Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка»), Детальна інформація

Використання методу порівнянь можливе за умови формування показників:

• за однаковий відрізок часу;

• в однакових одиницях виміру;

• за єдиною методикою;

• в однакових умовах.

Порівнюючи звітні дані з плановими, виявляють ступінь виконання або невиконання завдань, зобов'язань. Порівняння звітних показників з даними попередніх періодів дозволяє охарактеризувати результати діяльності підприємства в динаміці, а порівняння планових показників звітного періоду з фактичними показниками минулих періодів дає змогу визначити ступінь напруженості планових завдань.

Так, наприклад, за минулий звітний період було досягнуто зростання продуктивності праці на 3,6 %, планове завдання становило 2,2 %, а фактичний темп зростання – 3,8 %. Це свідчить не лише про досягнення високих результатів (перевиконання планового завдання на 1,6 %), а й про те, що план із зростання продуктивності праці був ненапружений. Необхідно проаналізувати, чи при плануванні були повністю враховані всі резерви.

Порівнянням аналогічних показників діяльності аналізованого підприємства із спорідненими підприємствами виявляють причини відмінностей в ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів і мобілізації резервів на кожному з об'єктів, які взято для порівняння. Окрім того, таке порівняння дає змогу визначити конкурентоспроможність підприємства, що дуже важливо в ринкових умовах.

Для оцінки стану і використання виробничого потенціалу підприємства та виявлення рівня ефективності управління велике значення має порівняння досягнутих і запланованих показників діяльності досліджуваного підприємства з теоретично можливими показниками, економічною моделлю.

Для оцінки перспектив розвитку підприємства, визначення найбільш ефективних шляхів використання капітальних вкладень, напрямів розвитку технічної бази виробництва важливу роль відіграє порівняння з показниками “підприємства майбутнього”. У цих показниках знаходить відображення результат прогресивної технології і техніки, що забезпечують значне зростання продуктивності праці щодо досягнутого в галузі рівня.

В економічному аналізі розрізняють такі види порівняльного аналізу:

• горизонтальний;

• вертикальний;

• трендовий.

Горизонтальний порівняльний аналіз використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового.

Вертикальний порівняльний аналіз застосовують для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому (питома вага позикового капіталу в загальній його сумі), співвідношення складових цілого між собою (власного і позикового капіталів), а також впливу факторів на рівень результатних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного фактора.

Трендовий аналіз застосовується при дослідженні рядів динаміки, тобто при вивченні відносних темпів зростання і приросту показників за кілька років до рівня базисного року.

В економічному аналізі досить широко застосовуються групування. Суть цього методу – поділ загального числа досліджуваної сукупності об'єктів на якісні однорідні групи за відповідними ознаками. Такий поділ дає можливість зрозуміти зміст середніх величин, показати роль окремих одиниць у цих середніх, виявити взаємозв'язок і взаємозалежність між досліджуваними показниками, вплив найсуттєвіших факторів, певні закономірності, властиві показникам.

Аналітичні групування поділяються на:

• типологічні;

• структурні;

• факторні.

Типологічні групування призначені для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на одноякісні групи або класи. Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розчленування всього промислово–виробничого персоналу на категорії. Це дає можливість вивчити співвідношення окремих груп персоналу: між основними і допоміжними робітниками; інженерно–технічними працівниками і робітниками тощо.

Для досягнення бажаного результату при складанні типологічних групувань необхідно забезпечити економічно обґрунтоване виділення груп, за якими класифікують досліджувані економічні явища.

Структурні групування використовують для подальшого вивчення внутрішньої будови досліджуваної сукупності, наприклад – розчленування всіх основних робітників підприємства на групи залежно від освіти, стажу роботи, віку та інших ознак.

За допомогою факторних групувань можна встановити причинно–наслідкові зв'язки між досліджуваними ознаками явищ та фактори, які впливають на їх зміну. Прикладом такого групування є вивчення залежності середньогодинного заробітку робітника від стажу роботи. При цьому можна не лише встановити, що розмір заробітної плати робітника обчислюється залежно від стажу роботи, а й визначити конкретно ступінь цієї залежності.

Одним з основних прийомів економічного аналізу є деталізація. Суть цього методу полягає в розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові. Необхідність використання методу деталізації викликана тим, що:

• по–перше, вивчення лише загальних показників не розкриває характеру і розміру впливу всіх факторів на динаміку цих показників;

• по–друге, у загальному показнику підсумовують нерідко протилежні тенденції, які взаємно погашаються і тим самим прикривають основні зміни, що відбуваються. Саме тому виникає необхідність розкладу, розчленування загальних показників на їх складові, що при поєднанні з іншими прийомами дає змогу глибоко і всебічно оцінити досліджувані показники та явища, виявити причини, що зумовили досягнуті результати. Виділяють деталізацію за:

• часом здійснення операцій;