Суть та принципи підприємництва, Детальна інформація

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що у сьогоднішніх умовах поняття “менеджер” та “підприємець” нерідко співпадають, хоча один із них управляючий, а інший власник. На ділі багато власників використовують функції менеджерів, і не мало менеджерів стали власниками керованими ними засобів виробництва.

Впритул до поняття “підприємець” стоїть поняття “підприємництво”. Під підприємництвом розуміється діяльність що здійснюється приватними особами, підприємствами та (чи) організаціями по виробництву, наданню послуг чи купівлі або продажу товарів в обмін на інші товари чи гроші до взаємної вигоди заінтересованих осіб чи підприємств, організацій.

Цікаво простежити еволюції терміна “підприємець” та “підприємство”:

1725 р. Річард Кантільон: підприємець людина, що діє в умовах ризику

1798 р. Бодо: особа, що несе відповідальність за почату справу; той, хто планує, контролює організовує та є власником підприємства.

1876 р. Френсіс Уокер: потрібно розрізняти тих, хто надає капітал та отримує за це процент, та тих, хто одержує прибуток завдяки своїм підприємницьким здібностям.

1934 р. Йозеф Шулепетер: підприємець – новатор, розробник нових технологій.

1964 р. Пітер Друкер: підприємець – людина, що використовує будь-яку можливість з максимальною вигодою.

1975 р. Альберт Шапіро: підприємець – людина, що виявляє ініціативу, організовуючи соціально-економічні механізми. Працює в умовах ризику, він несе певну відповідальність за можливу невдачу.

1985 р. Роберт Хізріг: підприємство – процес створення чогось нового, що має вартість, підприємець – людина, що витрачає на це увесь необхідний час та сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний та соціальний ризик одержуючи в нагороду гроші та задоволення досягнутим.

А так трактується поняття “підприємництво” в енциклопедичному словнику підприємця:

“Підприємництво (англ. enterprise) ініціативна самостійна діяльність громадян, спрямована на одержання прибутку чи особового збагачення, що здійснюється від власного імені, під свою матеріальну відповідальність, або від імені юридичної особи під юридичну відповідальність.”

“Підприємець (англ. enterpreneur) може здійснювати будь які види господарчої діяльності, які не заборонені законом, включаючи комерційне посередництво, торгівельно-закупочну консультативну та іншу діяльність, а також операції з цінними паперами.”

Також цікавим є характеристика підприємництва, приведена в книзі “Рыночное предпринимательство”.

Підприємець в своїй діяльності має забезпечити необхідну комбінацію особистої вигоди з принесенням користі суспільству з ціллю одержання прибутку.

“Підприємництво… являє собою діяльність, яка зв’язана вкладенням коштів в цілях одержання прибутку на основі поєднання особової вигоди з користю для суспільства”.

Таке формулювання підприємництва на мою думку, являється одним з вдалих. В ній підкреслено, що підприємництво – це безпосередня діяльність, але лише здатність займатися визначеною діяльністю. Це визначення відрізняється і від тої, що дана в Законі України “про підприємництво” - “підприємницька діяльність – самостійна, систематична діяльність по виготовленню продукції, наданню послуг і заняття торгівлею з ціллю одержання прибутку”. Як бачимо, в цьому визначенні відсутній важливий елемент визначення підприємництва – вказівка на необхідність поєднання особової вигоди з користю для суспільства.

До найважливіших рис підприємництва, на мій погляд, потрібно віднести:

- самостійність та незалежність суб’єктів господарювання. Будь-який підприємець вільний в прийнятті рішень по тому чи іншому питанню, звичайно, у межах правових норм;

економічна заінтересованість. Головна ціль підприємництва – одержання максимально можливого прибутку;

господарчий ризик та відповідальність. При будь-яких, навіть самих прорахованих варіантах ризик завжди є.

Перераховані найважливіші ознаки підприємництва взаємопов’язані та діють одночасно.

Підприємництво завжди пов’язане з нововведеннями. На цю сторону економічної діяльності звернули увагу Й. Шумпетер та А. Маршал. Якщо Й. Шумпетер показав тотожність підприємництва то нововведень, то А. Маршал стверджував, що дійсно роль підприємців в житті суспільства пролягає в тому, що своїми нововведеннями вони утворюють новий порядок, і, що дуже важливо прискорюють процеси, які вже конструктивно дозрівають у суспільстві. Більш правильною оцінкою є оцінка підприємця, яку дав Й. Шумпетер, як фігуру яка рішучу руйнує старі форми виробництва та організації життя суспільства, створюючи фундамент для соціальної та політичної революції. За представленням Й. Шумпетера, підприємець постійно здійснює “творче руйнування”, являючись головною фігурою в економічному розвитку суспільства.

Принципи підприємницької діяльності:

§ вільний вибір видів діяльності;

§ залучення на добровільній основі до здійснення підприємницької діяльності майна і засобів юридичних осіб та громадян;

§ самостійне формування програм діяльності і вибір постачальників і споживачів виробленої продукції;

§ встановлення цін у відповідності із законодавством;

§ вільний найм робітників;

§ залучення до використання засобів виробництва, які не заборонені і не обмежені законодавством.