Організація науково-мистецьких товариств, Детальна інформація
Організація науково-мистецьких товариств
Родина цукрозаводчика М. Терещенка зібрала велику колекцію творів російського живопису, яка стала основою Музею російського мистецтва в Києві, а також ця родина фінансове утримувала Київську рисувальну школу.
Колекція української старовини художника С. Васильківського стала основою Харківського краєзнавчого музею. Харківському земству він передав понад 5 тисяч експонатів.
Великий внесок у збереження мистецької спадщини зробив одесит О. Дерибас. Земляки вшанували його пам'ять, назвавши одну з вулиць міста Дерибасівською.
Один із кращих музеїв України на базі власних колекцій створили катеринославці О. Поль і Д. Яворницький, закохані в історію свого краю, особливо козаччину.
Львів'янин А. Шептицький (1855—1944) — митрополит, граф — вкладав кошти у розбудову храмів, шкіл, видавництв, колекціонував твори малярства, фінансове підтримував мистецьку школу С. Новаків-ського.
Колекціонерська та благодійницька діяльність продовжувалась у XX ст. Скульптор І. Гончар зібрав велику колекцію народного декоративно-ужиткового мистецтва. На базі зібрання музеєзнавця Я. Бер-дичевського створено музей "Пушкін і Україна". Українська книга і графіка з колекції лікаря М. Грузова бажані в експозиціях, присвячених книговидавничій справі в Україні початку XX ст.
Збирають колекції і здійснюють благодійні акції українці діаспори: Й. Кочан, М. Скрипник, К. Шонк-Русич (США), родини Шафра-нюків та Антоновичів; остання на власні кошти уфундувала премію за мистецькі досягнення. Не полишають благодійницької діяльності і громадські об'єднання — українські музеї Чикаго, Клівленда, Нью-Йорка, Риму, Філадельфії, Торонто та ін.
Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці.
Література:
Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. Т. 1 // Прапор. — 1990. — № 11-12; Березіль. — 1991. — № 1, 3.
Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2 т. — К., 1992.
Ефименко А. Н. История украинского народа. — К., 1990.
Затенапький Я. П. Українське мистецтво першої половини XIX — початку XX ст. — К., 1964.
Історія культури України / В. А. Бокань та ін. — К., 1993. — Ч. І; 1994. — Ч. II.
Історія України. — Львів, 1996.
Історія України. Нове бачення: В 2 т. — К., 1996.
Історія української літератури: У 2 т. — К., 1988.
Історія українського мистецтва. — К., 1966—1970.
Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1964—1968.
Крип'якевич І. Історя України. — Львів, 1992.
Крип'якевич І. Історія української культури / Видання І. Тиктора. — Львів, 1937.
Степовик Д. В. Українське мистецтво першої половини XIX ст. — К., 1962.
Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1992.
Колекція української старовини художника С. Васильківського стала основою Харківського краєзнавчого музею. Харківському земству він передав понад 5 тисяч експонатів.
Великий внесок у збереження мистецької спадщини зробив одесит О. Дерибас. Земляки вшанували його пам'ять, назвавши одну з вулиць міста Дерибасівською.
Один із кращих музеїв України на базі власних колекцій створили катеринославці О. Поль і Д. Яворницький, закохані в історію свого краю, особливо козаччину.
Львів'янин А. Шептицький (1855—1944) — митрополит, граф — вкладав кошти у розбудову храмів, шкіл, видавництв, колекціонував твори малярства, фінансове підтримував мистецьку школу С. Новаків-ського.
Колекціонерська та благодійницька діяльність продовжувалась у XX ст. Скульптор І. Гончар зібрав велику колекцію народного декоративно-ужиткового мистецтва. На базі зібрання музеєзнавця Я. Бер-дичевського створено музей "Пушкін і Україна". Українська книга і графіка з колекції лікаря М. Грузова бажані в експозиціях, присвячених книговидавничій справі в Україні початку XX ст.
Збирають колекції і здійснюють благодійні акції українці діаспори: Й. Кочан, М. Скрипник, К. Шонк-Русич (США), родини Шафра-нюків та Антоновичів; остання на власні кошти уфундувала премію за мистецькі досягнення. Не полишають благодійницької діяльності і громадські об'єднання — українські музеї Чикаго, Клівленда, Нью-Йорка, Риму, Філадельфії, Торонто та ін.
Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці.
Література:
Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. Т. 1 // Прапор. — 1990. — № 11-12; Березіль. — 1991. — № 1, 3.
Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2 т. — К., 1992.
Ефименко А. Н. История украинского народа. — К., 1990.
Затенапький Я. П. Українське мистецтво першої половини XIX — початку XX ст. — К., 1964.
Історія культури України / В. А. Бокань та ін. — К., 1993. — Ч. І; 1994. — Ч. II.
Історія України. — Львів, 1996.
Історія України. Нове бачення: В 2 т. — К., 1996.
Історія української літератури: У 2 т. — К., 1988.
Історія українського мистецтва. — К., 1966—1970.
Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1964—1968.
Крип'якевич І. Історя України. — Львів, 1992.
Крип'якевич І. Історія української культури / Видання І. Тиктора. — Львів, 1937.
Степовик Д. В. Українське мистецтво першої половини XIX ст. — К., 1962.
Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1992.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021