ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА, Детальна інформація

стабільність трудових колективів;

два основних взаємопов’язаних напрямки організації раціонального використання персоналу реалізуються різними формами.

Формування моделей гнучкого управління передбачає форми трудового переміщення:

Внутрішньоорганізаційні трудові переміщення викликані потребами організації, при частій системи робочих місць впливом НТП зовнішніх факторів, тому організація повинна мати можливості встановлення відповідності вимогами робочого місця якістю робочої сили та задоволення потреб працівників. Трудове переміщення повинно сприяти:

освоєнню суміжних спеціальностей, щоб забезпечувати взаємозамінність працівників;

задоволенню працівників своєю роботою;

нагромадженню досвіду з метою професійного чи службового росту.

Переміщення можуть бути міжпрофесійними, міжпосадовими, з категорії в іншу ( робітника в службовці, службовця в керівника)

Кількісна гнучкість – це зміна кількості працівників або тривалості робочого часу відповідно до стану попиту на ринку праці потреб виробництва, тому в організаціях широко застосовуються нестандартні форми зайнятості:

часткова;

тимчасова;

робота на дому;

використання короткотермінових трудових угод.

Масштаби застосування такої форми гнучкості залежать норм трудового права, наявності обмежень при підписанні трудових договорів, процедур звільнення та персоналу.

Функціональна гнучкість – це здатність організації вносити певні зміни в характер використання персоналу, а також зміст його трудової діяльності у зв’язку зміною умов виробництва. Це досягається шляхом виконання працівником більше 2-3 функцій, оволодіння багатопрофільними спеціальностями, що змогу забезпечити взаємозамінність в “піковий період”, в час відпусток, а також зменшує монотонність праці, що сприяє підвищенню інтересу до праці. Результатами функціональної гнучкості підвищення продуктивності праці оплати.

Основним завданням формування стабільних виробничих колективів попередження плинності кадрів, оптимізація внутрішньої мобільності кадрів, зміцнення виконавської трудової дисципліни, створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі.

Колектив – це цілісний організм, структури якого залежить поведінка кожного працівника.

Ефективність роботи колективу визначається якістю обсягом взаємовпливу, взаємовідносин членів колективу служби інформації. На роботу колективу впливають такі фактори:

чітка, одна для всіх мета, що людей для вирішення поставлених завдань;

мотивація членів групи, взаємовідносин;

структура влади в колективі, вплив на авторитет членів групи підгруп;

чітко виражена групова незалежність;

якість комунікації жорстка відповідальність за результати;

свобода діяльності як умова успішної роботи.

Організаційна атмосфера методи управління повинні сприяти пріоритетності груп, а керівники повинні сприймати своїх підлеглих як групу підтримувати спілкування з ними як з групою, та добре знати розвитку групи зробити все можливе для створення.

Основними передумовами підвищення ефективності використання персоналу ефективне використання інтелектуальних, організаторських, творчих здібностей працівників на основі покращення змісту праці, гуманізації, виключення монотонності та беззмістовності праці;

забезпечення безпеки та надійності виробничих процесів;

забезпечення нормальних умов праці, раціональних режимів праці та відпочинку;

визначення потенціалу працівника, чітке встановлення його характеристик, безпосередньо або опосередковано впливають на ефективність праці.

Основні характеристики трудового потенціалу працівника: