Микола Гурович Куліш – життя і творчість, Детальна інформація

Усі ремісники здобували собі по тому праву теж деякі вільготи: ремісники кожного ремества складали громаду, що звалася "цехом" або "братством", і кожне таке братство орудувало справами своєї громади та мало свій скарб (казну); з нього давали допомогу своїм громадянам і брали гроші тоді, коли треба було на які гуртові свої справи. Декотрі "братства" були дуже заможні. Кожний город із таким магдебурзьким правом мав свій герб і свою корогву, а кожний "цех" - свою".

Наводимо цю розлогу цитату для того, що вона пояснює дуже багато: і гордість Гільди за своє ремісниче походження, і внутрішню згуртованість київських ремісників, і їхні досить прогресивні демократичні погляди на права людини в суспільстві. Структура суду того часу проливає світло не тільки на стосунки війта Шавули з воєводою і киянами, а й потребує належного ознайомлення учнів з нею ще з тієї причини, що дещо пізніше, під час вивчення історичного роману у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" ці знання старшокласникам ще будуть потрібні.

Виникає також необхідність пояснити старшокласникам, що І.Кочерга не йде проти історичної правди, коли виводить козацького отамана Кмітича. Офіційною датою закладення підвалин Запорізької Січі на острові Хортиця вважаються п'ятдесяті роки шістнадцятого століття, коли один із українських магнатів Дмитро Вишневецький (Байда) перестав коритися польському королю й сам очолив, зібравши воєдино, "козацькі купи". Закономірно, що існування окремих розрізнених загонів козаків можна говорити й у значно ранішому періоді, щонайменше за 100 років до побудови у 1552 замку на острові Хортиця та існування тут козацької залоги. У драмі "Ярослав Мудрий" І.Кочерги Журейко теж створює з русичів один з перших козацьких загонів.

Драма "Свіччине весілля" - тільки умовно історична, оскільки її головний герой не є історичною особою, не відповідає історичним фактам повстання, але у творі надзвичайно вдало передано колорит доби і події відбуваються в межах дії дійсних княжих грамот.

Очевидно, готуючи матеріал для свого твору, письменник старався скрасити його народними звичаями. У передмові він згадує про народну київську традицію, за якою 1 вересня дівчата "женили свічку". В цьому обряді відчувається вцілілий язичеський аспект, адже магічні дії зі свічкою в рудиментах язичеських обрядів використовуються під час ворожінь на Андрія, на Різдво і на Івана Купала. Щоб вгадати, який буде суджений, дівчата опівночі запалювали кожна зокрема нову свічку з ярого воску, прикрашену стрічками та квітками, і по тіні, яку кидала свічка на стіну, визначали, чи буде наречений високий, чи низький, чи худий, чи повний, чи кучерявий, чи лисий. Сама назва звичаю "женити свічку" наштовхнула письменника на показ весілля у драмі, а одночасно й дала прізвище головному героєві.

У сюжеті "Свіччиного весілля" прослідковуються дві сюжетні лінії. Перша - це любовний трикутник: Іван Свічка - Меланка - Ольшанський. Конфлікт у цьому випадку любовний. Друга сюжетна лінія - це протистояння київської громади воєводі. Даний конфлікт можна розцінювати як соціально-побутовий.

Щоб перевірити, чи належно прочитали учні твір і чи правильно усе в ньому зрозуміли, варто попрацювати над цими двома сюжетними лініями. Безперечно, розпочинати прийдеться з любовного трикутника, що для старшокласників і цікавіше, й пізніше дасть можливість краще осягнути другу сюжетну лінію. Пропонуємо ряд запитань:

- Як ви вважаєте, яка пара була б кращою і щасливішою: Іван та Меланка чи Ольшанський і Меланка? Чому?

- Ольшанський - постать неоднозначна. Він дійсно закохався не на жарт. Знайдіть цитату, яка підтвердить, що князь від щирого серця захоплюється вродливою дівчиною.

