Музика, Детальна інформація

ний у творчості Р. Штрауса, А. Шенберга, А. Берга, та футуризм, репрезентований С. Прокоф'євим.

Новаторство творчості С. Прокоф'єва (нагадаємо, що на початку XX ст. футуризм розглядався як мистецтво майбутнього) виявилось в інтонаційному оновленні мелодії та гармонії, що вплинуло на творче переосмислення композитором традиційних музичних форм: опери, балету, симфонії тощо. Серед найвизначніших творів С. Прокоф'єва слід назвати «Класичну симфонію», «Скіфську сюїту», оперу «-Любов до трьох апельсинів», балет «Попелюшка», але особливе місце у творчості композитора посідає балет «Ромео і Джульетта», який став апогеєм майстерності художника.

Починаючи з 30-х років XX ст. мистецтво музики значною мірою збагачує виражальні засоби кінематографа. Так, деякі кіномитці вводили у структуру своїх фільмів фрагменти з класичних музичних творів, деякі – безпосередньо співпрацювали з композиторами, котрі писали музику під конкретну кінострічку. Яскравою ілюстрацією першого варіанта взаємодії музики і кіно є використання Ч. Чаплі-ном у картині «Великий диктатор» «Угорського танцю» І. Брамса, тоді як другу модель цього взаємозв'язку ілюструють приклади співпраці С. Ейзенштейна та С. Прокоф'єва (фільм «Олександр Невський»), Г. Александрова – І. Дунаєвського (фільм «Веселі хлоп'ята»), Ф. Фелліні – Н. Рота (фільм «Дорога»), С. Параджанова – М. Скорика (фільм «Тіні забутих предків») та ін.

Отже, музичне мистецтво навіть при побіжному огляді вражає своєю складністю і багатогранністю. При цьому згадується вислів відомого німецького філософа О. Шпенглера, який вважав музику вищою формою людського пізнання.

ЛІТЕРАТУРА

Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., '1976.

Буало Никола. Искусство поэтическое. – М., 1967.

Волков И. Ф. Творческие методы и художественные

системы. – М., 1989.

Еремеев А. Ф. Границы искусства. – М., 1987.

Идеология, мораль, искусство. – К., 1990.

Кучерюк ^. Ю. Социальные функции искусства //

Эстетика. – К., 1991.

Левчук Л. Т. Західноєвропейська культура XIX ст. //

Історія світової культури. – К., 1994.

Мазепа В. И. Художественная реальность в составе

культуры // Искусство: художественная реальность и

утопия. – К., 1992.

Мінералов Ю. К. «Поезія є перетворення думки» (До

поетики О. О. Потебні) // Філософська і соціологічна

думка. – 1993. – № 3.

Панченко В. Ґ. Мистецтво в контексті культури. –

К.,1998.