/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Cексуальна поведінка і сексуальна культура, Детальна інформація

Тема: Cексуальна поведінка і сексуальна культура
Тип документу: Реферат
Предмет: Культура
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 2680
Скачати "Реферат на тему Cексуальна поведінка і сексуальна культура"
Сторінки 1   2   3   4  
Але ж винним тут є не онанізм, а ставлення до самозадоволення тих, хто має вплив на «нещасних онаністів». В наш час, відверто негативне ставлення до мастурбації змінюється на ліберальне і кількість описаних психологічних колізій зменшується.

Щодо шкідливого «у більшості випадків» впливу на функціональний стан статевих органів, то варто співставити цю тезу з висновком таких авторитетів в галузі сексології, як У.Мастерса і В.Джонсон, які стверджують, що: «Ніяких даних про шкідливу фізічну дію мастурбації на організм немає, якщо не рахувати випадків пошкодження геніталій при надто енергійній стимуляції». (5. С.333) Ці дослідники вважають, що надмірної мастурбації (про фізичну шкоду від якої нерідко говорять) не буває, адже при надмірності будь якої сексуальної стимуляції спрацьовує захістний механізм, який відразу вимикає відповідну систему, через що вона перестає реагувати на стимуляцію.

Наскільки нам відомо, бувають випадки, коли набуті впродовж тривалого періоду практики самозадоволення її навички заважають досягненню потрібного ступеню збудження в партнерському сексі. Наприклад, чоловік може звикнути до значно сильнішого тиску на свій пеніс при його ручній стимуляції, чим це досягається при стисканні його піхвою. Чи, - рухи пенісу рукою можуть бути суттєво більш швидкими, ніж в статевому акті, коли доводиться рухатися всім тілом. У жінок, якщо вони часто використовують вібратори, теж може бути проблема досягнення рівноцінно інтенсивної стимуляції в статевому акті.

Та все це не має ніякого відношення до функціонального стану статевих органів. А пристосування у партнерському сексі, яке компенсує відсутність звичної стимуляції, відбувається за допомогою додаткових збудників (слухових, зорових тощо) яких немає під час занять мастурбацією. Врешті-решт, виходячи з того, що в сексі дозволяється все, що доставляє задоволення і не може нанести шкоду, при партнерському сексі можна знайти можливості користуватися звичною технікою мастурбації, навчивши їй партнера, чи навіть застосовуючи самостійно.

До речі, з часів початку поширення СНІДу, певного (чим далі, тим більшого) поширення набуває партнерська мастурбація. Її відмінність від петінгу, при якому відбувається взаємна стимуляція ерогенних зон партнерів без проведення копуляції, у тому, що при партнерській мастурбації відбувається фізична самостимуляція, що доповнюється взаємною психологічною стимуляцією партнерів. Поширеними різновидами партнерської мастурбації є секс по телефону і в мережі Інтернет.

Гомо і бісексуальність.

Для культури нашої цивілізації характерне ще більш негативне ставлення до гомо- і бісексуальностіі, ніж до мастурбації. Корені такого ставлення того ж, що і в попередньому ви падку походження. Тобто – у релігії.

У біблійній книзі Буття розповідається про відвідання двома Ангелами міста Содом, де вони, за завданням Господа, мали впевнитися, що в місті є хоча б десять безгрішних людей, що було потрібно Богу для вирішення питання про можливість знищення міста за гріхи його мешканців. Після їх прибуття усі мешканці Содому зібралися біля дома Лота, який запросив ангелів, що прийшли до міста як звичайні подорожні, на ночліг, і почали вимагати, щоб Лот видав своїх гостей для того, щоб городяни їх “пізнали” (тоді так означали статевий акт). Добропорядність, у тодішньому її розумінні, Лота була настільки значна, що він запропонував содомлянам задовольнитися замість гостей його двома незайманими дочками. Та городяни не погодилися на те і почали загрожувати вже й самому Лоту, що вони поставляться до нього ще гірше, ніж до прибулих. У такій ситуації гості Лота відкрилися йому і вивели Лота, його дочок і дружину з міста, де залишилися усі інші його мешканці. Після цього Господь наслав на Содом (а заодно ще й на Гоморру) дощ з сірки та вогню і повністю знищив їх. (2. Кн.1,гл.19)

