Соціальні та культурні зміни і соціальні процеси, Детальна інформація

Асиміляція. Асиміляція - це процес взаємного культурного проникнення, через який особистості і групи приходять до поділюваного всіма учасниками процесу загальній культурі. Це завжди двосторонній процес, у якому кожна група має можливості для проникнення своєї культури в інші групи пропорційно своєму розміру, престижу й іншим факторам. Процес асиміляції найкраще проілюструвати на прикладі американізації іммігрантів, що прибувають з Європи й Азії. Прибулі у великій кількості іммігранти в період з 1850 по 1913 р. в основному утворили іммігрантські колонії в містах на півночі США. Усередині цих етнічних колоній - малої Італії, малої Польщі і т.д. - вони жили багато в чому відповідно до зразків європейської культури, приймая деякі комплекси американської культури. Однак їхні діти починають дуже різко відкидати культуру батьків і усмоктувати культуру своєї нової батьківщини. Вони часто вступають у конфлікт із батьками з приводу старих культурних зразків. Що стосується третього покоління, то їхня американізація практично завершується, і новоспечені американці почувають найбільш зручними і звичними американські зразки культури. Таким чином, культура дрібної групи асимілювалася в культурі великої групи.

Асиміляція може значно послабляти і гасити групові конфлікти, змішуючи окремі групи в одну велику з однорідною культурою. Це відбувається тому, що соціальний конфлікт передбачає поділ груп, але коли культури груп асимілюються, усувається і сама причина конфлікту.

Амальгамизація - це біологічне змішування двох чи більш етнічних груп чи народів, після чого вони стають однією групою чи народом. Так, російська нація складалася шляхом біологічного змішування багатьох племен і народів (поморів, варягів, західних слов'ян, меря, мордви, татар і ін.). Расові і національні забобони, кастова замкнутість глибокий чи конфлікт між групами можуть утворити бар'єр на шляху амальгамизації. Якщо ж вона буде неповної, у суспільстві можуть з'явитися статусні системи, у яких статус буде вимірятися "чистотою крові". Наприклад, у Центральній Америці чи в деяких частинах Південної Америки для володіння високими статусами необхідно іспанське походження. Але тільки процес амальгамизації цілком закінчується, грані між групами стираються і соціальна структура більше не залежить від "чистоти крові".

Підтримка границь. Значення процесів асиміляції й амальгамизації полягає в основному в стиранні границь між групами, знищенні формального поділу, у появі загальної ідентифікації членів групи.

Прикордонні лінії між соціальними групами є головним аспектом соціального життя, і ми присвячуємо багато часу й енергії їх установленню, підтримці і модифікації. Національні держави визначають свої територіальні границі і встановлюють знаки, огородження, що доводять їхнього права на обмежену територію. Соціальні групи без територіальних обмежень установлюють соціальні границі, що відокремлюють їхніх членів від всього іншого суспільства. Для багатьох груп такими границями може служити мова, діалект чи спеціальний жаргон: "Якщо він не говорить мовою, то він не може бути одним з нас". Уніформа також сприяє відділенню членів групи від інших груп: лікарі відокремлюються від солдатів чи міліції своїми білими халатами. Іноді поділяючим символом можуть бути відмітні знаки (з їх поміччю відрізняються, наприклад, члени індійських каст). Однак найчастіше в членів групи немає явної символічної ідентифікації, вони мають тільки важковловиме і важкофіксуєме почуття "приналежності", зв'язане з груповими стандартами, що відокремлюють групу від всіх інших.

Групи не тільки мають потребу у встановленні визначених границь, але і повинні переконати своїх членів у тім, що вони ці границі визнають як важливі і необхідні. Этноцентризм звичайно розвиває в індивіда переконання в перевазі його групи й у недоліках інших. Значну роль у вихованні такого переконання грає патріотизм, що говорить нам, що ослаблення національного суверенітету шляхом інтернаціональної угоди може бути фатальним.

Прагнення до збереження границь групи підтримується санкціями, застосовуваними до тих, хто таких границь не дотримує, і винагородою індивідів, що прагнуть до їх зміцнення і збереженню. Винагорода може складатися в доступі до заняття визначених посад шляхом членства в об'єднаннях, близькості за духом у дружній компанії й ін. Покарання, чи негативні санкції, найчастіше складаються в скасуванні чи позбавленні винагород. Наприклад, хтось не може одержати гарного місця роботи без підтримки визначеної групи чи об'єднання; хтось може виявитися небажаним у престижній групі, у політичній партії; хтось може втратити дружню підтримку.

Люди, що бажають перебороти соціальні бар'єри в групах, часто прагнуть до зменшення соціальних границь, у той час як ті, котрі їх уже перебороли, бажають такі границі створити і зміцнити. Наприклад, під час передвиборної кампанії багато кандидатів в народні депутати ратували за розширення парламентського корпуса і за часті перевибори, але як тільки вони були обрані депутатами, їхнього прагнення стали цілком протилежними.

Іноді границі між групами можуть бути прокладені формально, наприклад у випадках прямої указівки чи введення спеціальних обмежувальних правил. В всіх інших випадках створення границь є неформальним процесом, закріплюване відповідними офіційними документами і неписаними правилами. Дуже часте існування границь між групами чи їхня відсутність не відповідає офіційній їх забороні чи навпаки, уведенню.

Створення і модифікація границь між групами - це процес, що відбувається постійно з більшою чи меншою інтенсивністю в ході взаємодії між групами.

Створення системи зв'язків. Усяка нація, що має територіальні границі, має потребу в міжнаціональній торгівлі. У такий же спосіб усі соціальні групи, що знаходяться в рамках визначених границь, також мають потребу в створенні деяких типів зв'язків з іншими групами даного суспільства. Якщо відсутність значимих границь приводить до того, що дана група цілком зливається з суспільством чи якою-небудь іншою групою, то відсутність у неї взаємозв'язків з іншими групами приводить до її ізоляції, втрати можливостей для росту, виконанню не властивих для неї функцій. Створення системи зв'язків визначається як процес, за допомогою якого елементи принаймні двох соціальних систем зчленовуються таким чином, що в деякім відношенні й у деяких випадках вони виглядають як єдина система. Групи в сучасному суспільстві мають систему зовнішніх зв'язків, що складаються, як правило, з безлічі елементів. Сучасне село зв'язане з містом за допомогою обміну продуктів рослинництва і тваринництва на енергію, сільськогосподарську техніку і т.д. Село і місто обмінюються людськими ресурсами, інформацією, беруть участь у суспільному житті. Будь-яка організація повинна бути зв'язана з іншими підрозділами суспільства - профспілками, політичними партіями, організаціями, що створюють інформацію.

Очевидно, що кожна група змушена вирішувати дилему: прагнути підтримати свою незалежність, цілісність, самостійність чи зберігати і зміцнювати систему зв'язків з іншими групами.

На закінчення треба сказати, що всі розглянуті процеси тісно зв'язані між собою і майже завжди протікають одночасно, створюючи в такий спосіб можливості для розвитку груп і постійних змін у суспільстві.