/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Поняття та принципи військового будівництва та їх правове закріплення, Детальна інформація

Тема: Поняття та принципи військового будівництва та їх правове закріплення
Тип документу: Реферат
Предмет: Військова справа
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1293
Скачати "Реферат на тему Поняття та принципи військового будівництва та їх правове закріплення"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу може бути призначено покарання у вигляді смертної кари.

Військовій колегії Верховного Суду України підсудні справи виняткової важливості, а також справи про злочини військовослужбовців, які мають військове звання генерала (адмірала), або займають посаду від командира з’єднання і вище та їм рівних. Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил, військова колегія Верховного Суду України вправі прийняти до свого провадження як суду першої інстанції будь-яку справу, підсудну військовому суду гарнізону.

Президія Верховного Суду України (стаття 50 Закону), яка утворюється в складі Голови, заступників Голови і членів Верховного Суду, розглядає питання організації роботи військової колегії, подає допомогу нижчим судам у правильному застосуванні законодавства, координуючи цю діяльність з Міністерством юстиції України.

Органи дізнання в системі органів досудового слідства , що діють у ЗСУ та ін. військових формуваннях України

Відповідно до ст.101 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ) органами дізнання в Збройних Силах України є командири військових частин, з'єднань і начальники військових установ. Надання командиру військової частини прав органу дізнання єодним із засобів зміцнення військової дисципліни, виховання військовослужбовців у дусі точного виконання законів, військової присяги, військових статутів, наказів командирів і начальників.

Дізнанням є оперативно-розшукові заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, яке проводиться органом дізнання після порушення кримінальної справи з дотриманням чинного кримінально-процесуального законодавства. У необхідних випадках, коли має місце проступок (не злочин), командир військової частини призначає адміністративне розслідування, яке проводиться усно чи письмово у вільній формі. Якщо в ході розслідування будуть встановлені ознаки злочину, командир військової частини порушує кримінальну справу. Для провадження дізнання наказом командира військової частини призначаються дізнавачі строком на два роки з числа найбільш підготовлених для цього офіцерів. Один з них, який має досвід і навики у провадженні дізнання, призначається старшим дізнавачем. Старшим дізнавачам доручається розслідування найбільш складних злочинів. Копія наказу про призначення дізнавачів направляється військовому прокурору.

Дізнавачі призначаються із розрахунку: на полк (корабель 1 рангу) - 5-6 дізнавачів; на окремий батальйон (корабель 2 рангу) - 3-4 дізнавачі; на окрему роту (корабель 3 рангу, дивізіон кораблів 4 рангу) - 1-2 дізнавачі; на управління та штаби (вище полку) і установу (військово-навчальний заклад) - 2-3 дізнавачі.

Командир військової частини, як орган дізнання, порушує кримінальну справу про всі злочини, скоєні підлеглими йому військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження учбових зборів; про злочини, скоєні працівниками (невійськовослужбовцями) Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні військової частини, установи, військово-навчального закладу, підприємства, організації та інших (ст.104 Кримінально-процесуального кодексу України ( 100205).

Отримавши повідомлення про скоєний злочин, командир військової частини повинен у той же день порушити кримінальну справу, про що виноситься постанова. У постанові мають бути вказані час, місце, ким вона складена, привід і підстави порушення справи, стаття кримінального кодексу, за ознаками якої вона порушується і кому доручено проведення розслідування в даній кримінальній справі. Про виявлений злочин і початок дізнання командир частини негайно повідомляє військового прокурора, який здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у цій військовій частині (ст.100 КПК України ( 1002-05 ) і ст.44 Тимчасового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ( 431/93 ). Дізнавач перед початком розслідування виносить постанову про прийняття справи до свого провадження (додатки NN 2, 12). Копії цих постанов командир військової частини не пізніше двадцяти чотирьох годин направляє військовому прокурору.

Дізнавач не може брати участі у розслідуванні злочину і його кандидатура підлягає відхиленню, якщо він проходить службу в тому ж підрозділі і за своїм службовим станом є прямим начальником або підлеглим особи, щодо якої порушено кримінальну справу, а також за наявності інших підстав, вказаних у ст.60 КПК України ( 1001-05 ), а саме:

- коли він є потерпілим, свідком, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем обвинуваченого;

- коли він брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

- коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи;

- при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності.

За наявності вищезгаданих підстав для відхилення, дізнавач повинен усунутися від участі у розслідуванні, доповісти про це рапортом командиру військової частини і повідомити військового прокурора. Участь дізнавача в дізнанні, яке проводилось раніше в цій справі, не може бути підставою для його відхилення. Питання про відхилення дізнавача вирішується військовим прокурором (ст.60 КПК України).

На командира військової частини покладається обов'язок вжити необхідних оперативно-розшукових та інших, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, заходів з метою розкриття злочинів і встановлення осіб, що їх скоїли. Дізнання має бути проведено повно і об'єктивно. Підлягають дослідженню обставини, як такі, що обвинувачують, так і такі, що виправдовують обвинуваченого, а також і всі обставини як обтяжуючі, так і пом'якшуючі його відповідальність. У процесі розслідування злочину командир військової частини зобов'язаний виявляти причини та умови, які сприяли скоєнню злочину, і своєчасно вжити заходів до усунення та попередження злочинів (ст.23 КПК України ( 1001-05 ).

При провадженні дізнання в кримінальній справі має бути встановлено: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину, мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння (ст.64 КПК України ( 1001-05 ).

Відповідно до ст.66 КПК України ( 1001-05 ) особа, яка проводить дізнання, має право викликати в порядку, встановленому КПК України, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для подання висновків, вимагати від підприємств, установ і організацій, службових осіб і громадян, пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити у справі фактичні дані, вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ, організацій.

Повноваження президента України у сфері військового управління

Висвитлюючи це питання необхідно керуватись Конституцією України та Законом Про Оборону України .

Президент України наділений слідуючими повноваженнями згідно Конституції :

є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

очолює Раду національної безпеки і оборони України;

вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

Закон Про Оборону України:

Президент України як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами України і Голова Ради оборони України вживає необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності України та постійної бойової готовності Збройних Сил України.Президент України як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами України: подає на затвердження Верховної Ради України проекти воєнної доктрини, концепції військового будівництва, державної програми розвитку озброєння та військової техніки, а також пропозиції щодо загальної структури та чисельного складу Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на оборону, фінансування вказаної програми; пропонує на затвердження Верховної Ради України кандидатури для призначення ним на посади Міністра оборони України і начальника Генерального штабу Збройних Сил України; координує діяльність державних органів у галузі оборони; веде переговори і підписує міжнародні та міждержавні договори з військових питань; затверджує план розвитку та стратегічні плани використання Збройних Сил України, плани їх дислокації та розташування, мобілізаційний план України на особливий період, Положення про мобілізаційну підготовку Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та про порядок проведення мобілізації, а також положення про Генеральний штаб Збройних Сил України; у разі воєнного нападу або загрози военного нападу на Україну приймає рішення про оголошення стану війни, введення воєнного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях, рішення про їх припинення або відміну, укладення миру і невідкладно вносить ці питання на розгляд Верховної Ради України, а також оголошує загальну або часткову мобілізацію на території України у разі оголошеня стану війни, приймає рішення про демобілізацію; приймає рішення та видає наказ Збройним Силам України про ведення бойових дій; призначає та звільняє вище командування Збройних Сил України, присвоює вищі військові звання; приймає рішення про призов громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців строкової служби; встановлює повноваження, організацію і порядок діяльності органів військового управління; встановлює військові свята.

Повноваження ВРУ у сфері військового управління

Висвитлюючи це питання необхідно керуватись Конституцією України та Законом Про Оборону України .

До повноважень Верховної Ради України належить:

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Коментарі до даного документу
Додати коментар