Треба зауважити, що з біблійного тексту чітко не витікає, що Ангели прийшли до Содому у чоловічій подобі. Те, що їх було двоє можна трактувати так, що вони могли виглядати як чоловік і жінка (саме це придає сенсу їх приходу удвох). Не витікає також з тексту, що вимагали видачі прибулих тільки чоловіки Содому. Навпаки, в Біблії йдеться про всіх мешканців міста, тобто, і про жінок. Таким чином, бажання содомлян “пізнати” прибульців можна розуміти як намір примусити їх до участі у оргії, де можливі як гетеро-, так і гомосексуальні контакти.

Проте, на протязі тисячоліть гріх содомлян вбачають виключно в гомосексуалізмі (не звертаючі навіть уваги на описані гріхи порушення традиційної поваги до гостей і наміру примусити їх до статевих контактів, тобто, наміру згвалтувати їх). Цим пояснюється поширена раніше назва гомосексуалізма – содомія, і визначення гомосексуальних людей – содоміти.

Правда, у написаній пізніше біблійній книзі Левіт є пряма заборона чоловічих одностатевих контактів, які мали каратися смертю. (2. Кн.3, гл.19:13) Проте там цей гріх -

лише один з довгого переліку різних прегрішінь і обгрунтованість суворої кари за нього дана не так розгорнуто, як у випадку з Содомом, а лише одним словом-характеристикою діяння – гидота. Смертна кара не дуже виділяє це прегрішіння серед інших. Так, нею мали карати і за злослів(я про батька і матір, і за статеві акти подружжя під час менструації.

Жіноча гомосексуальна поведінка у переліку настанов, викладених у книзі Левіт,

не згадана і, відповідно, покарання її не передбачене. (Хоча і про жінок не забували. Так, була передбачена смертна кара за статеві акти жінок з тваринами.)

Вочевидь, ставлення до гомосексуальності, як до тяжкого гріха пов(язане з відсутністю в гомосексуальному акті виправдання чуттєвого задоволення метою продовження життя. (Бо, зрозуміло, єдиною його метою є саме задоволення.) Особливий внесок у формування традицій такого ставлення до гомосексуальності зробили Святий Августін і Святий Фома Аквінський. Якщо до них ранньохристиянска церква не проявляла особливої ворожості до гомосексуалів, то їх праці обгрунтували необхідність боротьби з ними, яка розгорнулася у Середньовіччя.

Навіть в умовах процесу послаблення впливу релігії на суспільство, який особливо активно протікав у ХХ-у сторіччі, гомосексуальність все одно традиційно піддавали остракізму, висуваючи при цьому як аргумент вже не порушення встановлених богом порядків, а порушення законів природи.

Проте, якраз у природі прояви гомосексуальної поведінки зустрічаються досить часто. Дженет Хайд узагальнила дані деяких власних спостережень і спостережень за статевою поведінкою тварин і птахів, що провели різні дослідники і прийшла до висновку, що для савців одночасно характерна як гетеро-, так і гомосексуальна поведінка. Тобто вони являються бісексуальними. Подібне можна спостерігати у птахів. (1. Р.20)

Історія знає приклади абсолютно протилежного ставлення до гомо- і бісексуальності. Достатньо згадати лише про Стародавні Грецію і Рим, на культурі яких виникла культура нашої цивілізації.

Правда, греки не схвалювали одностатеві стосунки між двома дорослими чоловіками, а лише між дорослим чоловіком і підлітком, у якого ще не ростуть вуса і борода. Зв(язок в такій парі мав духовне підгрунтя. Дорослий ніс моральну відповідальність за виховання юнака як громадянина (з необхідними з позицій того часу якостями, зокрема сміливістю і воїнськими талантами). Юнак мав не принизити честі свого наставника і коханця.

