ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА, Детальна інформація

вплив збільшення тривалості робочого дня на фонд робочого часу ( позитивний фактор)

(+ 0.1) х 470 х 210 = + 9.9 тис.год.

разом: + 6.5 + 9.9 – 31.7 = 15.3 тис.грн.

Отже, за рахунок збільшення чисельності робітників , фонд робочого часу збільшився на 6.5 тис.год; за рахунок збільшення тривалості робочого дня фонд робочого часу збільшився на 9.9 тис.год. за рахунок зменшення відпрацьованих одним працівником днів, фонд робочого часу зменшився на 31.7 тис.грн. Резерв підприємства 31.7 тис.год. підприємству необхідно розробити міроприємства щодо збільшення днів відпрацьованих одним працівником, тобто необхідно зменшити втрати робочого часу на одного працівника.

Аналітичне дослідження діяльності ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” показали, що чисельність робітників зросла, що змогу нарощувати обсяги виробництва продукції . Чисельність керівників, спеціалістів, службовців знизилась, що приводить до нових методів керівництва.

Значних структурних змін по персоналу на підприємстві не відбулося.

Плинність кадрів в 2003 році в порівнянні з 2002 роком не змінилася, тому продуктивність праці не знизилась за рахунок даного показника.

Аналіз використання фонду робочого часу показав, що підприємство резерви по підвищенню використання робочих днів, тобто трудові ресурси використовувались недостатньо ефективно.

6. Напрямки покращення використання трудових ресурсів

Використання персоналу являє собою комплекс заходів спрямованих на забезпечення умов для ефективної творчого, фізичного трудового потенціалу працівників.

Використання персоналу повинно відповідати цілям організації, не ігнорувати інтереси працівників дотримуватись Законів про працю. Раціональне використання персоналу забезпечити:

оптимальну зайнятість працівників стабільне та рівномірне завантаження протягом робочого періоду;

відповідність трудового потенціалу працівників вимогам робочого місця, посади;

періодичну зміну одного робочого місця на інше з метою забезпечення різноманітності виконуваних робіт можливості гнучкого маневрування в процесі виробництва;

максимальну можливість виконання на робочому різних операцій, чергуючи навантаження різних груп людини;

Збалансованість кількості робочих місць кількості працівників досягається правильним розміщенням внутрішньо організаційною мобільністю працівників.

Розміщення персоналу – це раціональний розподіл складу кадрів у структурних підрозділах, що проводиться з врахуванням специфіки виробництва, відповідності психологічних якостей людини змісту виконуваної роботи. При цьому вирішуються такі завдання:

формування активно діючих трудових колективів в межах структурних підрозділів;

перспективність розміщення кадрів, що сприятиме росту;

При розміщенні персоналу слід дотримуватись таких принципів:

відповідності;

перспективності;

змінності;

Принцип відповідності – це відповідальність моральних ділових якостей претиндентів вимогам робочих місць, посад.

Принцип перспективності вимагає врахування таких умов:

встановлення вікового цензу для різних категорій посад;

визначення тривалості періоду роботи на одній посаді, на одному тому самомому робочому можливість зміни професії або спеціальності та підвищення стан здоров’я.

В конкретній організації можуть бути розроблені умови, але дуже важливо, щоб вони сприяли змінності, оскільки застій кадрів, повязаний з тривалим перебуванням на одній же посаді, негативні наслідки для організації.

Зарубіжні вітчизняні спеціалісти виділяють декілька підходів до організації раціонального використання персоналу, суть яких зводиться до пошуку оптимальної мотивації працівників через формування:

моделей гнучкого управління балансом робочих місць кількістю працівників, оплати стимулювання праці;