Концепція податкової реформи, Детальна інформація

До платників податку на доходи фізичних осіб повинні відноситись фізичні особи: резиденти та нерезиденти України (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), за виключенням нерезидентів, які мають дипломатичний статус відповідно до міжнародних договорів України та чинного законодавства.

Об’єктом оподаткування повинен бути сукупний дохід за календарний (звітний) рік, який обчислюється шляхом зменшення суми валового доходу, отриманого платником податку у звітному році, на суму податкових вирахувань, конкретний перелік яких встановлюється податковим законодавством.

Передбачається чітке регламентування порядку оподаткування додаткових благ, які надаються працівникам за рахунок роботодавця. Крім цього до переліку доходів платника податку повинні входити доходи, які були отримані платниками податку у вигляді успадкованого майна, подарунків, а також суми процентів, отриманих платником податку в результаті розміщення коштів на поточних (депозитних) рахунках банків.

До переліку податкових вирахувань з цього податку, зокрема, передбачається включити суми коштів або вартість майна, які передані платником податку як пожертвування у відділення благодійних та екологічних фондів чи іншим неприбутковим організаціям із встановленням певного обмеження цих пожертвувань.

Ставки податку на доходи фізичних осіб встановлюватимуться за прогресивною системою шкали оподаткування в залежності від розміру бази оподаткування за рік:

-         оподатковуваний дохід (база оподаткування) за звітний рік, сума якого менша ніж розмір 12 місячних неоподатковуваних мінімумів доходів фізичних осіб (н. м.) – не оподатковується;

-         до доходу від 12 н. м. до 180 н. м. застосовується ставка 10 відсотків;

-         до доходу від 180 н. м. до 300 н. м. застосовується ставка 15 відсотків;

-         до доходу понад 300 н. м. застосовується ставка 20 відсотків.

На фізичних осіб – платників податку має покладатися обов’язок самостійно визначати податкові зобов’язання, вести облік доходів, податкових вирахувань та сум податку, утриманого податковими агентами (роботодавцями) з доходу, пов’язаного з оплатою праці, та сплаченого до бюджету у вигляді авансових платежів з податку протягом року.

До доходів, пов’язаних з оплатою праці, але отриманих платником податку за неосновним місцем роботи, застосовуватиметься ставка податку 20 відсотків. При цьому повинно бути встановлено, що платник податку, який протягом року отримував доходи за неосновним місцем роботи, за своїм бажанням за результатами цього року може скласти та подати до податкових органів декларацію про доходи. У разі подання декларації про доходи здійснюється перерахунок податкового зобов’язання за сукупним доходом із застосуванням шкали ставок оподаткування, визначеної вище. За результатами такого перерахунку проводиться відшкодування платнику податку величини перевищення фактично сплаченого протягом року податку над величиною податкового зобов’язання за сукупним доходом. Таким чином будуть створені умови, коли платник податку, який отримує доходи з декількох джерел, буде зацікавлений у веденні обліку таких доходів і податкових вирахувань та у поданні декларації про доходи.

Передбачається, що до доходу платника податку включатимуться надходження як в грошовій, так і матеріальній і нематеріальній формах. Доходи, які будуть отримані платником податку в натуральній формі, зараховуватимуться за звичайними цінами, при чому необхідне чітке закріплення в податковому законодавстві поняття "звичайної ціни".

Положеннями податкового законодавства необхідно встановити, що під час обчислення суми податку на доходи фізичних осіб за результатами року до складу податкових вирахувань повинні бути віднесені суми всіх інших податків, які така фізична особа сплатила протягом цього звітного року.

Передбачається запровадження особливого порядку оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу майна, за яким оподатковується різниця між ціною продажу та витратами платника податку, пов’язаними з придбанням та продажем такого майна.

Передумовою створення дієздатної системи оподаткування реальних доходів фізичних осіб повинні стати проведення легалізації вартості майна фізичних осіб шляхом одноразового декларування вартості такого майна, належне проведення якого реалізуватиме політику Президента щодо легалізації доходів. Крім цього необхідне проведення чіткого регламентування застосування непрямих методів оцінки доходів фізичних осіб.

З метою забезпечення гарантій соціального захисту малозабезпечених верств населення передбачається пільгове оподаткування доходів, отриманих пенсіонерами, інвалідами Великої Вітчизняної війни та сім’ями воїнів (партизанів), інвалідами I та II групи. До об’єкту оподаткування не включатимуться доходи, отримані у вигляді стипендій, аліментів, суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій, суми допомоги по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, компенсації за шкоду, в тому числі моральну, заподіяну фізичній особі при виконанні нею службових обов’язків та у зв’язку із втратою годувальника.

Податок на прибуток

Податок на прибуток повинен виконувати регулюючу функцію та спонукати до зростання ділової активності суб’єктів підприємництва. При оподаткуванні прибутку застосовуватиметься принцип, за яким для визначення оподатковуваного прибутку платник податку вправі зменшувати дохід на суму податкових вирахувань, до яких можуть бути віднесені всі витрати платника податку, пов’язані із здійсненням його господарської діяльності, за винятком встановленого переліку витрат, які не підлягають вирахуванню.

Передбачається віднесення до платників податку на прибуток юридичних осіб, фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності (резидентів та нерезиденти України) та постійних представництв нерезидентів в Україні, за виключенням нерезидентів України, які мають дипломатичний статус відповідно до міжнародних договорів України та чинного законодавства.

