Праця, кадри та соціальний розвиток колективу, Детальна інформація

Чпвн визначається чисельністю пвп базового року х на індекс росту ПП на запланований індекс.

Іпп – індекс запланованого росту ПП.

Наприклад:

Чпвп – 132 чол.

(б)

Іq – 1,03

ІПП – 1,07

чол.

Планова чисельність основних робітників визначають 3-ма методами:

1) за трудомісткістю. Для цього необхідно знати час на обробку 1-ї деталі (tq), кількість деталей (n), ефективний час роботи робітника (Теф) та коефіцієнт викон. норм (Квн) або (%).



Наприклад: tq – 2,2 год.

Всього треба зробити – 100 тис. шт.

Т еф. = 1762 год.

чол.

Квн – 105% (1,05)

2) за нормами обслуговування:



n – кількість устаткування.

Зм- кількість змін

Кос – коефіцієнт облікового складу

Нобс – норма обслуговування.

чол.

за нормами виробітку

Для цього необхідно знати:

планову кількість виробів, ефективний фонд часу роботи робітника в рік, коефіцієнт або виконання норми виробітку, норму виробітку годинну в натур. чи фізичних одиницях (Нв).



Планову чисельність допоміжних робітників визначають так само, як і чисельність основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування.

Якщо такі норми не встановлені, то тоді обчислюють: добутком кількості робочих місць (Пр), к-сті змін (Зм), коефіцієнтом обслуговування (Кобс) та к-сті основних робітників на 1 роб. місце (Но (1 р.м.)).

Чд.р. = пр.· Зм · Кобс · Но (1р.м.)