Ровиток мережі Інтернет в Україні, Детальна інформація

(13,5%) На цей же час у нас існувало близько 50 FTP-серверів з анонімним доступом, на яких зберігались архіви програмного забезпечення та технічної документації.

Декілька слів про інформаційне наповнення Web-серверів, розташованих в українській частині Internet. З засобів масової інформації лише 45 українських газет та журналів виставлені на Web-серверах, тоді як, наприклад, в Росії їх більш ніж 500. Крім того, поновлення інформації на таких серверах виконується вкрай нерегулярно. Що стосується каталогу ресурсів, то в Україні є лише 3-5 Web-серверів, які можуть претендувати на цю роль. Серед них необхідно відзначити сервер Елвісті, який ймовірно є найбільш потужнім інформаційним сервером української частини Internet.

Крім того, на даний момент, практично відсутні пошукові системи, які б робили моніторинг українських інформаційних ресурсів Internet. Фактично існують лише три-чотири не дуже потужні пошукові системи по ресурсам українських Web-серверів та телеконференціям і одна пошукова система по ресурса FTP-серверів. Для прикладу зазначимо, що в світі існують 500-600 достатньо потужних пошукових систем, серед яких така система, як Alta Vista, має базу даних в 31 млн. Web-сторінок. Переважна більшість українських Web-серверів не охоплена цими та подібними їм пошуковими системами.

На жаль, основна кількість інформаційних ресурсів Internet є англомовними. Більшість наших службовців, підприємців та населення не володіють цією мовою. То яким наповненням інформаційного простору ми можемо привернути їх увагу? Думаю, що всі ми повинні попрацювати над цим питанням. Використання Internet в органах влади та інших державних установах і організацій Нерозривно з питанням розвитку інформаційних ресурсів, доступних в мережі Internet, зв’язане питання використання Internet в органах влади та інших державних установ і організацій. Чому це питання таке важливе і заслуговує на окремий розгляд? Для цього треба звернутися до більш загальної проблеми - інформатизації органів державної влади, державних організацій та підприємств. Цьому питанню приділяється багато уваги з боку Президента та інших органів влади. Зокрема, ці проблеми поставлені в Указі Президента Украіни N 663 від 17 червня 1997 року, де розглядається різні аспекти інформатизації державних органів влади.

Інформатизація державних установ є дуже складним процесом. Цю складність, зокрема, спричиняє:

тривалий процес вдосконалення органів виконавчої влади та пошуку оптимальної економічної, фінансової та ін. політики, що призводить до частих змін задач та вимог до інформатизації і окремих інформаційних систем;

початковий етап створення національних інформаційних ресурсів, недостатнє осмислення справжньої цінності інформації і її ролі в усіх процесах, відсутність певного рівня культури формування та вирішення задач за допомогою комп’ютерних мереж і розподілених баз даних;

недостатній розвиток нормативно-правової бази щодо питань інформатизації.

Виходячи з цього, в сучасних умовах для створення інформаційної інфраструктури потрібні потужні, гнучкі, надійні засоби побудови інформаційних систем, комп’ютерних мереж, розподілених баз даних. Як одна з найважливіших основ таких засобів все більш вимальовується мережа Internet та її технології. Проте, наведені складності та проблеми, водночас, є як доказ необхідності широкого впровадження Internet в процеси інформатизації державних установ так і визначає певні обмеження використання його можливостей.

До переваг використання Internet для вирішення широкого спектру питань інформатизації можна віднести наступні:

можливість використання різноманітних інформаційних технологій, при побудові інформаційних систем як спеціальних, так і загального призначення;

значна гнучкість при організації доступу до різних інформаційних ресурсів;

можливість використання різних комп’ютерних засобів, мереж, програмних середовищ, що дозволяє об’єднувати у рамках однієї системи різні програмно-технічні комплекси;

потенційна доступність і порівняно невелека складність підключення до Internet, що дає можливість використовувати інформаційні можливості мережі в органах влади, державних підприємствах, науково-дослідних установах, навчальних закладах та ін.

