ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИЛИПА МОРДОВСЬКОГО, Детальна інформація

Вражі ляхи yd шляхи,

Мов сарана, вкрили,

Верховодять на Вкраїні,

Як зможуть їх сили.

Чванна шляхта по городах,

По селах гасає;

П'є, гупяє, що де зуздрить —

Собі загрібає;

Бідний народ український

Нівечить, як хоче;

Ріже, мучить божевільна,

Ще й собі регоче!

І козаки, і жінки їх,

І діти, і хати —

Все її... Що хоче робить...

І треба мовчати!..

        Не випадково Морачевський насичує поему пафосом визвольної боротьби, наповнює текст численними побу-товими деталями, настроями учасників гайдамацьких загонів і особливо переживаннями колишнього колія, а тепер чумака Івана. Героїчне втілюється в поемі у своєму конкретно-історичному виявленні, подається як реальна історія народу, як те, що збереглося в документах і на-родній пам'яті. Наприклад, героїчною є постать Максима Залізняка, хоча Морачевський у зображенні героя не вдається ні до штучної героїзації, ні до романтичних ефектів. Керівника Коліївщики у творі оточує цілком ре-альна обстановка. На початку поеми Максим — монас-тирський "служка", якого ігумен Мелхіседек Значко-Яворський посилає з грамотою на Січ, щоб він підняв і очолив запорожців у боротьбі проти польської шляхти. І Максим виконав це доручення з честю.

       У вирі Коліївщини гайдамацький отаман зображе-ний у героїчному ключі. Високо оцінюючи діяльність Залізняка, Морачевський порівнює його помсту воро-гові з "Божою волею", наголошуючи таким чином на її безсумнівній справедливості; Є в поемі й згадка про істо-рично зафіксований факт обрання Залізняка гетьманом України, подаються різні версії загибелі народного ва-тажка. "Хто ж тепер за Україну, як він, стоять буде?" — з болем запитує письменник. 15

        Нічого умовного, помпезного чи риторичного не-має і в самій грандіозній картині Коліївщини, яка до-кладно вимальовується в "Чумаках..." Лейтмотивом у її зображенні є викриття й осудження національного гноб-лення українців, здійснюваного окупантами. Поет відвер-то таврує тих "сусідів", які "кілля з тину розібрали", зали-шили "пеньки" на місці розкішних вишневих садків і зелених гаїв. Тому Коліївщину автор називає "святом":

...Не спізнились козаченьки

На святую раду:

Адже завтра Маковія —

Великеє свято!

О, то свято в Україні

Буде над святами!

З нього слава козацькая

Виросте віками.

        Сумні мотиви в поемі породжені передусім історич-ними умовами — новою невдачею визвольних змагань і кривавою розправою над Коліївщиною.

       Зображуючи трагічну постать Івана Гонти, Морачевський утверджує передовсім віру в силу волі люди-ни, яка не зраджує своїх переконань, розкриває драма-тичну колізію почуттів, де в непримиренному двобої з внутрішньою роздвоєністю перемагає вірність клятві.

       За версією автора, Потоцький свого часу примусив Гонту одружитися з католичкою, яку Іван не любив, на-зивав "лядською утробою". Більше того, перебуваючи на службі в поляків, Гонта відчував їх зневажливе став-лення до себе, тому, як українець-патріот, у вирішаль-ний момент перейшов на бік повсталого народу.