Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу, Детальна інформація

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, що підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі повністю споживаються у технологічному процесі (сировина), інші змінюють тільки свою форму чи розмір (фарби), інші зовсім не змінюються (запасні частини)..

З метою обліку запаси класифікують:

Сировина, і матеріали – предмети праці з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну основу продукції, (основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб);

Готова продукція виготовлена на підприємстві, призначена для продажу. При цьому вона має відповідати технічним та економічним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;

Товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;

Малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;

Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського та лісового господарства;

Незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки і складання деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів. На виробничих підприємствах до незавершеного виробництва відносять витрати на виконання робіт, послуг, по яких підприємство ще не визнало дохід.

Оцінка запасів.

Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку цієї ділянки, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства. Згідно П(С)БО 9 придбані або вироблені виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Порядок визначення первісної вартості.

Первинною вартістю запасів які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв’язку з пошуком та придбанням запасів.

Суми ввізного мита;

Суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

Затрати по заготівлі;

Інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів та доведення їх до стану, у якому вони придатні для використання та призначення.

Первинною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з положенням бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Первинною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу, визнається узгоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість.

Первинною вартістю запасів, отриманих підприємством безплатно, визнається їх справедлива вартість.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість.

Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Не включаються до вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

Понаднормативні втрати і недостачі запасів;

Відсотки за користування позиками;

Витрати на збут;

Загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.

Для списання запасів на виробництво та інших потреб існує декілька методів які передбачені П(С)БО 9.

Метод ідентифікованої собівартості – оцінюються запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного.