Захист прав та інтересів відповідача у цивільному процесі, Детальна інформація
Захист прав та інтересів відповідача у цивільному процесі
зустрічні вимоги відповідача направлені на залік вимог;
зустрічна вимога, заявлена для більш швидкого і правильного розгляду спорів
Зустрічний позов направлений на залік, не підриває основу первісного позову, хоча відповідач може, обгрунтовуючи свою позовну вимогу, оспорити первісний позов на основі його фактичної та правової необгрунтованості. Зустрічний позов, заявлений для більш швидкого та правильного розгляду справи відповідач здійснює самостійні вимоги, хоча і пов’язані з вимогами позивача, від нього не залежні. Пред’являючи зустрічні позови, не переслідуючи мети заперечення первісного позову, відповідач може одночасно захищатись проти позову матеріально-правовими запереченнями.
Зустрічні позови пред’являються в письмовій формі. Спільний розгляд первісного та зустрічного позовів обумовлено ухвалою судді про об’єднання в одне. Хотів би внести пропозицію, щоб розширити ст.141 ЦПК з тим , шоб у всіх частинах судового рішення був матеріал, що відноситься до первісного позову.
В залежності від поставлених цілей можна розрізняти:
заперчення направлені на припинення провадженя по справі;
заперечення, якими заперечується те, що стверджує інша сторона, третя особа чи інші учасники, що беруть участь у справі.
Процесуальним засобом, що може слугувати меті створення умов для захисної діяльності проти позову являється відвід судді, прокурора, інших учасників процесу. Заявляючи відвід відповідач прагне замінити іншою незацівленої особою у вирішенні справи.
Мета створення умов для ведення справ може слугувати клопотанням відповідача (призупиненні провадження по справі, або відкласти судовий розгляд). В свою чергу оспорюється процесуальний відвід чи клопотання, заявлене іншою особою, що бере участь у справі, відповідач вправі заперечувати.
Безперечно, що моя дипломна робота не претендує на вичерпне висвітлення такого об’ємного та цікавого питання, щодо зайняття стратегічної лінії, яку займає відповідач у цивільному процесі, проте автор цієї роботи має надію, що дана праця внесла хоч деяку ясність і чіткість, щодо зайняття даної позиції відповідачем. Хотів би звернути увагу, що дана тема буде актуальною завжди, так як практика довела , що ідеально суспільства не існує, а значить будуть виникати суперечності, а при виникненні суперечності завжди є дві сторони в тому числі і особа, яка буде відповідати за свої поступки…………
Література
Аносова С.Д. “Замена ненадлежащей стороны в советском гражданском процесе”Москва 1960г.
Алексеев С.С. “Общая теория права” москва 1982г.
Авдеенко Н.И. “Иск и его виды в советском гражданско-процесуальном праве” Ленинград 1951г
Авдеенко Н.М. “Иск и его виды в советском гражданском процесуальном праве” Автореферат. Львов’51
Бутнев В.С. «Спор о праве- организационного-охранительные правоотношение и проблема защиты субъективеных прав в советском процесуальном гражданском праве» Ярославль 1981г.
Братусь С.Н. “Субъекты гражданского права” Москва 1950г
Васильева Г.Д. “Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве ”Томс .1980г
Васильченко “Процесуальное положения ответчика в гражданском судопроизводстве” Харьков 1979г
Викут М.А. “Стороны- основные лица искового производства” Саратов 1968г.
Викут М.А. “Субъективные гражданские процесуальные права (понятие и виды)” Саратов 1984г.
Васильева Г.Д. “Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве” Красноярск 1982г.
Васильченко М.М. “Заперечення проти позову”. Харків 1973р.
Гукасян. Р.А. “Проблемы интереса в советском гражданском процесуальном праве” Саратов 1970г
Гурвич М.А. «Учение об иске» Москва 1981г.
Гурвич М.А. “Право на иск” Москва. 1978г.
