Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності, Детальна інформація

- стабільна кількість видів і розмір податків гарантується державою на строк не менш як 5 років;

- забороняється встановлювати крім тих, що затверджені Верховною Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, вони визначаються за товарною ознакою, для одного виду товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готовою продукції.

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають наведеним вище критеріям:

- експорт яких перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовий рік;

-обсяг експорту яких становить не менше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів;

- які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари у вартості яких частка добавленої вартості становить не менше 30 %.

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :

- норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для виробництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання;

- пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення, яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів. Забороняється одночасне застосування щодо одного і того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту, за вийнятком випадків встановлення режиму ліцензування і квотування як заходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав та в разі застосування санкцій при порушенні суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності.

2.4. Основні види оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Основними видами податків, якими оподатковуються зовнішньоекономічні операції, є податок на добавлену вартість, акцизний збір, податок на прибуток та мито. Розглянемо кожний із податків окремо. Податок на добавлену вартість - це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення.

Платниками податку на добавлену вартість за імпортні товари є суб’єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичною особи, що ввозять товари, як для власних так і для виробничих потреб з метою реалізувати у вільному обігу, на правах комісії та на правах реекспорту, а також тимчасово.

У разі ввезення на територію України імпортних товарів, за вийнятком майна, що ввозиться з України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, міжнародними об’єднаннями включаючи міжнародні не урядові організації, іноземними юридичними особами та громадянами, які від свого імені здійснюють виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України, податок на добавлену вартість сплачується цими нерезидентними, а у разі відсутності у них розрахункових рахунків в установах банків України і їх постійних представництв в Україні сплата податків провадиться покупцями, замовниками чи одержувачами товарів.

У разі подальшої реалізації, обміну) чи передачі на території України майна, що ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями податок на добавлену вартість справляється на загальних підставах.

У разі надання відстрочки в платежі на умовах податкового кредиту, перерахунків платежів, у тому числі у зв’язку з користуванням митної вартості, у всіх випадках стягнення платежів у безперечному порядку, а також стягнення фінансових санкцій та пені ці суми зтягуються з отримувача (імпортера), тобто організації, яка уклала контракт на імпорт декларованих товарів.

Об’єктами оподаткування для податку на добавлену вартість, ввезених на територію України товарів є:

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари. При цьому рекламні матеріали та сувеніри, що ввозяться в Україну і призначені для представницьких цілей під час проведення в України виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків та інших подібних заходів (пропускається за рішенням митного органу в кількості, достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети переміщення) не є об’єктом оподаткування.

Не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість:

- транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень товарів та пасажирів;

- професійне обладнання, майно та інструменти, що належать, іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

- зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру.

Митна вартість ввезених на територію України товарів визначається статтею 16 закону України від 05.02.92 р. “Про єдиний митний тариф”, тобто при визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, що передбачена контрактом і зазначена в рахунку фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- за транспортування , навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування від пункту постачальника до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата, що повинна бути сплачена імпортером прямо або побічно як умова їх ввезення (вивезення) за використання об’єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів.

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів, вартості, зазначеній у цьому пункті, або у разі неможливості перевірки її обчислення вона визначається послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.