Управління фінансовими інвестиціями, Детальна інформація

Основні функції робочої групи:

• визначення напрямків і загального обсягу робіт зі складання бізнес-плану;

• визначення функцій конкретних виконавців і розподіл робіт між ними;

• доведення форм документів, таблиць, схем, графіків, за якими конкретні виконавці повинні готувати й подавати інформацію;

• вирішення питання про координацію дій між окремими виконавцями;

• визначення календарного плану зі встановленням термінів виконання робіт і подання готових результатів.

На другому етапі кожний відділ і кожний працівник робочої групи визначають обсяг своєї роботи, добирають необхідну інформацію, виконують необхідні розрахунки, оформлюють табличний матеріал і текстову частину до нього.

Розробка бізнес-плану пов'язана з використанням великої кількості інформації, її повнота і якість істотно впливають на можливість досягнення тих цілей, які стоять при складанні бізнес-плану. Недостатнє висвітлення окремих його розділів через обмеженість інформації може викликати в інвесторів сумніви щодо доцільності виділення коштів, тому важливо знати, які дані потрібні для складання бізнес-плану і де їх можна знайти.

Джерела вихідної інформації для складання бізнес-плану

Певна частина інформації міститься в опублікованих наукових джерелах. Для її пошуку використовують енциклопедичні словники, статистичні збірники, реферативні журнали, моніторинги. Оброблюють необхідні дані за допомогою сучасних засобів механізованої обробки інформації. У розвинених країнах ринкової економіки є ряд фірм, які спеціалізуються на збиранні й акумулюванні інформації щодо стану та перспектив розвитку ринку. Використання інформації під час розробки бізнес-плану дає змогу підвищити рівень обґрунтованості тих його розділів, які стосуються оцінювання ринку, маркетингової діяльності та конкурентів. Характер та джерела інформації, а також підрозділи, що відповідають за її підготовку, наведено в табл. 7.1.

В Україні вивченням ринку інвестицій, визначенням його пріоритетів займаються певні державні і приватні фірми. Серед них вирізняється Українська державна кредитно-інвестиційна компанія, яка аналізує інвестиційну ситуацію в Україні у щоквартальному збірнику-огляді "Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні".

Третій етап розробки бізнес-плану передбачає узагальнення в цілому по підприємству матеріалів, одержаних від різних служб і виконавців, уточнення й установлення зв'язку між ними, оформлення остаточного варіанта, підписання й затвердження бізнес-плану.

Заключний етап — презентація бізнес-плану, тобто доведення основних його положень до зацікавлених сторін.

У процесі виконання робіт підприємство передає виконавцю необхідні матеріали, документацію, розрахунки, а також забезпечує необхідні умови праці для спеціалістів.

Після завершення робіт засновник оцінює їхню якість, вносить додаткові корективи до попередньо поставленого завдання, приймає й оплачує виконані роботи. Розроблений сторонньою організацією бізнес-план підписує керівник консультаційної фірми і затверджує керівник підприємства-замовника.

Складові інвестиційного проекту

У процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливо правильно й у дохідливій формі викласти його мету суть інвестиційного проекту й форми його реалізації, а також кінцеві результати здійснення інвестицій. Цей розділ бізнес-плану, який можна назвати "Характеристика об'єкта інвестування", складається, як правило, наприкінці роботи, після визначення всіх інших напрямків діяльності. Він є узагальнюючою частиною документа, де у стислій формі викладаються всі основні ідеї майбутнього проекту. До основних вимог, яких слід дотримуватись у процесі підготовки цього розділу, належать лаконічність, інформативність, переконливість і простота викладу. Інвестор на основі цього розділу може зробити висновок, чи відповідає проект його інвестиційній стратегії та наявним ресурсам, чи влаштовує він інвестора щодо термінів реалізації, строків і повноти повернення капіталу.

Насамперед необхідно викласти мету складання бізнес-плану: пошук партнера для здійснення спільної діяльності, прохання про надання кредиту на умовах повернення, повного або часткового фінансування на засадах неповернення, подання заявки на приватизацію чи викуп державного майна тощо.

Далі розкривається суть проекту, тобто описується загальна концепція бізнесу, його репутація в минулому та напрямки розвитку на майбутнє, а також дається характеристика продукції, зазначаються основні ринки збуту, розмір доходів і витрат, прибуток, рентабельність, ступінь ризику та інші переваги, які змогли б переконати інвестора у вигідності та перспективності цього бізнесу.

У цьому ж розділі потрібно стисло описати ступінь підготовленості проекту та форми його здійснення (нове будівництво, реконструкція, розширення, переобладнання діючого підприємства, ступінь підготовленості проектної документації, висновки експертів про надійність об'єкта інвестування).

Необхідно також викласти основні потреби в інвестиційних ресурсах і терміни їх освоєння, загальну вартість інвестиційного проекту, а також визначити можливу частку зовнішнього інвестора й період здійснення інвестицій, намітити терміни введення об'єкта до експлуатації, визначити строки окупності й повернення капіталу інвестору. При цьому потрібно пам'ятати, що інвестора насамперед цікавлять кінцеві фінансові результати, такі як сума грошового потоку, валовий і чистий прибутки.

Визначення ефективності інвестиційного проекту

Важливо розрахувати показники, які використовуються в міжнародній практиці для визначення ефективності інвестицій, а саме:

• суму чистого приведеного доходу (ЧПД), що визначається за формулою

ЧПД = ГП - 1,

де ГП — сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості з використанням методу дисконтування; І — сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на фінансування інвестиційного проекту;

• індекс дохідності інвестиційного проекту (Ід)

• період окупності ГП

де ГПП — сума грошового потоку, приведеного до теперішньої вартості, в окремому періоді. Для короткострокових інвестицій за період приймається календарний місяць, а для довгострокових — один рік.

Якщо підприємство планує залучити до співробітництва іноземного інвестора, то в цьому розділі необхідно викласти основні правові питання, які гарантують захист іноземних інвестицій, пославшись на українські законодавчі акти, зокрема на закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про оподаткування прибутку підприємств" та ін.