Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка»), Детальна інформація

• місцем здійснення операцій;

• складовими;

• центрами відповідальності.

Деталізація за часом здійснення операцій дає можливість виявити динаміку господарських явищ, їх ритмічність, а також періоди, на які припадають кращі та гірші результати діяльності підприємства. А це, у свою чергу, сприяє з'ясуванню причин негативних явищ та розробці заходів щодо усунення недоліків.

За допомогою деталізації показників за місцем здійснення господарських операцій можна виявити передові і відсталі ланки виробництва, вивчити причини відставання.

Деталізація показників за складовими, тобто за факторами, дозволяє вивчити вплив окремих елементів на загальний результат, структурні зрушення в складі цих елементів.

Деталізація показників за центрами відповідальності дає змогу оцінити роботу окремих виконавців (служб, відділів), визначити їх права на заохочення.

Прийом виділення “вузьких” місць і ведучих ланок полягає в тому, що виявляються диспропорції і розглядається можливість їх усунення. Поняття “вузького” місця і ведучої ланки трактується досить широко: у системі виробничих потужностей, підвищенні конкурентоспроможності товарів, експорту продукції й т. ін.

У процесі аналізу широко застосовують середні величини. Їх використовують для того, щоб одержати узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ за відповідною ознакою. У середній величині знаходять відображення загальні, характерні, типові ознаки досліджуваних явищ за відповідною ознакою. Тобто вона ніби одним числом характеризує всю сукупність об'єктів. Наприклад, показник середнього виробітку робітників використовується для узагальненої характеристики рівня продуктивності праці досліджуваної сукупності робітників.

Використовуючи середні величини, необхідно враховувати, що будь–яка середня нівелює, взаємно погашає позитивні і негативні відхилення: за загальними середніми показниками сховані як передовий позитивний досвід, так і негативне, відстале або навіть шкідливе. Саме тому при аналізі не можна обмежуватись лише середніми величинами, і там, де це необхідно, треба розкрити їх суть за складовими.

За допомогою відносних величин (узагальнюючих показників,

які відображають кількісне співвідношення між двома ознаками, явищами і які вимірюються в коефіцієнтах, математичних відсотках, проміле, складних натуральних одиницях) можна глибше зрозуміти суть і характер відхилень від базових показників.

Базисні відносні величини динаміки, або ланцюгові відносні величини динаміки, особливо необхідні для оцінки змін динаміки показників господарсько–фінансової діяльності підприємства за кілька звітних періодів.

Для забезпечення повноти і правильності висновків за результатами аналізу відносні величини обчислюють і застосовують у комплексі.

Розрізняють кілька видів відносних величин (див. Табл. ).

Балансовий прийом аналізу полягає у встановленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов'язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомих значень інших. Прикладом можуть бути баланси трудових ресурсів, платіжний баланс.

Для визначення забезпеченості підприємства трудовими ресурсами складають баланс, у якому, з одного боку, вказується потреба в трудових ресурсах, а з другого – фактична їх наявність.

Таблиця1

Види відносних величин

Вид відносної величини

Порядок обчислення відносної величини

Одиниці виміру



або Середній рівень

планового показника за 3–5 років Відсотки

Відсотки



Відносна величина структури



Відсотки, коефіцієнт