Підприємство (фірма) як основна ланка економіки та його характерні риси, Детальна інформація

• у галузях невиробничої сфери — до 25 осіб;

• у роздрібній торгівлі — до 15 осіб.

Малі підприємства існували завжди і скрізь. Але на відміну від соціалістичних малих підприємств державної форми власності малі

підприємства у розвиненому ринковому господарстві, з одного боку, є породженням ринку і приватної власності, а з іншого — самі є фактором становлення і розвитку ринку, формування класу дрібних і середніх власників.

Малі підприємства за наявності певних передумов здатні динамічно реагувати на зміни споживчого попиту, активізувати впровадження технологічних і соціальних інновацій, сприяти формуванню прошарку середнього класу, створенню нових робочих місць, збільшенню податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Останніми десятиріччями в розвинених країнах з'явилася нова тенденція у сферах економіки, де поширені малі підприємства. Вони дедалі більше переміщуються з традиційних для них галузей економіки — торгівлі, будівництва, автосервісу, сфери послуг — у нові сфери і галузі, насамперед у високотехнологічне виробництво: машинобудування, енергетику, електротехнічну, хімічну промисловість, приладобудування, транспорт, телекомунікації, інформатику, мікрое-лектроніку

До малих підприємств ставляться з особливою увагою навіть у ви-сокорозвинених країнах. Зокрема в Японії вважається, що саме вони стали вирішальним фактором перетворення цієї колись економічно відсталої та зруйнованої війною країни на високорозвинену державу. Нині лише в обробній промисловості Японії функціонує понад 6,5 млн малих і середніх підприємств, що перевищує 90 % їхньої загальної кількості в галузі.

Малі підприємства виконують певні функції, без яких ринкова економіка втрачає багато своїх переваг і якостей. Зокрема у "Білій книзі" Японії зазначається, що малі і середні підприємства:

• є основними носіями конкуренції;

• створюють можливості для творчих спроб вступу в бізнес;

• роблять великий внесок у гуманізацію суспільства;

• сприяють розвиткові регіону, де створюються;

• є носіями інтернаціоналізації суспільства;

• сприяють поліпшенню добробуту нації;

• є носіями технічного прогресу, інформатизації економіки і суспільства.

Велике значення малих підприємств для економіки і всіх сфер життєдіяльності суспільства зумовлює особливу політику щодо них з боку уряду. Але відомо, що багато спеціалістів дотримуються принципу рівних стартових можливостей для всіх підприємств, висловлюють сумнів щодо необхідності державної підтримки саме малих підприємств, надання їм пільг. Така думка сьогодні посилюється негативним, а часто й антисуспільним досвідом ринкового поводження малих підприємств.

Отже, з метою підвищення ефективності державної підтримки малих підприємств необхідно визначити їх ознаки. Причому самих лише кількісних критеріїв недостатньо.

На наш погляд, є певним спрощенням зараховувати до малих підприємств тільки ті, що відповідають певним кількісним ознакам. Справа в тому, що в різних країнах кількісні визначення підприємств, що в сукупності створюють "малу економіку", різняться. Зокрема до таких у Японії належать ті, що нараховують до 50 працівників, в Італії і Фінляндії — до 100, у Великій Британії — до 200, у США — до 500. Отже, визначення "мале підприємство" не означає тільки кількісну їх характеристику. Аналіз законодавства 75 країн світу свідчить про наявність понад 50 ознак і критеріїв, за якими підприємства і фірми зараховують до малих і середніх.

Сутність малого підприємництва полягає насамперед у характері і способі найбільшої пристосованості до ринкової організації виробництва, у його типі і формах впливу на виробництво й обмін продукції. До речі, перший федеральний закон США про мале підприємництво (1953р.) не встановлював кількісних обмежень, а визначив тільки якісні критерії.

До суттєвих рис, що відрізняють малі підприємства від інших (за якісними ознаками), і одночасно до переваг малого підприємництва належать:

• гнучкість господарської стратегії і тактики;

• швидкість і якість прийняття і реалізації управлінських рішень;

• велика залежність кінцевих результатів господарювання, розміру прибутку, власного добробуту підприємця від його ініціативи, рівня професіоналізму, компетентності і відповідальності.

Саме завдяки зазначеним рисам мале підприємництво в якісному розумінні цього терміна має великий внутрішній потенціал до саморуху, саморозвитку, самовдосконалення, що зрештою забезпечує високоефективне функціонування механізму господарювання у стихійних умовах ринку, виживання навіть під час економічного спаду. Наявність зазначених рис дає змогу досягти особливого ефекту, одержати такий результат, якого не можна досягти на основі інших типів, принципів або форм господарювання.

Малі підприємства, звичайно, по-перше, мають юридичну самостійність, можливість приймати рішення І поводитись незалежно, по-друге, охоплюють невелику частку ринку певного продукту І тому позбавлені можливості впливати на встановлення монопольної ціни на свої товари Це дає підстави ототожнювати малі підприємства з їх конкурентною природою, властивістю створювати конкурентне середовище, посилювати конкуренцію

Дії держави щодо підтримки малих підприємств (навіть, можливо, на шкоду Іншим) у такому разі мають характер не доброчинності, а розвитку конкуренції, що взагалі є її основною економічною функцією У згаданому першому американському законі зазначається "Захист І підтримка вільної конкуренції становлять не тільки основу економічного добробуту, а й безпеки країни Вони не можуть бути забезпечені без стимулювання наявних І потенційних можливостей малого бізнесу Конгрес вважає, що уряд повинен тією мірою, якою це можливо, надавати підтримку підприємствам малого бізнесу, консультувати, допомагати І захищати їхні Інтереси, щоб зберегти вільне конкурентне середовище".

Оскільки безпосередньо підприємницькі функції, пов'язані Із формуванням цілей виробництва, розробкою підприємницького проекту, прийняттям основних рішень, здійснюються навіть на великих підприємствах однією людиною або невеликою групою компетентних осіб, то, на нашу думку, той тип ринкового господарювання, який породжений малими підприємствами, набуває універсальності, має стати ядром загального підприємницького механізму Як приклад можна навести застосування принципу малого підприємництва при організації діяльності таких відомих японських фірм, як "Соні", "Хонда", "Мацусіто" ЦІ виробничі гіганти — лідери світового бізнесу тривалий час були малими підприємствами Сьогодні вони завдяки використанню принципів малого підприємництва забезпечують раціональний розподіл елементів технологічного процесу в системі невеликих філій, дочірніх фірм, окремих самостійних виробництв

Малі підприємства демонструють у різних країнах (в умовах стабільної системи ринкового господарювання) стійкість, високу адаптивність до змін зовнішнього середовища І ринкової кон'юнктури, маневреність, здатність до саморозвитку Тому підтримка малих підприємств, особливо тих, що функціонують у сфері виробництва, навіть без надання податкових пільг, сьогодні вкрай необхідна. Інакше держава сприятиме переміщенню таких підприємств у тінь або антисусшльну сферу, в тому числі й злочинну.

Особливого значення набувають малі підприємства в умовах трансформації адміністративно-командної економіки у ринкову, їхнє функціональне призначення полягає у стимулюванні формування конкурентного середовища, забезпеченні структурної перебудови економіки, утворенні такого соціального прошарку як шдприємці-власники, що становлять соціальну базу економічних перетворень, забезпечують соціальну стабільність суспільства та незворотність руху до ринкової економіки.

Реформування економічної системи України супроводжувалося бурхливим розвитком малих підприємств (рис. 3.1).