Урок: Нелюди і люди в романі Л.Костенко “Маруся Чурай”, Детальна інформація

Чи серце знову плакати навчилось

На цій дорозі в Київ із Лубен?

Учитель. І саме таке осмислення образу піснетвориці — особиста трагедія в злитті з долею всього народу, країни є новаторським і підносить її образ до висот узагальнення:

Звитяги наші, муки і руїни

Безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

Що клекотів у наших корогвах!

III. Підбиття підсумків

А тепер, пройшовши емоційним мостом із XVII в XXI століття, прокладеним Л. Костенко, давайте визначимо ту межу, що відділяє людей і людів (учні відзначають самостійно).

— глибша душа;

— поняття людської моралі — добро, чесність, благородство;

— гідність людини, що виявляється ступенем участі її в долі страждущего світу;

— справжня людина має своє обличчя — однакове вдень і вночі і... навіть у смерті.

Отже, історичний роман Л. Костенко сприймається як дуже сучасний, бо примушує нас ще раз замислитись, якою повинна бути людина, щоб земля «віддала нам своє найдорожче — сіль». Сьогодні ми вчились жити на уроці, завтра вашим вчителем стане саме життя, іноді важке, нестерпне. Л. Костенко постійно нас переконує: внутрішні можливості людини безмежні, не забувайте про це і завжди боріться за людину в собі, за незаплямоване сумління.

IV. Домашнє завдання

Пояснити зміст афоризму: «Негідно бути речником юрби» (Л. Костенко); записати риси, що притаманні людям і нелюдам.