- Як ви думаєте, чим зумовлені перепади настрою вельможі, коли після таких чуйних і прекрасних слів звучить несподіване егоїстичне рішення:

Любов'ю, ґвалтом, мертву чи живу, А я тебе здобуду і візьму ?

- Чи здатний Ольшанський на благородство? Наведіть приклади із тексту для підтвердження свого висновку.

- В чому полягає краса образу Івана насамперед як нареченого Меланки? Чи цінують дівчата в наш час саме такі риси характеру в хлопців? Чому?

- Опишіть почуття Меланки. Де саме, в яких конкретно ситуаціях, вона проявляє гідність? А твердість духу? А здатність на самопожертву? Про що це свідчить? Як ставиться Меланка до питання дівочої цноти? Чиє її погляди застарілими?

Після такої роботи переходимо до другої сюжетної лінії. Найголовніше у цьому випадку - не збитися на переказ тексту й передчасно не взятися за аналіз образів головних героїв. Пропонуємо такі запитання:

- Чим зумовлений конфлікт між Подолом і Горою? Чи вдалим є акцентування автора на просторовому аспекті "верх - низ"?

- Розкажіть про одного з ремісників (крім Івана Свічки), який вам у творі найбільше імпонує. Чим саме він подобається?

- Магдебурзьке право передбачало, що обраний війт міг перебувати на цій посаді до смерті. З якої причини кияни вирішили скинути з посади Шавулу? Чи правильний був їхній присуд? Чому? Як ставитеся до Шавули ви особисто? Який вчинок ви вважаєте остаточним моральним падінням цієї людини? Чому?

- Як ви вважаєте, чи виконуватиме Свічка обов'язок війта краще від свого попередника? Доведіть це, використовуючи цитати на підтвердження своєї правоти.

- Чи можна назвати вторгнення представників влади на весілля й арешт нареченого своєрідним каталізатором, який прискорив події? Чому кияни так обурилися з приводу оскверненого весілля?

- У творі звучать лозунги: "За Свіччине весілля!", "За світло і за волю!", "До помсти всі! До волі! До борні!" Чи вбачаєте ви у цих лозунгах поступове згуртування громади, все більше усвідомлення нею своїх прав?

- У тексті твору можна помітити символи: свічка, світло, вогонь пожежі. На основі змісту драми прокоментуйте значення кожного з цих символів. Чи відчувається їх градація?

- Проаналізуйте характери і вчинки воєводи, Кезгайла, Ольшанського. Уявіть, ще це живі люди, а не літературні персонажі. Яке ваше враження від них? Чи подобаються вам їхній світогляд, мораль, ставлення до закону, поняття честі й гідності? Чи хотіли би ви таких людей мати родичами або друзями? Чи маємо право твердити, що це суто негативні персонажі, чи є у цих образах риси і вчинки, які заслуговують схвалення і розкривають нам персонажів з кращої сторони?

У доробку Івана Кочерги драматична поема "Ярослав Мудрий" - найдовершеніша з усіх. Більше того, саме в цьому творі автор вперше звернувся до реального політичного діяча, дійсної історичної особи. Задумувалася вона ще перед війною, але була закінчена вже у звільненому Києві в 1944 році, хоч остаточний варіант датований 1946 роком. Як і кожен високохудожній твір у тоталітарному суспільстві, ця драма, а з нею і автор, мусили пройти свою Голгофу. Лесь Танюк у спогадах про талановитого актора Мар'яна Крушельницького подає факти, які стосуються й постановки цієї п'єси: "Свого часу його теж звинувачували в націоналізмі, одного разу за "Ярослава Мудрого" Кочерги, до прем'єри якого виготовлено було "жовто-блакитну" афішу - на тлі блакитного неба старозавітною кирилицею - жовтим кольором! - літери (не пригадую, може, й навпаки, блакитним по жовтому?). Він розповідав про це з гумором ("Зазначено було, то це проповідь національної виїмковості!"), проте виставу київські монстри справді ледве не заборонили. Війна пішла виставі на користь - хтось комусь підказав, що Ярослав Мудрий - образ во славу великого вождя, - і постановку шевченківців через Москву вмить відзначено - всупереч Києву! - Сталінською премією; "із грязі в князі" - несповідимі шляхи Твої, Господи!.. Отак воно й тривало - то холодний душ, то гарячий, а чоловік робив собі свою справу, і робив міцно, як господар хату, - не стільки для себе, скільки для нащадків".

