Програма складної структури з використанням меню, Детальна інформація

7

У Майерса сформульовані також основні принципи організації тестування:

1) необхідною частиною кожного тесту повинно бути опис очікуваних результатів роботи програми, щоб можна було швидко з'ясувати наявність або відсутність помилки в ній;

2) слідує по можливості уникати тестування програми її автором, так як крім вже вказаної об'єктивної складності тестування для програмістів тут присутній і той чинник, що виявлення недоліків в своїй діяльності суперечить людській психології ( однак відладка програми ефективніше усього виконується саме автором програми );

3) по тих же міркуваннях організація - розробник програмного забезпечення не повинна “одноосібно " його тестувати ( повинні існувати організації, що спеціалізуються на тестуванні програмних засобів );

4) повинні бути правилом доскональне вивчення результатів кожного тесту, щоб не пропустити малопомітну на поверхневий погляд помилку в програмі;

5) необхідно ретельно підбирати тест не тільки для правильних ( передбачених ) вхідних даних, але і для неправильних (непередбачених);

6) при аналізі результатів кожного тесту необхідно перевіряти, чи не робить програма того, що вона не повинна робити;

7) потрібно зберігати використані тести (для підвищення ефективності повторного тестування програми після її модифікації або установки у замовника);

8) тестування не повинне плануватися виходячи з припущення, що в програмі не будуть виявлені помилки (зокрема, потрібно виділяти для тестування достатні тимчасові і матеріальні ресурси);

9) потрібно враховувати так званий “принцип скупчення помилок": імовірність наявності не виявлених помилок в деякій частині програми прямо пропорційна числу помилок, вже виявлених в цій частині;

10) потрібно завжди пам'ятати, що тестування - творчий процес, а не відноситися до нього як до рутинного заняття.

Існує два основних вигляду тестування: функціональне і структурне. При функціональному тестуванні програма розглядається як “чорний ящик" (тобто її текст не використовується). Відбувається перевірка відповідності поведінки програми її зовнішньої специфікації. Чи Можливо при цьому повне тестування програми? Очевидно, що критерієм повноти тестування в цьому випадку був би перебір всіх можливих значень вхідних даних, що нездійсненно.

8

Оскільки вичерпне функціональне тестування неможливе, мова може йти об розробки методів, що дозволяють підбирати тести не “наосліп", а з великою імовірністю виявлення помилок в програмі.

При структурному тестуванні програма розглядається як “білий ящик" (тобто її текст відкритий для користування ). Відбувається перевірка логіки програми. Повним тестуванням в цьому випадку буде таке, яке приведе до перебору всіх можливих шляхів на графі передач управління програми (її керуючому графові). Навіть для середніх по складності програм числом таких шляхів може досягати десятків тисяч. Якщо обмежитися перебором тільки лінійних не залежних шляхів, то і в цьому випадку вичерпне структурне тестування практично неможливе, т. к. неясне, як підбирати тести, щоб забезпечити “покриття" всіх таких шляхів. Тому при структурному тестуванні необхідно використати інші критерії його повноти, що дозволяють досить просто контролювати їх виконання, але не даючі гарантії повної перевірки логіки програми.

Але навіть якщо передбачити, що вдалося досягнути повного структурного тестування деякої програми, в ній проте можуть міститися помилки, так як

1) програма може не відповідати своїй зовнішній специфікації, що зокрема, може привести до того, що в її керуючому графові виявляться пропущеними деякі необхідні шляхи;

2) не будуть виявлені помилки, поява яких залежить від даних (, що обробляються тобто на одних початкових даних програма працює правильно, а на інших - з помилкою).

Таким чином, ні структурне, ні функціональне тестування не може бути вичерпним. Розглянемо детальніше основні етапи тестування програмних комплексів.

У тестування багатомодульных програмних комплексів можна виділити чотири етапи:

1) тестування окремих модулів;

2) спільне тестування модулів;

3) тестування функцій програмного комплексу (тобто пошук відмінностей між розробленою програмою і її зовнішньою специфікацією );

4) тестування всього комплексу загалом (тобто пошук невідповідності створеного програмного продукту сформульованим раніше цілям проектування, відображеним звичайно в технічному завданні).

На перших двох етапах використовуються передусім методи структурного тестування, так як

на подальших етапах тестування ці методи використати складніше через великі розміри програмного забезпечення, що перевіряється;

подальші етапи тестування орієнтовані на виявлення помилок різного типу, які не обов'язково пов'язані з логікою програми.

При тестуванні як окремих модулів, так і їх комплексів повинні бути вирішені дві задачі:

1) побудова ефективної безлічі тестів;