Підготовка організації і проведення аудиту на підприємстві, Детальна інформація

відповідність зафіксованих в бухгалтерському обліку і фактично наявних активів визначається керівництвом із встановленою періодичністю, а у випадку розходжень, керівництвом застосовуються належні дії.

Слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку економічного суб'єкта може вважатися ефективною, якщо в ході фіксації господарських операцій виконуються наступні вимоги:

а) операції в обліку правильно відображають період їх здійснення;

б) операції в обліку зафіксовані в правильних сумах;

в) операції правильно і у відповідності з діючими нормативними положеннями і обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку;

г) зафіксовані всі деталі операцій, які мають суттєве значення для обліку і звітності;

д) обмежена можливість виникнення зловживань.

При визначенні ефективності системи внутрішнього контролю враховують багато факторів:

коло працівників, які беруть участь у формуванні інформації на підприємстві, і наявність у них відповідальності за доручену справу;

наявність упорядкованих взаємовідносин між ними щодо ведення справ і формування інформації;

наявність технічних засобів контролю;

наявність технології контролю;

контрольовані параметри.

Аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що система внутрішнього контролю може не з абсолютною впевненістю, а лише з ймовірністю підтвердити, що цілі, заради яких вона була створена, досягнуті. Причиною цього є такі неминучі ознаки системи внутрішнього контролю:

природна вимога керівництва економічного суб'єкта стосовно того, щоб затрати на здійснення контрольних заходів були меншими за ті економічні вигоди, які обумовлюють застосування таких заходів;

той факт, що більшість засобів контролю мають на меті виявлення небажаних господарських операцій, а не тих, які є незвичними;

властивість людини робити помилки через недбалість, неуважність, невірність суджень чи нерозуміння інструктивних матеріалів;

навмисне порушення системи контролю в результаті змови працівників економічного суб'єкта як з іншими працівниками даного економічного суб'єкта, так і з третіми особами;

порушення системи контролю внаслідок зловживань з боку представників керівництва, відповідальних за функціонування даних аспектів контролю;

розповсюджена практика суттєвих змін умов ведення господарської діяльності чи правил обліку, в результаті чого прийняті контрольні процедури можуть перестати виконувати свої функції.

Природа і обсяг процедур, які здійснюються аудитором для отримання загальної уяви про системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, буде коливатись в залежності від:

типу політики і процедур;

матеріального становища;

обсягу і складності справи;

природи і документації;

оцінки аудитором внутрішнього ризику.

Методи вивчення системи внутрішнього контролю

Процедура вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю є обов'язковою при проведенні аудиту незалежно від характеристики клієнта. Як правило, це здійснюється одночасно із перевіркою даних бухгалтерського обліку. Така практика, як було показано вище, рекомендується і МНА.

Маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючих органів тощо.

Зважаючи на те, що в системі внутрішнього контролю значне місце займає система бухгалтерського обліку, аудитору слід окремо виділити питання з її вивчення та оцінки.