Щодо обмежень використання можливостей Internet, то це:

наявність недоліків розвитку мережі в Украіні та недостатність інформаційних ресурсів, про що вже казалося;

недостатньо опрацьовані питання захисту інформації, які являються особливо важливими в системах, де оброблюється конфеденційна та секретна інформація;

недостатня цілеспрямованість державної політики використання Internet для інформатизації органів виконавчої влади та інших державних установ.

Незважаючи на всі проблеми, недоліки, існуючі обмеження, мережа Internet все більш і більш використовується в державних установах. Є проекти інформаційних систем, де прийняті технічні рішення на базі можливостей і технологій Internet. Для об’єктивності треба відмітити, що в цих системах інформація не належить до категорії з обмеженим доступом.

У вже згаданому Указі Президента та Національній програмі інформатизації передбачено ряд завдань щодо створення корпоративних мереж науково-дослідних установ, міністерств, відомств. Виходячи з обмежених обсягів фінансування, для деяких проектів базовим варіантом може бути Internet.

Всі ці та деякі інші задачі показують, що у мережі Internet дуже великі потенційні можливості і треба тільки вміти їх правильно і цілеспрямовано використовувати. Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що подальша інформатизація в Україні розвивається і буде розвиватися з обов’язковою орієнтацією на Internet. Незважаючи на складні проблеми, що супроводжують цей розвиток, все більше організацій, підприємств, окремих громадян користуються послугами цієї мережі. Переходячи до інформаційного суспільства - якісно нового стану розвитку будь-якої цивілізованої країни - всі ми повинні зрозуміти, що Internet - це не екзотична іграшка, а повсякденний інструмент бізнесмена, службовця, науковця, студента та ін. Вирішення проблем використання Internet повинно прискорити процес інформатизації України, а це, в свою чергу, прискорить розвиток держави в цілому. Що ж треба зробити нам всім, щоб надати потужнього імпульсу у розвитку Internet в Україні? На наш погляд потрібно:

Ширше впроваджувати Internet в школах, ВУЗах та університетах (по даним американської компанії Open Market Inc. 65% публічних шкіл США мають вихід до Internet). Це забезпечить інтерес до Internet широких верств населення вже в недалекому майбутньому.

Попрацювати над інформаційним наповненням української частини Internet. Потужнього імпульсу цьому процесові могло би надати створення центру інформаційних ресурсів, в якому змогла б накопичуватись інформація про знаходження інформаційних ресурсів в масштабі країни.

Визначити типові технології, що використовуються в Internet, та цілі використанні цих технолгій (державне управління, науковІ дослідження, комерційні цілі та ін.). Визначити категорії клієнтів та типові технології, які вони використовують. На основі таких даних спрогнозувати можливі шляхи розвитку послуг Internet в розрізі певних категорій користувачів.

Сприяти створенню національних пошукових систем та потужних Web-директоріїв.

Вирішити питання щодо базової магістралі для Internet. Думаю що вирішальне слово в цьому питанні повинно бути за Держкомзв’язком.

Розробити і ввести в дію Статут української частини мережі Internet, в якому обумовити взаємовідношення між користувачами і провайдерами, та провайдерами між собою, розробити правила сертифікації операторів Internet.

Створити технічний комітет по проблемам розвитку Internet в Україні. Такий комітет повинен працювати на громадських засадах і міг би стати дорадчим органом при реалізації Національної програми інформатизації в тій частині, яка стосується питань, пов‘язаних з розвитком Internet.

Стимулювати створення загальнодоступних серверів органів державної влади, на яких могла б виставлятись інформація, корисна для громадян. Це є першочергові задачі. Вирішивши їх можна ставити більш глобальні, більш складні завдання.

Олександр Якович Матов,