При тому, у Греції мораль, а деінде – і право, вимагали від чоловіка вступити у гетеросексуальний шлюб і обзаводитися дітьми.

Щодо жінок, то деяке поширення одностатеві контакти мали і серед них. Суспільство цього майже не помічало.

Рим, культура якого, у значній мірі сформувалася під впливом культури Греції, тим не меш не перейняв грецької системи педерастії. Хоча статеві контакти підлітків з чоловіками мали місце, проте вони не мали того підгрунтя, що у греків. Одностатеві зв(язки як дорослих чоловіків, так і жінок, були досить поширеними і іноді супроводжувалися навіть шлюбами між ними. Проте були прецеденти осуду гомосексуальної поведінки, але стосувалися вони переважно випадків, коли відомий чоловік виконував пасивну роль при анальних зносинах. Це, зокрема, ставили в провину імператору Нерону.

Взагалі, як з(ясували американські дослідники, що зробили порівняльний аналіз 195 світових культур, тільки у 14% цих культур існує негативне ставлення до чоловічої гомосексуальності, а у 11% - до жіночої. (7.С.76) Таким чином, існуюча поширена уява про “всезагальне засудження” гомосексуальності, м(яко кажучі, не відповідає дійсності.

Є багато науковиз теорій, що пояснюють походження гомосексуальності. Проте, як вважають У.Мастерс, В.Джонсон і Р.Колодні, “На жаль, головна проблема у тому, що ніхто насправді не знає не тільки того, у чому причина гомосексуальності, але й того, чому більшість людей гетеросексуальні.” (5. С.384)

Тому, ми не будемо в цій роботі переповідати і співставляти різні теорії гомосексуальності. (Попри їх дійсну цікавість.) Бо навіть короткий їх огляд зайняв би багато місця. До того ж, як зауважили ті ж У.Мастерс, В.Джонсон і Р.Колодні, “... жодна теорія не має міцної основи, можливо тому, що існують різні типи гомосексуальності, що виникають різними шляхами”. ( 5. С.408)

Щодо бісексуальної поведінки, то, на погляд названих дослідників, який ми поділяємо, вона “...може бути однією з форм сексуального експерементування, чи свідомо обраною сексуальною поведінкою”. (Там же)

Безперечно, що така масова бісексуальна поведінка, яка мала місце свого часу у Греції, була культурного походження – адже вона схвалювалася і навіть предписувалася суспільними нормами. Є підстави вважати, що бісексуальна поведінка є можливою для людей, для яких типовими є гетеросексуальні реакції, але у яких, проте, наявні, і менш виражені ніж гетеросексуальні, постійні чи епізодичні позитивні сексуальні реакції на представників своєї статі. (Є і виключення, про яке ми скажемо далі.)

Разом з тим, дослідження свідчать, що існує відносно невелика кількість людей, які мають сексуальний потяг виключно до представників своєї статі і реалізують його відповідним чином. Є достатньо підстав вважати, що причини їх гомосексуальності мають біологічний характер.

Проте є і такі люди, для яких типовою є позитивна гомосексуальна реакція, але у яких наявні і менш виражені постійні чи епізодичні позитивні реакції на предстваників протилежної статі. Такі люди теж можуть вести бісексуальний спосіб життя.

На наш погляд, типовість біологічної гетеросексуальності і нетиповість біологічної гомосексуальності в сучасних популяціях можно пояснити тим, що в процесі природного відбору відбувалося поступове зменшення носіїв гомосексуальності, адже самці-гомосексуали не створювали потомства. Можливо, що збереження виключної гомосексуальності стало можливим завдяки тому, що реальна сексуальна поведінка гомосексуальних за потягом самиць не залежала від їх уподобань, через що вони приносили потомство, через яке гомосексуальність передавалася далі.

Сторінки 1   2   3   4  
Коментарі до даного документу
Додати коментар