Збройні Сили та інші військовi формування України на сучасному етапі, Детальна інформація

ративні командування — Південне, Західне і Північне; крім того, 5 армійських корпусів, 11 танкових та механізованих дивізій, 7 окремих механізованих бригад, 2 артилерійські дивізії', близько 40 бригад різних родів військ і служб, а також частини тилового і технічного забезпечення (див. схему).

На початку 1997 р. затверджено Державну програму розвитку і будівництва Сухопутних військ. У ній визначено чисельність, систему підготовки офіцерів, прапорщиків, сержантів, питання комплектування Сухопутних військ, а також систему бойової підготовки.

До складу Сухопутних військ входять такі роди військ: ракетні війська і артилерія; механізовані, танкові та аеромобільні війська; армійська авіація.

Ракетні війська і артилерія Збройних Сил України продовжують славні бойові традиції 600-річної історії артилерії. До їх складу входять: з'єднання оперативно-тактичних і тактичних ракет; з'єднання і частини гарматної, гаубичної реактивної і протитанкової артилерії; підрозділи мінометів і протитанкових ракет; частини артилерійської розвідки. Сучасна артилерія маневрена, має велику даль-

ність і точність стрільби, могутні бойові заряди. Артилерійські, мінометні частини і підрозділи оснащені досконалими гарматами і реактивними установками.

Поряд з протитанковою ствольною артилерією на озброєнні перебувають високоточні протитанкові керовані ракети, які можуть уражати танки противника на великих відстанях.

Досвід війн і військових конфліктів підтверджує, що загальновійськові угруповання вже не можуть успішно виконувати бойові завдання, якщо не створено сприятливі умови для їхніх дій, а саме: необхідне співвідношення сил і засобів сторін, дезорганізація і знищення систем розвідки противника радіоелектронною боротьбою (РЕБ), а також протиповітряної оборони ~(ППО) противника. У створенні Цих умов і відіграють вирішальну роль ракетні війська і артилерія. У бойових операціях на їх долю припадає до 70 % загального обсягу завдань з ураження противника.

Таким чином, ракетні війська і артилерія на сьогоднішній день є одним з основних засобів вогневих уражень противника. Артилерія була, є і буде «богом війни».

Механізовані війська споряджено сучасними засобами пересування (мал. 10 а, 10 б), найновішими зразками зброї. Особовий склад механізованих частин може вести тривалий

бій, наступати швидкими темпами, переслідувати противника до повного його розгрому, надійно утримувати рубежі оборони.

На озброєнні танкових військ перебувають сучасні танки з потужного бронею і першокласним високоточним озброєнням (мал. 11 а і 11 б) і бойові машини, що вирізняються високого швидкістю, маневреністю, ефективністю озброєння. Вони мають великий запас ходу, можуть долати будь-які перешкоди. Танки пристосовані до дій в умовах застосування противником ядерної зброї. Сьогодні танкові війська є основною ударною силою Сухопутних військ. Тому держава, попри важкі економічні умови, проводить роботу з подальшого їх удосконалення.

Аеромобільні війська (в минулому ПДВ — повітряне-десанти і війська) є складовою частиною Сухопутних військ Збройних Сил України, їх з'єднання, частини і підрозділи покликані виконувати завдання в тилу противника (повітряними десантами різного складу і призначення),

На озброєнні аеромобільних військ перебувають десантні машини, самохідні артилерійські установки, бронетранспортери, протитанкові і зенітні засоби, ефективне автоматичне озброєння. У взаємодії з частинами інших видів і родів військ і самостійно аеромобільні війська можуть вирішувати різні бойові завдання на фронті і в тилу ворога.

Виходячи із цих завдань і здійснюється бойова підготовка особового складу аєромобільних військ, під час якої особлива увага приділяється повітряно-десантному вишколу, вмінню солдата вести вогонь із штатної зброї, водінню БМП, мінно-підривній справі, наданню медичної допомоги, фізичній підготовці, в першу чергу — вправам на силу, витривалість і формування навичок рукопашного бою.

Армійська авіація ввійшла до складу Сухопутних військ України, як їх рід, з 1 липня 1994 р, і за відносно короткий час свого існування перетворилась із допоміжного в один із основних і перспективних засобів збройної боротьби. Армійська авіація є універсальним і найбільш манев-реним родом Сухопутних військ, призначеним для виконання широкого кола завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою (операції) за будь-якої погоди і будь-якого часу доби.

Досвід військових конфліктів, тактичних і коман-40

дно-штабних навчань, а також наукових досліджень свідчить, що на сучасному етапі розвитку засобів збройної боротьби найбільш характерними завданнями для армійської авіації будуть;

для екіпажів бойових вертольотів (типу Мі-24):

— знищення об'єктів противника на передньому краї і в тактичній глибині під час авіаційної підтримки загальновійськових частин (з'єднань). При цьому питання боротьби з броньованими цілями та протитанковими засобами противника б одним з головних;

— знищення вертольотів противника в повітрі і на майданчиках їх базування, блокування та знищення аеромобільних підрозділів противника в місцях їх висадки, а також виконання інших притаманних їм завдань.

Виходячи з цих завдань, планується та проводиться бойова підготовка частин армійської авіації Сухопутних військ, а також підготовка льотних екіпажів вертольотів Мі-24 і Мі-8.

ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯШ СИЛИ

Військова авіація є основою могутності кожної сучасної армії. А в нашій державі, за відсутності ядерної зброї. Військово-Повітряні сили стають великою стримуючою силою, яка може нанести агресору відповідний удар. Вони виступають надійним гарантом незалежності України і недоторканності її кордонів, виходять на перший план по вогневій могутності і дальності бойового використання, стають єдиним засобом стримання агресії і нанесення удару відплати,

ВПС е висок оман е вреним видом Збройних Сил. їх завдання:

— розгром з повітря ракетно-ядерних, авіаційних, сухопутних і морських об'єктів і угруповань противника;

— підрив його військово-економічного потенціалу;

— дезорганізація державного і військового .управління противника;

— порушення роботи тилу і транспорту противника;

— забезпечення Збройних Сил даними повітряної розвідки;

— прикриття військ і об'єктів від ударів повітряного противника;