Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

№ _41_ Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.

Перевірка збереження виробничих запасів починається з інвентаризації. Прибувши на підприємство, ревізійна група відразу приступає до інвентаризації виробничих запасів на складах.

Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності та стану майна об’єкта інвентаризації.

До складу інвентаризаційної комісії повинні входити головний бухгалтер і МВО. До початку перевірки фактичної наявності виробничих запасів інвентаризаційна комісія зобов’язана опломбувати підсобні приміщення та інші місця зберігання цінностей, які мають окремі входи і виходи, перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів, отримати останні на момент початку інвентаризації реєстри прибуткових документів або звітів про рух товарно-матеріальних цінностей. Голова комісії візує прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), за значенням „До інвентаризації” (дата). Для бухгалтерії ці документи є підставою для визначення залишків запасів на початок інвентаризації за даними обліку.

Особи, відповідальні за збереження, дають розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи на виробничі запаси здано до бухгалтерії, всі запаси, що надійшли під їх відповідальність, оприбутковано, а ті, які вибули, списано у видаток.

Наявність запасів при інвентаризації визначають підрахунком та зважуванням. Масу (об’єм) матеріалів, які зберігаються навалом, можна зафіксувати на основі обмірів, технічних розрахунках та додати акти обмірів і розрахунків до описів.

Забороняється проводити комісії інвентаризацію в неповному складі та вносити до опису дані про залишок запасів зі слів матеріально-відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Ревізор повинен сам слідкувати за правильністю підрахунку чи зважування виробничих запасів і сам записувати результати. Щоб запобігти розбіжностям записи результатів веде і матеріально-відповідальна особа. Періодично ці записи звіряються.

В практиці бувають випадки, коли ревізори при інвентаризації не включають в опис виробничі запаси, які по заявці матеріально-відповідальних осіб начебто не належать даному підприємству, а знаходяться на зберіганні. Це неправильно. На виробничі запаси, що належать іншим підприємствам, чи знаходяться в дорозі, які переробляють на інших підприємствах, складають окремі акти, посилаючись на відповідні виправні документи. Потім зустрічною перевіркою виясняють кому вони належать, і чому зберігаються на складі іншого підприємства.

По даних інвентаризації складають описи, які підписують усі члени інвентаризаційної комісії, МВО, крім того по кожному опису дають розписку наявного змісту: „Всі цінності пойменовані в дальшому інвентаризаційному описі комісією перевірені в натурі в моїй присутності і внесені в опис, в зв’язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Запаси перераховані в описі, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні”.

Оформлений опис ревізор передає в бухгалтерію, де фактична наявність виробничих запасів порівнюється з обліковими даними і складаються порівняльні відомості. У порівняльні відомості записують лише ті цінності, по яких виявлені відхилення від облікових даних. Вони підписуються головним бухгалтером і МВО. Якщо виявлені недостача або надлишок, матеріально-відповідальна особа представляє письмове пояснення. Недостачі запасів зверх норми природних втрат відносяться на винних осіб, а надлишки підлягають оприбуткуванню. Взаємний залік надлишків і недостач в результаті пересортиці допускається як виняток за один і той же ревізійний період у однієї і тої ж МВО, по цінностях одного і того ж найменування в тотожній кількості.

Слід детально перевірити чи правильно регулюються інвентаризаційні різниці, зокрема втрати запасів у межах встановлених норм. Норми природних втрат застосовують тільки до цінностей, по яких встановлено недостачу. При відсутності норм, втрати розглядають як понаднормову недостачу.

Втрати від псування і нестачі відшкодовують в установленому порядку винні особи згідно з оцінкою, що діє для обчислення завданого збитку від розкрадання, нестачі знищення та псування запасів за цінами, діючими на момент виявлення недостачі.

Недостача запасів понад норми збитку і втрати від псування запасів, коли конкретні винуватці не встановлені, може бути списана за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

№ _42_ Контроль і ревізія стану обліку виробничих запасів у бухгалтерії

В процесі ревізії операцій по руху матеріальних цінностей необхідно перевірити:

законність і правильність операцій по надходженню, переміщенню і відпуску виробничих запасів;

правильність ведення оперативно-бухгалтерського обліку запасів на складах;

використання в обліку типової первинної документації;

правильність обліку розрахунків з постачальниками.

Необхідно перевірити яка первинна документація використовується на підприємстві і чи відповідає вона типовим і відомчим формам. Особлива увага звертається на якість документації і своєчасність оприбуткування виробничих запасів. Для цього необхідно спів ставити прибуткові документи з даними документів постачальника (платіжні вимоги, рахунки). Детально слід перевірити журнал № 3 і відомості № 3.3. При цьому слід обов’язково звернути увагу на правильність відображення сум по претензіях (рах. 374 „Розрахунки по претензіях”). Ревізор перевіряє своєчасність і правильність складання комерційних актів та актів приймання виробничих запасів, дотримання діючого порядку складання їх. Наступним етапом перевірки є вибіркове з’ясування наявності взаємозв’язку первинного та зведеного обліку. При цьому перевіряють повноту та своєчасність записів про надходження виробничих запасів у карточки складського обліку, правильності сальдових чи оборотних відомостей в цілому чи групах виробничих запасів.

Джерелами перевірки повноти оприбуткування виробничих запасів, що надійшли є регістри синтетичного й аналітичного обліку щодо наявності та руху матеріальних цінностей, звіти матеріально відповідальних осіб з прикладеними до них документами, регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків із постачальниками тощо.

Щоб встановити повноту оприбуткування виробничих запасів, слід співставити дані про їх кількість і вартість по платіжних документах (платіжних дорученнях і вимогах-дорученнях) з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій по розрахунках з постачальниками), книгами (карточками) складського обліку, звітами руху матеріальних запасів. При перевірці звертається увага на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляються співставленням цін, вказаних в рахунках постачальників, з цінами, вказаними в заключених договорах.

Перевіркою повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей ревізори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів (журналів-ордерів). Поряд із тим доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним і аналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковуються матеріальні цінності. Виявлені розходження є результатом неповного оприбуткування цінностей. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", за дебетом якого відображається оплата боргу постачальнику за доставлені матеріальні цінності, за кредитом - їх надходження (оприбуткування). Після цього слід перевірити правильність відображення на рахунках невідфактурованих поставок і облік матеріалів в дорозі. Необхідно також встановити які заходи приймає підприємство по розшуку ненадійшовших вантажів і реальність сум цих вантажів по залишках в балансі.

№ _43_ Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.

Особливу увагу приділяють питанням контролю витрачання матеріальних цінностей. Необхідно вивчити законність операцій, пов’язаних з витрачанням цінностей. Досліджують можливі випадки перевитрати сировини і матеріалів.

Використання сировини і матеріалів на виробництві перевіряються з врахуванням типів і галузевої специфіки виробництва, особливостей організації і технології виробництва, номенклатури використовуваних матеріалів і виробленої продукції, методів обліку витрат.

При ревізії слід перевірити існуючу систему нормування витрат матеріалів на виробництво а саме які служби здійснюють формування, які норми використовуються на підприємстві і чи відповідають вони технічно обґрунтованим нормам даної галузі.

Порушення можуть бути пов’язані з незаконним списанням матеріалів і сировини на виробництво, використанням завищених норм витрачання їх, за рахунок чого створюються запаси сировини і матеріалів, які застосовують для виготовлення не облікованої продукції, а гроші від реалізації присвоюють.

Необхідно провести контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво або контрольний обмір, результати яких показують фактичні витрати.