Музика, Детальна інформація
Музика
ний у творчості Р. Штрауса, А. Шенберга, А. Берга, та футуризм, репрезентований С. Прокоф'євим.
Новаторство творчості С. Прокоф'єва (нагадаємо, що на початку XX ст. футуризм розглядався як мистецтво майбутнього) виявилось в інтонаційному оновленні мелодії та гармонії, що вплинуло на творче переосмислення композитором традиційних музичних форм: опери, балету, симфонії тощо. Серед найвизначніших творів С. Прокоф'єва слід назвати «Класичну симфонію», «Скіфську сюїту», оперу «-Любов до трьох апельсинів», балет «Попелюшка», але особливе місце у творчості композитора посідає балет «Ромео і Джульетта», який став апогеєм майстерності художника.
Починаючи з 30-х років XX ст. мистецтво музики значною мірою збагачує виражальні засоби кінематографа. Так, деякі кіномитці вводили у структуру своїх фільмів фрагменти з класичних музичних творів, деякі – безпосередньо співпрацювали з композиторами, котрі писали музику під конкретну кінострічку. Яскравою ілюстрацією першого варіанта взаємодії музики і кіно є використання Ч. Чаплі-ном у картині «Великий диктатор» «Угорського танцю» І. Брамса, тоді як другу модель цього взаємозв'язку ілюструють приклади співпраці С. Ейзенштейна та С. Прокоф'єва (фільм «Олександр Невський»), Г. Александрова – І. Дунаєвського (фільм «Веселі хлоп'ята»), Ф. Фелліні – Н. Рота (фільм «Дорога»), С. Параджанова – М. Скорика (фільм «Тіні забутих предків») та ін.
Отже, музичне мистецтво навіть при побіжному огляді вражає своєю складністю і багатогранністю. При цьому згадується вислів відомого німецького філософа О. Шпенглера, який вважав музику вищою формою людського пізнання.
ЛІТЕРАТУРА
Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., '1976.
Буало Никола. Искусство поэтическое. – М., 1967.
Волков И. Ф. Творческие методы и художественные
системы. – М., 1989.
Еремеев А. Ф. Границы искусства. – М., 1987.
Идеология, мораль, искусство. – К., 1990.
Кучерюк ^. Ю. Социальные функции искусства //
Эстетика. – К., 1991.
Левчук Л. Т. Західноєвропейська культура XIX ст. //
Історія світової культури. – К., 1994.
Мазепа В. И. Художественная реальность в составе
культуры // Искусство: художественная реальность и
утопия. – К., 1992.
Мінералов Ю. К. «Поезія є перетворення думки» (До
поетики О. О. Потебні) // Філософська і соціологічна
думка. – 1993. – № 3.
Панченко В. Ґ. Мистецтво в контексті культури. –
К.,1998.
Новаторство творчості С. Прокоф'єва (нагадаємо, що на початку XX ст. футуризм розглядався як мистецтво майбутнього) виявилось в інтонаційному оновленні мелодії та гармонії, що вплинуло на творче переосмислення композитором традиційних музичних форм: опери, балету, симфонії тощо. Серед найвизначніших творів С. Прокоф'єва слід назвати «Класичну симфонію», «Скіфську сюїту», оперу «-Любов до трьох апельсинів», балет «Попелюшка», але особливе місце у творчості композитора посідає балет «Ромео і Джульетта», який став апогеєм майстерності художника.
Починаючи з 30-х років XX ст. мистецтво музики значною мірою збагачує виражальні засоби кінематографа. Так, деякі кіномитці вводили у структуру своїх фільмів фрагменти з класичних музичних творів, деякі – безпосередньо співпрацювали з композиторами, котрі писали музику під конкретну кінострічку. Яскравою ілюстрацією першого варіанта взаємодії музики і кіно є використання Ч. Чаплі-ном у картині «Великий диктатор» «Угорського танцю» І. Брамса, тоді як другу модель цього взаємозв'язку ілюструють приклади співпраці С. Ейзенштейна та С. Прокоф'єва (фільм «Олександр Невський»), Г. Александрова – І. Дунаєвського (фільм «Веселі хлоп'ята»), Ф. Фелліні – Н. Рота (фільм «Дорога»), С. Параджанова – М. Скорика (фільм «Тіні забутих предків») та ін.
Отже, музичне мистецтво навіть при побіжному огляді вражає своєю складністю і багатогранністю. При цьому згадується вислів відомого німецького філософа О. Шпенглера, який вважав музику вищою формою людського пізнання.
ЛІТЕРАТУРА
Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., '1976.
Буало Никола. Искусство поэтическое. – М., 1967.
Волков И. Ф. Творческие методы и художественные
системы. – М., 1989.
Еремеев А. Ф. Границы искусства. – М., 1987.
Идеология, мораль, искусство. – К., 1990.
Кучерюк ^. Ю. Социальные функции искусства //
Эстетика. – К., 1991.
Левчук Л. Т. Західноєвропейська культура XIX ст. //
Історія світової культури. – К., 1994.
Мазепа В. И. Художественная реальность в составе
культуры // Искусство: художественная реальность и
утопия. – К., 1992.
Мінералов Ю. К. «Поезія є перетворення думки» (До
поетики О. О. Потебні) // Філософська і соціологічна
думка. – 1993. – № 3.
Панченко В. Ґ. Мистецтво в контексті культури. –
К.,1998.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021