Стосовно такого виду платників податків, як неприбуткові організації, то необхідно чітке визначення терміну неприбуткові організації, а також встановлення критеріїв віднесення юридичних осіб до цієї категорії. Для неприбуткових організацій встановлюватиметься порядок складання спрощеної звітності та буде передбачено чіткий перелік надходжень, які може отримувати неприбуткова організація і які не відноситимуться до її доходів. При цьому головною умовою можливості застосування особливих положень для неприбуткових організацій має бути заборона ведення такими організаціями комерційної діяльності.

Об’єктом оподаткування буде визначено прибуток, який обчислюється шляхом зменшення валового доходу на суму податкових вирахувань. Для платників податку - резидентів України об’єктом оподаткування буде прибуток, отриманий з джерел в Україні та за її межами, а для платників податку - нерезидентів України та постійних представництв нерезидентів в Україні – валовий дохід, отриманий з джерел в Україні або від здійснення діяльності на митній території України

Буде встановлено, що до податкових вирахувань не можуть бути віднесені витрати на проведення розважальних заходів та відпочинок, витрати, не пов’язані з господарською діяльністю платника податку, в тому числі витрати на особисті та (або) сімейні потреби, витрати на участь в лотереях та азартних іграх. Крім цього повинно бути встановлено положення, згідно з яким платник податку не зможе відносити до податкових вирахувань суму нарахованої, але фактично не виплаченої заробітної плати.

При визначенні моменту виникнення доходів та витрат підприємств передбачається, що буде застосовуватись метод нарахувань в тій формі, в якій він використовується зараз. Моментом віднесення надходжень до доходів або витрат до податкових вирахувань вважатиметься дата події, яка сталася раніше: або зарахування коштів на банківський рахунок чи оприбуткування коштів в касі платника податку, або відвантаження товарів чи оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. При цьому, для уникнення впливу недосконалої платіжної дисципліни на фінансовий стан виробників буде встановлено положення, згідно з яким строк списання безнадійної заборгованості на витрати буде зменшено з 3 років до 6-12 місяців.

Ставку податку буде встановлено на рівні 20 відсотків від оподатковуваного прибутку.

Для спонукання підприємців до забезпечення стабільної діяльності підприємств передбачається встановлення положення, відповідно до якого платникам податку, які здійснюють свою діяльність як мінімум протягом 3 років та не мали заборгованості по сплаті податків та зборів, буде надано право подавати податкову декларацію за результатами календарного року із щомісячним справлянням авансових платежів з податку на прибуток, розрахованих на підставі результатів минулого року.

З метою створення передумов для розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності платник податку буде мати право зменшити базу оподаткування на суму коштів, які направляються ним на реінвестування, тобто придбання основних фондів, які є об’єктом амортизації, за рахунок частини отриманого таким платником податку прибутку. Передбачається також, що до складу податкових вирахувань можна буде відносити кошти, витрачені платником податку на інноваційну діяльність – проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, проектно-конструкторських, технологічних, пошукових і проектно-пошукових робіт та доведення науково-технічних знань до їх практичного використання.

Стимулювання переоснащення основних фондів, а також оновлення матеріально-технічної бази суб’єктів підприємницької діяльності забезпечуватиметься збільшенням ставок амортизації, а відповідно і зменшенням її термінів, та запровадженням лінійного методу нарахування амортизації. Крім цього, для підтримки капіталовкладень в основні фонди буде дозволено автоматичне віднесення до податкових вирахувань фактичних витрат на придбання платником податку основних фондів (в момент їх здійснення), якщо сума таких одноразових витрат протягом року не перевищує розміру 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів фізичних осіб.

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість є одним із основних податків, який забезпечує значні бюджетні надходження. Особливістю цього податку є простота стягнення та унеможливлення ухилення від сплати. Цей податок відповідає тенденціям розвитку податкових систем розвинених країн світу. Але, в ситуації, що склалася на сьогодні, порядку оподаткування доданої вартості притаманні певні недоліки, зокрема однією із існуючих вад є неможливість реального відшкодування з бюджету суми надлишку податкового кредиту над податковими зобов’язаннями. Іншим недоліком існуючого механізму сплати цього податку є неможливість відшкодування платнику податку суми податкового кредиту, яка виникає при імпорті товарів на територію України, у разі, якщо у імпортера існує надлишок податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань у звітному періоді. Важливим елементом запроваджуваного порядку нарахування та сплати податку на додану вартість є подолання наведених негативних наслідків його застосування.

Платниками податку на додану вартість є юридичні та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які реєструються як платники податку на додану вартість. Зобов’язання зареєструватись як платники податку на додану вартість буде покладено на осіб, у яких обсяг оподатковуваних операцій протягом будь-якого періоду з останніх 12 послідовних календарних місяців перевищуватиме встановлену межу обсягу виручки від реалізації (яку буде збільшено в порівнянні з існуючим зараз обмеженням), а також на всіх новостворених суб’єктів підприємницької діяльності (винятком буде випадок, коли такі суб’єкти застосовують спрощену систему оподаткування). Платниками податку також будуть юридичні та фізичні особи, які здійснюватимуть імпорт товарів (робіт, послуг) на митну територію України, за винятком тих фізичних осіб, які ввозять на митну територію України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (зокрема, не оподатковуватиметься ввезення товарів загальною вартістю, меншою суми еквівалентної 200 євро, або одиничного неподільного предмета вартістю до 300 євро).