Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

Зокрема, внески з прибутку до бюджету відображають щомісяця таким записом: дебет рахунка 98 "Податки на прибуток", кредит рахунка 641 "Розрахунки за податками".

Сума ПДВ, що підлягає внесенню до бюджету, оформляється записом: дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації", кредит рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами".

На суму податків, утриманих із заробітної плати робітників і службовців, роблять запис: дебет рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці", кредит рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами". На рахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), що справляються відповідно до чинного законодавства.

У процесі ревізії вивчають акти перевірок, проведених державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо. Крім того, з'ясовують причини прострочення платежів, за чий рахунок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум у бюджет; бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності.

Під час перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Під час перевірки правильності вирахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про прибутковий податок з громадян, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо.

Особлива увага приділяється правильності розрахунків з податків. Основним джерелом надходження коштів до бюджету є податок з прибутку підприємств відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток платника податку. При цьому прибуток підприємства оподатковується за базовою ставкою.

Для приховування прибутку або інших об'єктів оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності у декларації про доходи відображають значно меншу, порівняно з фактичною, суму прибутку від господарської діяльності. Заниження доходу (прибутку) або інших об'єктів оподаткування полягає в тому, що в декларації про доходи відображаються всі операції, але при цьому завищується собівартість продукції, у зв'язку з чим зменшується загальний обсяг прибутку, який підлягає оподаткуванню.

Ревізор перевіряє правильність обліку валового прибутку, а відтак тієї її частини, яка безпосередньо оподатковується. Тому зіставляють ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком у Головній книзі, регістрах аналітичного обліку за рахунком 79 "Фінансові результати", за Звітом про фінансові результати. Необхідно впевнитися у реальності сум з дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також у законності витрат, включених у собівартість.

№ _60_ Контроль і ревізія кредитних операцій

П(С)БО 11 "Зобов'язання" визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечені та непередбачені зобов'язання.

Ревізор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. Кредитний договір укладають установа банку і підприємство. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник — використати, сплатити борг і повернути його. У ньому передбачається об'єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати за кредит, строки, на які видаються позики.

Ревізор здійснює аналіз фінансового стану підприємства, контролює дотримання строків платежів, своєчасність сплати кредиту. Завдання ревізора — перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх.

Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, ревізор з'ясовує, якими видами позик користувалось підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашення ревізор керується Інструкцією № 3 про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 27. 05. 96 № 121.

Облік розрахунків по кредитах ведеться на рахунках 50 "Довгострокові позики" та 60 "Короткострокові позики" у національній та іноземній валюті за кредитами банків. За кредитом цих рахунків відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом — їх погашення.

Ревізор з'ясовує:

чи зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання;

чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;

чи своєчасно погашаються отримані позики.

За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку ревізор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призначенням. Ревізор перевіряє правильність відомостей про забезпечення виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нормативні запаси матеріальних цінностей. Особливій перевірці підлягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підвищеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик та заходів щодо оздоровлення фінансового стану підприємства.

№ _61_ Ревізія розрахунків із різними дебіторами та розрахунків з іншими операціями

Ревізія розрахунків з різними дебіторами проводиться за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами», на якому відображено облік операцій розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, авансами, виданими, нарахованими доходами, претензіями, відшкодуваннями завданих збитків, позиками кредитних спілок та іншими операціями. Перевірка передбачає аналіз достовірності і правильності відображення в обліку операцій, пов’язаних з оплатою послуг зв’язку , комунальних послуг, за оренду приміщень, відшкодування матеріальних збитків тощо.

Перевірка розрахункових операцій, їх законність та правильність відображення в обліку проводиться за субрахунками, зокрема:

371 «Розрахунки за виданими авансами»;

372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

374 «Розрахунки за претензіями»;

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

У ході ревізії операцій за розрахунками з різними дебіторами особливу увагу необхідно звернути на причини виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її зміну і суму залишків на початок місяця за весь ревізійний період, визначити її законність, достовірність, реальність і правильність відображення цих операцій у регістрах аналітичного та синтетичного обліку за відповідними субрахунками, а також залишків заборгованості в балансах за відповідними рахунками. Серед дебіторських статей балансу вимагає вивчення динаміки і складу заборгованості по рахунку 375. Ріст її є засобом ослаблення на підприємстві контролю за зберіганням власності.

Ревізору слід перевірити повноту перерахувань, а також проаналізувати проведені розрахунки, вивчити порядок відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Перевірці підлягає конкретно кожен вид платежу і кожна операція щодо оприбуткування цінностей, списання послуг і виконаних робіт.