Першопоштовхом до написання високопатріотичного твору в роки війни послужив не тільки негласний дозвіл Сталіна на створення художніх полотен, які виховують захисників рідної землі. Річ у тому, що І.Кочерга знав, що ідеологи фашизму старалися науково обґрунтовано пояснити свої посягання насамперед на територію колишньої Київської Русі. І якщо до слов'ян вони ставилися як до людей нижчого ґатунку, які можуть бути використані виключно як робоча сила, то право на "життєвий простір" в Україні для німців як представників вищої раси аргументували так званою "варязькою теорією", за якою правителями Київської Русі були представники нордичних, а значить, арійських племен: засновниками держави нібито стали варяги під проводом Рюрика та його братів Синеуса і Трувора, які князювали спочатку в Новгороді, а далі недолугими русичами були запрошені на княжий престол й у Київ. Та в дійсності Київська Русь як централізована держава утворилася ще у IX столітті, а варягами руські князі час від часу як воїнами-найманцями поповнювали свої дружини. Ті ж князі, які за походженням дійсно були нордами, у слов'янських умовах асимілювалися і під тиском демократичних устроїв міст (те ж новгородське чи київське віче) правили за споконвічними місцевими законами.

Ярослав Мудрий - цікава й складна постать у нашій історії. В його характері в монолітний сплав злилися, здавалося б, несумісні риси характеру й уподобання: перед нами жорстокий войовник і мудрий книголюб, творець правових законів і братовбивця, ніжний батько і "тесть Європи", який силою видавав своїх дочок, за кого вирішив, щоб родинними стосунками з правителями ворогуючих з Київською Руссю держав зробити союзників.

Дія у творі відбувається в чітко окреслений час: з 1030 до 1036. У драмі діють історичні постаті, яким приділено особливу увагу, й вигадані, другорядні, менш яскраві, але від цього аж ніяк не зайві, бо відтворюють тло часу, історичну епоху. Сам автор зазначав, що деякі історичні події мусив переставити місцями або трактувати зі своєї точки зору, але порушень історичної правди небагато й допущені вони тільки з метою користі самому творові: Єлизавета з Гаральдом одружилася у 1044 році, а в час нападу на Київ половців князя тут не було, він якраз перебував у Новгороді (якщо вчитель чи учні мають бажання про це довідатися докладніше, хай перечитають передмову 1.Кочерги до "Ярослава Мудрого")

Перед тим, як розпочати аналіз композиції та сюжету твору, треба ще раз пояснити учням, що таке драматична поема. Це переважно невелика за розмірами віршована п'єса в якій є драматичне, епічне й ліричне розкриття теми. Виклад матеріалу в такому творі відзначається стислістю. Вся увага автора (а значить, і читачів або глядачів) зосереджується на розкритті якогось одного конфлікту, всі сюжетні лінії сходяться в одній точці, пересікаються на образі головного героя. З цієї причини історичну драму "Ярослав Мудрий" І.Кочерги ще називають монодрамою. Як підкреслював сам автор, п'єса була задумана як історична трагедія. У ній є кілька невеличких сюжетних ліній. Складається п'єса із п'яти дій, кожна з яких має поетичну назву: "Сокіл", "Закон і благодать", "Квітневий сніг", "Каменщик і князь", "Гуслі і меч". Від картини до картини зростає інтрига в драмі, але виклад матеріалу залишається пропорційним і відзначається стислістю й лаконізмом.

Для кращого розуміння образу Ярослава Мудрого учням потрібно поставити ряд проблемних запитань:

- З якої причини князь так часто вживає біблійний афоризм "Раніш закон, а потім благодать"? Чи свідчить це про те, що для Ярослава слова "мушу" і треба" важливіші від "хочу"? Якщо так, то чому?