереження у частині громадян установки на припустимість протиправних дій з метою здобуття добробуту, створює у них досить серйозну мотивацію до вчинення злочинів і має розглядатися як фактор криміногенного характеру.

15.3. Наведені дослідницькі дані дають підстави для констатації такого негативного соціально-психологічного фактору, як зменшення у частини населення поваги до традиційних соціальних цінностей – освіти, науки, культури, професійної майстерності тощо. Так, зменшилась питома вага молоді, що працює в галузях економіки (з 17,2% від загальної кількості зайнятих у 1997 р. до 16,8% у 2001 р.).

В даний час молодих людей у науці майже вдвічі менше ніж у торгівлі, і у 3,8 рази менше ніж у кредитно-фінансовій сфері.

Цей процес послаблює моральні засади суспільного життя, полегшує дію вищенаведених криміногенних факторів.

15.4. Збереження більшістю населення установки на досягнення життєвого успіху шляхом чесної праці є фактором позитивного характеру. Про його дієвість свідчить такий факт, як значна трудова активність великої кількості населення.

16. Ставлення населення до органів внутрішніх справ

В ставленні населення до органів внутрішніх справ. Так, дещо збільшився відсоток осіб, які задоволені діяльність міліції по боротьбі зі злочинністю. Якщо в 1999 р. за даними опитування учнівської молоді м. Києва оцінку «відмінно-добре» дали 8,0% респондентів, «задовільно» – 43,5%, то результати аналогічного опитування, проведеного в 2001 р. такі: «відмінно-добре» – 10,3%, «задовільно» – 49,6%. Більше половини опитаних позитивно оцінили діяльність міліції по охороні громадського порядку, забезпеченню безпеки дорожнього руху. Разом з тим, значно переважають негативні оцінки діяльності по боротьбі з посадовими злочинами (оцінка «незадовільно» – 80,9%), кишеньковими крадіжками (89,6%), розкраданнями державного майна (71,7%).

Слід також зазначити, що серед осіб, що постраждали від злочинів і не заявили про це в міліцію, істотно змінились мотиви такої поведінки. Якщо в минулому році найбільша кількість відповідей вказувала на такий мотив неповідомлення як невіра у спроможність міліції розкрити злочин (42%). То в цьому році ситуація виглядає для міліції більш сприятливою. Найбільша кількість відповідей припадає на такий мотив як малозначущість злочину та незначна шкода від нього (47,9%). На невіру в спроможність міліції розкрити злочин було вказано у 23,3% відповідей на зазначене питання.

В соціально-психологічній сфері до криміногенних факторів належать:

- схильність значної частини населення до правового нігілізму, неповаги до закону, розповсюдження переконання, особливо у молоді у припустимості протиправної поведінки в умовах кризи в суспільстві;

- зменшення у частини населення поваги до традиційних соціальних цінностей – освіти, науку, культури, професійної майстерності.

Чинниками, що запобігають злочинній поведінці є:

- формування в суспільстві соціального ядра, яке підтримує реформаторський курс керівництва держави, ідеологію ринкової економіки та демократичної правової держави;

-збереження більшістю населення установки на досягнення успіху шляхом чесної праці;

- позитивні зміни в ставленні населення до органів внутрішніх справ.

Стан органів внутрішніх справ (ОВС)

17. Структура кадрів ОВС за віком

Згідно зі статистичними даними відбувається процес надто різкого омолоджування начальницького складу в ОВС та в окремих службах. Частка осіб начальницького складу у віці до 30 років збільшилась в цілому по ОВС з 26,9% у 1993 р. до 34,9% у 1999 р., кримінального розшуку з 41,4% до 49,6%, слідства – з 29,0% до 43,9%, підрозділів БЕЗ – з 28,5 до 41,8%, дільничних інспекторів міліції – з 34,7 до 41,9%, підрозділів БОЗ – з 21,1 до 23,2%. Відповідно істотно зменшилась частка працівників у віці від 31 до 45 років, тобто тих, хто має значний досвід, набув професійної майстерності і зберігає високий рівень працездатності. По начальницькому складу в цілому їх питома вага зменшилась з 63,7% до 59,3%, по підрозділах кримінального розшуку – з 55,0 до 48,3%, слідства – з 60,9 до 50,0%, БЕЗ – з 67,4 до 53,7%, БОЗ – з 70,6 до 68,3%.

Таблиця 13

Структура кадрів ОВС вцілому та за віком