Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу, Детальна інформація

Стабільність роботи підприємств за умов ринкової економіки вимагає високої мобільності (гнучкості) використання власних коштів і передусім власних оборотних коштів. Для оцінки ефективності використання цих коштів, застосовують коефіцієнт маневрування власних коштів, який визначають діленням нагромадженої амортизації (зносу) на початкову вартість основних засобів та нематеріальних активів.

Крім того, для оцінки фінансової стійкості підприємства використовують коефіцієнт реальної вартості основних засобів у вартості всього майна підприємства, а також коефіцієнт вартості засобів виробничого призначення.

Перший розраховують як відношення вартості основних засобів (за мінусом зносу) до вартості майна підприємства за балансом, при визначенні другого – чисельнику відображають чисту вартість засобів, що характеризують виробничий потенціал підприємства, тобто основні засоби, виробничі запаси і незавершене виробництво.

Оцінка зміни показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

показники На

початок

року На

1.10.01. відхилення

Коефіцієнт маневрування власних коштів 0,2887 -2,0354 -2,3241

Коефіцієнт нагромадження амортизації 0,0604 0,0115 -0,0489

Коефіцієнт реальної вартості засобів у майні підприємства 0,1054 0,1950 0,0896

Коефіцієнт реальної вартості основних і матеріальних засобів у вартості майна підприємства 0,4499 0,4993 0,0494



З даних таблиці виходить, що на підприємстві дуже низька мобільність власних оборотних коштів, про це свідчить низький коефіцієнт маневрування оборотних засобів на початок року, а станом на 1.10.01р. цей коефіцієнт досягнув критичного значення (-2,0354).

Підприємству необхідно шукати шляхи зростання власних оборотних коштів і насамперед за рахунок прибутку.

Зменшення коефіцієнта нагромадження амортизації на 0,0489 (0,0115-0, 0604) показує, що основні засоби на даному підприємстві оновляються і є нові, а це дає можливість підприємству у майбутньому значно покращити свій фінансовий стан завдяки збільшення випуску продукції.

Аналізуючи коефіцієнт реальної вартості засобів у майні підприємства ми спостерігаємо незначне зростання коефіцієнта (на 0, 0896), але це зростання все одно більш негативно як позитивно впливає на процес виробництва.

Позитивно – так як збільшуються предмети праці, а це приводить до збільшення обсягів виготовленої продукції, розширення виробництва і т.д., але в нашому прикладі будуть більше негативні наслідки, так як основні засоби придбані за позичені кошти (а точніше за кошти кредиторської заборгованості, яку все одно прийдеться віддавати, а це в свою чергу погіршить і так незадовільний фінансовий стан). Оскільки власні кошти підприємство скоро не одержить (обсяг готової продукції – зменшився, а погасити кредиторську заборгованість станом на 1.10.01р. за рахунок дебіторської заборгованості і наявних грошових коштів можна лише на 35,10%), то воно не в змозі забезпечити засоби праці предметами праці (зокрема сировиною і матеріалами, які у аналізуючому періоді і так знизились на 19,78%). За рахунок цього основні засоби (які так різко зросли) не будуть використовуватися ефективно.

Серед факторів, що ведуть до фінансової стійкості підприємства, фінансовий стан якого аналізується, відзначимо підвищення відносної величини реальної вартості майна виробничого призначення. За даними таблиці коефіцієнт, який характеризує це співвідношення збільшився на 0, 0494, але знову таки, це збільшення відбулося внаслідок росту кредиторської заборгованості.

Підбиваючи підсумки, зауважимо: стан майна підприємства та джерел його формування у цілому дуже незадовільний. Проте в майбутньому необхідно звернути увагу на збільшення власних оборотних коштів, вартість яких за звітний період зменшилася. Підприємству слід більш активніше шукати шляхи ефективності використання позичених коштів, збільшувати випуск продукції, яка користується попитом для того щоб розрахуватися з кредиторами, а також для збільшення прибутку.





Поняття, класифікація та оцінка виробничих запасів.

Однією з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) – сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції.

Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції. Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Відповідно до п. 4 даного положення запаси це активи які:

Утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

Перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

Утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.