Підприємство та підприємництво, Детальна інформація

- законодавчі обмеження: чи існують законодавчі обмеження, що можуть перешкоджати маркетингової діяльності;

- рівні управлінської діяльності в області маркетингу: довгострокові цілі фірми, що враховують ситуацію на внутрішньому і зовнішньому ринках і тенденції її розвитку; фінансові, матеріальні й інші ресурси, необхідні для досягнення цих цілей.

У виробництві продукту і здійсненні маркетингової політики необхідно враховувати життєвий цикл продукту на ринку, що включає ряд стадій:

- упровадження, що вимагає великих витрат, тому торгівля товаром на цій стадії, як правило збиткове;

- ріст як результат визнання покупцем товару і швидкого збільшення попиту на нього. При росту обсягу продажів і відповідно прибутку стабілізуються витрати на рекламу;

- зрілість, характерна тим, що більшість покупців товар уже придбали, тому темпи росту продажів, досягши максимуму, починають падати, прибуток також починає знижуватися в зв'язку зі збільшенням витрат на рекламу й інші маркетингові заходи;

- насичення, у цьому періоді, незважаючи на вжиті заходи, ріст продажів більше не спостерігається. Прибуток від торгівлі продовжує збільшуватися через зниження витрат на виробництво;

- спад, являє собою період різкого зниження продажів, а потім і прибутку;

Підприємство на вході споживає ресурси визначеного виду, щоб потім у результаті виробничого процесу на виході одержати трансформовані ресурси, ресурси іншої споживчої вартості. Співвідношення ресурсів на виході складає зміст такого предмета, як економіка підприємства. Її цікавить співвідношення у використанні ресурсів, що припускає перевищення дохідної частини над видатковою.

Під економічними ресурсами розуміють усі природні, людські і зроблені людиною ресурси, що використовуються для виробництва товарів і послуг. Уся розмаїтість ресурсів можна класифікувати відповідно до різних підходів: матеріальні ресурси - земля, чи сировинні матеріали, і капітал; людські ресурси - праця і підприємницька діяльність.

Одержання прибутку - це безпосередня мета підприємства. Але дістати прибуток підприємство може тільки в тому випадку, якщо воно робить чи продукцію послуги, що реалізуються, тобто задовольняють суспільні потреби. Співпідпорядкованість цих двох цілей - задоволення потреби й одержання прибутку - наступна. Не можна дістати прибуток, не вивчивши потреби і не почавши робити той продукт, що задовольняє потреби. Необхідно зробити продукт, що задовольнить потреби і притім за такою ціною, що задовольнила б платоспроможні потреби. А прийнятна ціна можлива тільки в тому випадку, коли підприємство витримує визначений рівень витрат, коли споживані ресурси, витрати їхній менше, ніж отриманий виторг, тобто коли воно працює з прибутком. У цьому випадку і говориться, що прибуток - безпосередня мета функціонування підприємства й одночасно це результат його діяльності. Якщо підприємство не укладається в рамки такого поводження і не одержує прибутку від своєї виробничої діяльності, він змушене піти з економічної сфери, визнати себе банкрутом.

Відповідно до закону України “ Про неспроможність (банкрутстві) підприємств “ під неспроможністю підприємства розуміється нездатність задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів, чи робіт послуг, включаючи нездатність забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди в зв'язку з перевищенням зобов'язань боржника над його чи майном у зв'язку з незадовільною структурою балансу боржника.

Зовнішньою ознакою неспроможності підприємства є призупинення його поточних платежів, якщо підприємство не здатне забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців із дня настання термінів їхнього виконання. Це зовнішня ознака неспроможності. Формально ж підприємство вважається неспроможним за рішенням арбітражного чи суду при добровільній ліквідації з дня офіційного повідомлення.

2. Економічні показники результатів діяльності підприємства



Фінанси підприємств - це економічні, грошові відносини, що виникають у результаті руху грошей: на їхній основі на підприємствах функціонують різні грошові фонди. Фінансові відносини підприємств складаються з чотирьох груп: - з іншими підприємствами й організаціями; - усередині підприємства; - усередині об'єднань, підприємств, що включають відносини з вищестоящою організацією; усередині фінансово-промислових груп, а також холдингу; - з фінансово-кредитною системою - бюджетами і позабюджетними фондами, банками, страхуванням, біржами, різними фондами.

Найважливішою стороною фінансової діяльності підприємств є формування і використання різних грошових фондів. Через них здійснюється забезпечення господарської діяльності необхідними коштами, а також розширеного відтворення; фінансування науково-технічного прогресу; освоєння і впровадження нової техніки; економічне стимулювання; розрахунки з бюджетом, банками. До таких фондів відносяться наступні. При організації підприємство повинне мати статутний фонд, чи статутний капітал, за рахунок якого формуються основні фонди й оборотні кошти. Статутний капітал - основне джерело власних засобів підприємства. Сума статутного капіталу акціонерного товариства відбиває суму випущених їм акцій, а державного і муніципального підприємства - величину статутного фонду.

Резервний капітал - це грошовий фонд підприємства, утворений за рахунок відрахувань від прибутку. Призначений для покриття збитків, а в акціонерних товариствах також для погашення облігацій суспільства і викупу його акцій.

Фонд нагромадження - це засобу, що відчисляються з чистого прибутку підприємства і, що направляються на розвиток виробництва. Природно, одного чистого прибутку не завжди вистачає для фінансування програми розвитку виробництва. У цьому випадку підприємство утворить інвестиційний фонд, що концентрує всі засоби, що направляються на розвиток виробництва, у тому числі чистий прибуток, і амортизаційний фонд, призначений для простого відтворення основних фондів, а також притягнуті і позикові джерела.

Фонд споживання створюється за рахунок відрахувань від чистого прибутку і направляється на виплату дивідендів, одноразових заохочень, матеріальної допомоги, на оплату додаткових відпусток, харчування, проїзду на транспорті й інші мети.

Валютний фонд формується на підприємствах, що одержують валютний виторг від експортних чи операцій імпортних операцій купують, що валюту для. У цих цілях підприємствам у комерційному банку, що має ліцензію Центрального банку РФ, для проведення валютних операцій відкривається валютний рахунок.

Крім розглянутих вище постійних грошових фондів, підприємство періодично створюють оперативні грошові фонди. Чи двічі один раз на місяць на підприємстві формується фонд для виплати заробітної плати. Періодично підприємство організує фонд для платежів у бюджет різних податків.

З метою керування фінансами підприємств застосовується фінансовий механізм. Фінансовий механізм підприємств - це система керування фінансами підприємства, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і фондів коштів з метою ефективної їхньої взаємодії на кінцеві результати виробництва. Фінансовий механізм підприємств є центральним у всьому фінансовому механізмі, що порозумівається ведучою роллю фінансової сфери матеріального виробництва. Звідси і високі вимоги, що до нього пред'являються. Фінансовий механізм підприємств зв'язаний з керуванням фінансовими відносинами, що виникають на підприємстві, і їхніми грошовими фондами.

В умовах ринкової економіки значення ціни величезне. Ціна визначає структуру й обсяг виробництва, рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси і, нарешті, рівень життя суспільства. Ціна і цінова політика для підприємства - другий після товару істотний елемент маркетингової діяльності. Саме тому розробці цінової стратегії і цін повинне приділятися пильна увага. Ухвалення рішення в області цін сполучено з необхідністю враховувати численні фактори: - собівартість товару; - ціна конкурентів і можливість її зміни; - очікувана реакція покупців на можливі зміни ціни; - вплив держави на політику цін підприємства.



ІІ. Кадри підприємства

1. Підбір, структура кадрів



Трудові ресурси на підприємстві - це об'єкт постійної турботи з боку керівництва підприємством. Роль трудових ресурсів значно зростає в період ринкових відносин. Добре підібраний трудовий колектив - одна з основних задач підприємця. Це повиннао бути команда однодумців і партнерів, здатних усвідомлювати, розуміти і реалізовувати задуми керівництва підприємства.

Трудові відносини - навряд чи не самий складний аспект роботи підприємства. Набагато легше справитися з технічними і технологічними неполадками, чим дозволити конфліктні ситуації, що виникають у колективі, де потрібно враховувати індивідуальні схильності, особистісні установки, психологічні переваги. Людський капітал є наріжним каменем конкурентноздатності, економічного росту й ефективності. Основні аспекти впливу людського фактора на підвищення ефективності роботи підприємства: добір і просування кадрів, підготовка кадрів і їхнє безупинне навчання, стабільність і гнучкість складу працівників, удосконалювання матеріальної і моральної оцінки праці працівників.