Гурвич М.А. “Лекции по гражданскому процесу” Москва 1950г
Гурвич М.А. «Принципы советского гражданского процесуального права» СЮ № 12 1974 г
Гражданский процес. Учебник для вузов под ред. Комиссарова і проф. Ю.К.Осипова. Москва 1996р
зустрічна вимога, заявлена для більш швидкого і правильного розгляду спорів
Зустрічний позов направлений на залік, не підриває основу первісного позову, хоча відповідач може, обгрунтовуючи свою позовну вимогу, оспорити первісний позов на основі його фактичної та правової необгрунтованості. Зустрічний позов, заявлений для більш швидкого та правильного розгляду справи відповідач здійснює самостійні вимоги, хоча і пов’язані з вимогами позивача, від нього не залежні. Пред’являючи зустрічні позови, не переслідуючи мети заперечення первісного позову, відповідач може одночасно захищатись проти позову матеріально-правовими запереченнями.
Зустрічні позови пред’являються в письмовій формі. Спільний розгляд первісного та зустрічного позовів обумовлено ухвалою судді про об’єднання в одне. Хотів би внести пропозицію, щоб розширити ст.141 ЦПК з тим , шоб у всіх частинах судового рішення був матеріал, що відноситься до первісного позову.
В залежності від поставлених цілей можна розрізняти:
заперчення направлені на припинення провадженя по справі;
заперечення, якими заперечується те, що стверджує інша сторона, третя особа чи інші учасники, що беруть участь у справі.
Процесуальним засобом, що може слугувати меті створення умов для захисної діяльності проти позову являється відвід судді, прокурора, інших учасників процесу. Заявляючи відвід відповідач прагне замінити іншою незацівленої особою у вирішенні справи.
Мета створення умов для ведення справ може слугувати клопотанням відповідача (призупиненні провадження по справі, або відкласти судовий розгляд). В свою чергу оспорюється процесуальний відвід чи клопотання, заявлене іншою особою, що бере участь у справі, відповідач вправі заперечувати.
Безперечно, що моя дипломна робота не претендує на вичерпне висвітлення такого об’ємного та цікавого питання, щодо зайняття стратегічної лінії, яку займає відповідач у цивільному процесі, проте автор цієї роботи має надію, що дана праця внесла хоч деяку ясність і чіткість, щодо зайняття даної позиції відповідачем. Хотів би звернути увагу, що дана тема буде актуальною завжди, так як практика довела , що ідеально суспільства не існує, а значить будуть виникати суперечності, а при виникненні суперечності завжди є дві сторони в тому числі і особа, яка буде відповідати за свої поступки…………
Література
Аносова С.Д. “Замена ненадлежащей стороны в советском гражданском процесе”Москва 1960г.
Алексеев С.С. “Общая теория права” москва 1982г.
Авдеенко Н.И. “Иск и его виды в советском гражданско-процесуальном праве” Ленинград 1951г
Авдеенко Н.М. “Иск и его виды в советском гражданском процесуальном праве” Автореферат. Львов’51
Бутнев В.С. «Спор о праве- организационного-охранительные правоотношение и проблема защиты субъективеных прав в советском процесуальном гражданском праве» Ярославль 1981г.
Братусь С.Н. “Субъекты гражданского права” Москва 1950г
Васильева Г.Д. “Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве ”Томс .1980г
Васильченко “Процесуальное положения ответчика в гражданском судопроизводстве” Харьков 1979г
Викут М.А. “Стороны- основные лица искового производства” Саратов 1968г.
Викут М.А. “Субъективные гражданские процесуальные права (понятие и виды)” Саратов 1984г.
Васильева Г.Д. “Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве” Красноярск 1982г.
Васильченко М.М. “Заперечення проти позову”. Харків 1973р.
Гукасян. Р.А. “Проблемы интереса в советском гражданском процесуальном праве” Саратов 1970г
Гурвич М.А. «Учение об иске» Москва 1981г.
Гурвич М.А. “Право на иск” Москва. 1978г.
Гурвич М.А. “Лекции по гражданскому процесу” Москва 1950г
Гурвич М.А. «Принципы советского гражданского процесуального права» СЮ № 12 1974 г
Гражданский процес. Учебник для вузов под ред. Комиссарова і проф. Ю.К.Осипова. Москва 1996р
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021