Особливості культури поведінки, правила етикету, етикет службовця і працівника навчального закладу, Детальна інформація

Реферат з етики

Особливості культури поведінки, правила етикету, етикет службовця і працівника навчального закладу.



Особливості культури поведінки.

Головні правила етикету.

Етикет службовця і працівника навчального закладу.

Культура поведінки – це складова частина культури людини, яка виступає зовнішнім проявом духовного багатства особистості та її внутрішнього світу.

Культура поведінки – це сукупність форм поведінки людини, праці, побуту, спілкування і іншими людьми, де знаходять зовнішнє відображення моральної та естетичні норми поведінки.

В широкому плані поняття культура поведінки об’єднує всі сфери зовнішньої і внутрішньої культури людини, куди входить:

етикет, правила поводження з людьми і поведінки в громадських місцях;

культура побуту, що включає характер особистих потреб та інтересів, відносин людей поза роботою, організація особистого часу, гігієну, естетичні смаки у вигоді предметів споживання, естетику виразу обличчя, рук і тіла;

культура мови – вміння грамотно, якісно і красиво висловлювати думки не вживаючи вульгарних виразів та інше.

Важлива складова частина культури поведінки – етикет містить такі вимоги, які набувають характеру строго регламентованого церемоніалу, в дотриманні яких мають особливе значення певна форма поведінки.

Етикет – це сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей, тобто порядок проведення певної церемонії.

Етикет має конкретно-історичний характер, він є соціально-зумовлений. Виникнення етикету пов’язане з досягненнями у галузі матеріальної культури з появою особливих надлишкових засобів, аксесуарів, предметів, що використовувалися для задоволення потреб у їжі, одязі, пересуванні.

Правила етикету мають утилітарний характер, упорядковуючи користування засобами громадських комунікацій, сферою обслуговування, етикет допомагає зберегти здоров’я охороняє нервову систему, забезпечуючи задоволення.

Крім історичного, соціально-класового характеру етикет має тієї етно-національної колори, який складався протягом усього періоду формування тієї чи іншої нації.

Певні особливості склалися в етикеті українського народу і в процесі історичного розвитку він змінювався.

Серед культури взаємовідносин виділяється:

ввічливість – форма взаємовідносин з оточенням як знайомими і близькими так і незнайомими, куди відноситься доброзичливість, коректність;

тактовність – почуття міри. Яке необхідно зберегти у розмові в особистих і службових стосунках, умінні відчувати межу, переступивши яку можна незаслужену образити людину;

скромність – риса культури взаємовідносин, яка виявляється вмінні були самим собою і з якою пов’язана просто так у відносинах з людьми;

точність – означає вміння відповідати за своє слово, а також точне вираження своєї думки.

В цілому ці риси людини формують її – стиль поведінки – сукупність норм, правил поведінки, які притаманні даному індивіду залежно від його моральних, естетичних, політичних, професійних поглядів, інтересів, настанов та життєвої позиції.

2.В сучасному світі склалися такі загальні правила етикету:

Уміти бути уважним до людини в усіх ситуаціях, які хоча б якось об’єднують її з вами, бачити і помічати її, виявляти цю увагу до неї зовнішніми знаками доносячи їх до людини.

Ввічливо звертатися з проханням про будь-яку послугу і самому подякувати за таку послугу.

Співчувати людині у її невдачах, поділяти з нею радість успіху, виявляючи їй свої послуги і допомогу у можливих формах.

Берегти робочий і вільний час інших людей, не марнувати його повільними беззмістовними розмовами і ні в якому разі не примушувати людину чекати на тебе.

Розмовляти мовою, зрозумілою більшості присутніх (усі), не допускати перепитування за присутності інших або є розмови незрозумілою їм мовою.