Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів, Детальна інформація
Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів
Німеч-чина 5,0 24,8 31,4 56,2 6,4 67,6 32,4
Фран-ція 2,3 24,9 31,0 55,9 4,1 62,3 37,7
Фінлян-дія 3,3 55,3 0,0 55,3 1,6 60,2 39,8
Данія 1,6 47,5 4,1 51,6 2,9 56,1 43,9
Країни з “податковою автономією”, нижчою за середній (менше 50,2 відс.)
Бельгія 16,3 35,4 7,4 42,8 - 59,0 41,0
Австра-лія 14,5 - 39,9 39,9 4,1 58,5 41,5
продовження таблиці 1.5
1 2 3 4 5 6 7 8
Велико-брита-нія
2,3
-
37,2
37,2
8,5
48,0
52,0
Канада 2,4 - 37,6 32,6 0,7 35,7 64,3
Португа-лія 3,0 23,3 5,9 29,2 6,2 38,4 61,4
Греція 12,6 9,3 5,3 14,6 1,5 28,7 71,3
Італія 1,7 6,3 4,4 10,7 8,3 20,7 79,3
Ірлан-дія 3,4 - 7,5 7,5 11,8 22,7 77,3
Нідерла-нди 8,5 1,9 4,5 6,4 5,1 20,0 80,0
через бюджетні канали з метою усунення диспропорцій в розвитку регіонів. В цих країнах всі основні податки надходять до бюджету центральної адміністрації, місцеве ж оподаткування ледве перевищує 10 відс. поточних доходів. Головним питанням регіональної економічної політики, що стоїть на порядку денному у країнах з трансфертним фінансуванням територій, є питання підвищення ефективності бюджетного перерозподілу, а також зниження фінансової залежності місцевих органів влади від “центру” і посилення їх податкової автономії.
Слід відмітити, що вагоміша частка бюджетних трансфертів – у країнах унітарного типу (особливо Нідерланди, Італія, Греція), тоді як у федеративних (США, Німеччина) – вона нижче. Це підтверджує висновок, зроблений ще у 70-ті роки у доповіді щодо країн з розвинутою ринковою економікою Мак-Дугласом Комісії Європейського співтовариства: рівень перерозподілу між регіонами в унітарних державах вищий, ніж у федеративних.
Якщо взяти за вихідний підхід до класифікації бюджетних трансфертів щодо їх джерел, механізмів розподілу та ступеня свободи використання, що критикується фахівцями з місцевих фінансів, то аналіз матеріалів дозволяє зв’ясувати найбільш загальні особливості систем бюджетних трансфертів як такої:
Формування фонду бюджетних трансфертів може здійснюватись як:
а) часткові відрахування від одного або деяких податків, що надходять до держбюджету;
б) щорічні асигнування держбюджету;
Фран-ція 2,3 24,9 31,0 55,9 4,1 62,3 37,7
Фінлян-дія 3,3 55,3 0,0 55,3 1,6 60,2 39,8
Данія 1,6 47,5 4,1 51,6 2,9 56,1 43,9
Країни з “податковою автономією”, нижчою за середній (менше 50,2 відс.)
Бельгія 16,3 35,4 7,4 42,8 - 59,0 41,0
Австра-лія 14,5 - 39,9 39,9 4,1 58,5 41,5
продовження таблиці 1.5
1 2 3 4 5 6 7 8
Велико-брита-нія
2,3
-
37,2
37,2
8,5
48,0
52,0
Канада 2,4 - 37,6 32,6 0,7 35,7 64,3
Португа-лія 3,0 23,3 5,9 29,2 6,2 38,4 61,4
Греція 12,6 9,3 5,3 14,6 1,5 28,7 71,3
Італія 1,7 6,3 4,4 10,7 8,3 20,7 79,3
Ірлан-дія 3,4 - 7,5 7,5 11,8 22,7 77,3
Нідерла-нди 8,5 1,9 4,5 6,4 5,1 20,0 80,0
через бюджетні канали з метою усунення диспропорцій в розвитку регіонів. В цих країнах всі основні податки надходять до бюджету центральної адміністрації, місцеве ж оподаткування ледве перевищує 10 відс. поточних доходів. Головним питанням регіональної економічної політики, що стоїть на порядку денному у країнах з трансфертним фінансуванням територій, є питання підвищення ефективності бюджетного перерозподілу, а також зниження фінансової залежності місцевих органів влади від “центру” і посилення їх податкової автономії.
Слід відмітити, що вагоміша частка бюджетних трансфертів – у країнах унітарного типу (особливо Нідерланди, Італія, Греція), тоді як у федеративних (США, Німеччина) – вона нижче. Це підтверджує висновок, зроблений ще у 70-ті роки у доповіді щодо країн з розвинутою ринковою економікою Мак-Дугласом Комісії Європейського співтовариства: рівень перерозподілу між регіонами в унітарних державах вищий, ніж у федеративних.
Якщо взяти за вихідний підхід до класифікації бюджетних трансфертів щодо їх джерел, механізмів розподілу та ступеня свободи використання, що критикується фахівцями з місцевих фінансів, то аналіз матеріалів дозволяє зв’ясувати найбільш загальні особливості систем бюджетних трансфертів як такої:
Формування фонду бюджетних трансфертів може здійснюватись як:
а) часткові відрахування від одного або деяких податків, що надходять до держбюджету;
б) щорічні асигнування держбюджету;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021