Творчість та життя Л.Костенко, Детальна інформація

Не треба думати мізерно.

Безсмертя е ще де-не-де.

Крім того, це ще й відмова від загальноприйнятних принципів мистецтва, творчості, що інколи звучить парадоксально, однак органічно для світосприймання Поетеси:

Поетів ніколи не був мільйон...

Великі люди не вміють писати віршів.

О, як натхненно вміє він не грати!

Заперечна частка не структурує образ ліричного "я":

Я не жінка. Найкращі лицарі

наді мною зломили меч.

Я в людей не проситиму сили,

я нічого в житті не просила...

Я, що прийшла у світ не для корид,

що не люблю юрби і телекамер...

А у вірші "Я пішла як на дно" сильна позиція кінця твору включає естетично довершену фразему, що передає ідею духовної суверенності ліричної героїні:

Забуваю свій голос. І вчуся тихо конати.

Крижаніє ріка. Вже немає ні хвилі, ні хмар...

Так зате хоч одне: перетлілі мої канати

в не мої Великодні не сіпає жоден дзвонар.

У словнику Ліни естетично проакцентованими є однослівні поетичні одиниці з не-, такі конденсати, що філігранно окреслюють межі індивідуально-поетичного світу; в них звучить мотив невимовлених слів:

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

...усе чекає невимовних слів.

Промовляє таїна буття і поезії:

Світ незбагненний здалеку і зблизька.

Ти дома - тільки в невідомості.

Ще кожен вірш, як перше "ма".

Це так природно - музика і час,

і Ваша скрізь присутність невловима.

Декларується ідея окремішності "я":

Я хочу в степ. Я хочу в непоміченість.