Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

звіт про власний капітал (ф № 4)

примітки до звітності.

Ревізор перевіряє достовірність фінансової звітності і своєчасність її подачі відповідним органам.

Фінансова звітність повинна бути достовірною – не містити помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Тому всі підприємства перед складанням річної звітності повинні обов’язково проводити інвентаризацію своїх активів та зобов’язань.

Звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств. Для надання такої можливості наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди та розкривається в примітках до фінансових звітів інформація про облікову політику підприємства.

Ревізор перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності.

Достовірність первинних документів встановлюється різними прийомами контролю.

№ _66_ Контроль і ревізія капіталу, резервів та коштів цільового фінансування

Під час ревізії контролю підлягає вся інформація про стан і рух коштів за різновидами кожного капіталу - статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також інформація про нерозподілені прибутки (непокриті збитки та кошти цільових формувань і витрат, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Завдання ревізії полягає в тому, щоб забезпечити контроль формування і цільового використання капіталу та коштів цільового фінансування і цільових надходжень. Відповідно до завдань ревізії визначаються об'єкти, джерела інформації та методичні прийоми контролю і ревізії капіталу, резервів, коштів цільового фінансування та цільових надходжень

Важливе місце в системі ревізії займають процедури контролю статутного капіталу, інформація якого зосереджена на рахунку 40 "Статутний капітал". За даними цього рахунка перевіряють достовірність інформації про рух статутного капіталу підприємства. При ревізії встановлюють правильність записів за кредитом і дебетом цього рахунка та реальність виведеного в ньому сальдо. За даними кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" перевіряють законність джерела його поповнення за рахунок додаткового, пайового, резервного, неоплаченого капіталу, коштів нерозподіленого прибутку, вкладень засновників (учасників). За дебетом цього рахунка перевіряють вилучення статутного капіталу для поповнення відповідних видів капіталу. Всі записи за дебетом і кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" обґрунтовуються нормативно-законодавчими і первинними документами. Крім цього, за даними журналу 7 перевіряють правильність і законність формування і використання пайового додаткового капіталу. Особливу увагу приділяють перевірці капіталу та операцій, пов'язаних з нерозподіленими прибутками (непокритими збитками). Законність створення резервного капіталу підприємства перевіряють відповідно до чинного законодавства та установчих документів Джерела утворення та використання резервного капіталу перевіряють за їх видами та напрямами використання, що відображаються в аналітичному обліку.

Для перевірки достовірності операцій, пов'язаних із нерозподіленими прибутками (непокритими збитками), використовується облікова інформація, що відображається на відповідних субрахунках рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Перевірці підлягають всі суми нерозподілених прибутків та непокритих збитків поточного та минулого років, а також використання прибутку в поточному році. За даними субрахунка 442 "Непокриті збитки" перевіряють обгрунтованість утворення цих збитків та законність їх списання за рахунок нерозподіленого прибутку або резервного, пайового чи додаткового капіталу. Перевіряють також правильність розподілу прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплат за" облігаціями, відрахувань у резервний капітал та інше використання прибутку в поточному році.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 "Дебіторська заборгованість" на підприємстві створюють резерв сумнівних боргів, інформація якого ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". Цей резерв використовується для списання можливих витрат при виникненні безнадійної заборгованості. Під час ревізії за даними кредиту рахунка 38 перевіряється інформація щодо законності і реальності створення цього резерву. Записи за кредитом даного рахунка порівнюють із даними рахунків обліку витрат. Списання сумнівної заборгованості перевіряється з погляду відповідності його П(с)БО № 10 "Дебіторська заборгованість". При цьому перевіряють правильність відображення цих операцій за дебетом рахунка 38 і за кредитом рахунків, де обліковується дебіторська заборгованість. Невикористані суми цих резервів повинні відноситись на відповідні рахунки обліку доходів.

Для перевірки коштів цільового фінансування і цільових надходжень використовується інформація рахунка 48 "Цільове фінансування і цільове надходження", де ведеться облік про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення. Такі кошти можуть надходити в порядку субсидій, асигнувань із бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних та юридичних осіб. При ревізії в першу чергу перевіряють законність операцій та повноту відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних із надходженням цих коштів спеціального призначення та їх витрачання за окремими їх видами. Для перевірки використовують дані синтетичного й аналітичного обліку за рахунком 48 та аналітичні розрахунки і первинні документи, які підтверджують надходження та витрачання цих коштів, здійснення витрат за рахунок коштів цільового призначення. Зокрема, за кредитом цього рахунка перевіряють формування коштів цільового призначення, що отримані на здійснення певних заходів, а за дебетом перевіряють правильність і цільове призначення використання коштів цільового призначення.

№ _67_ АУДИТ ПОКАЗНИКІВ ЗВІТНОСТІ

Бухгалтерська звітність є системою узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства протягом звітного періоду (місяця, кварталу, року). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Починається аудит з перевірки свідоцтва про державну реєстрацію. Передумовою реєстрації підприємств є підготовка і подання до державних органів установчих документів (статут і установча угода між засновниками). Спочатку встановлюється наявність установчих документів, потім перевіряється відповідність цих документів вимогам чинного законодавства. Статут і угода мають бути прошиті і затверджені печаткою органу реєстрації, а підписи засновників завірені нотаріально.

Метою аудиту показників фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, що фінансова звітність за всіма суттєвими аспектами відповідає інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансової звітності.

Перевірка фінансової звітності включає: перевірку правильності складання балансу; перевірку правильності складання Звіту про фінансові результати; Звіту про рух грошових коштів; Звіту про власний капітал; перевірку узгодженості показників форм річної бухгалтерської звітності; перевірку Головної книги (інших реєстрів бухгалтерського обліку); перевірку відповідності оборотів і залишків по всіх журналах та відомостях синтетичного обліку з даними Головної книги.

Завдання аудитора під час перевірки фінансової звітності полягає

дослідити достовірність та відповідність записів даним Головної |книги и та реєстрів аналітичного обліку

прослідкувати за своєчасністю здачі бухгалтерської звітності до відповідних державних органів

вивчити взаємоузгодженість показників звітності підприємства

порівняти дані річної фінансової звітності з даними квартальної і юточної фінансової звітності

оцінити можливість постійного функціонування підприємства

оцінити вплив подій, що відбулися, на фінансову звітність та їх зображення в звітності.

Під час перевірки фінансової звітності застосовуються прийоми документального контролю. Звітність при цьому підлягає перевірці за формою, аналітичній перевірці і перевірці за змістом. Проводячи формальну перевірку, аудитор повинен впевнитись у повному розкритті інформації в звітності. Вона полягає у візуальній перевірці записів всіх реквізитів звітності.

Перевірка балансу відбувається у наступній послідовності: перевірка тотожності показників, що містяться, у балансі та реєстрах бухгалтерського обліку. Перевірка відбувається по кожній формі звітності окремо шляхом порівняння показників, що містяться у відповідній формі, із залишками та оборотами по рахунках Головної книги і реєстрів обліку.

Після цього відбувається перевірка відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі та вивчення їх протягом року відповідно до прийнятої облікової політики. Перевірка передбачає встановлення дотримання підприємством протягом звітного року методів оцінки, обраних ним на

початку звітного періоду.