Підприємництва, Детальна інформація

Основні переваги малих фірм такі:

незалежність дій, самостійність і свобода при виборі та здійсненні господарського маневру;

індивідуалізована мотивація розумового ризику та високого кінцевого результату;

чітко персоніфікована відповідальність за свої рішення, дії та результати роботи;

гнучка й оперативна адаптація до ситуацій, що перманентно змінюються;

більш низькі управлінські витрати;

націленість у завтрашній день, перспективу, що зумовлено активною інноваційною політикою фірми.

Це не означає, що малий бізнес не має недоліків. Вони є, і їх не менше, ніж переваг. Однак у цих формах постать власника, підприємця нероздільно пов'язана з функціями виробника.

Звідси його працелюбство, діловитість, турбота про завтрашній день.

Першорядною умовою функціонування ринкової економіки та забезпечення її подальшого розвитку є наявність самостійних, економічно відповідальних не тільки своїми поточними доходами, а й їх майновою власністю товаровиробників. Вони повинні мати свободу для господарського маневру, включаючи право займатися на свій ризик і під свою відповідальність будь-якою діяльністю, не забороненою законодавством, самостійно визначати виробничу програму, вибирати постачальників, споживачів, установлювати ціни, виходячи з кон'юнктури ринку, розпоряджатися доходами, що залишилися після сплати податків і внесення інших обов'язкових платежів, наймати і звільняти працівників відповідно до чинного законодавства, визначати форми та розміри заробітної плати понад прожитковий мінімум, встановлювати винагороди та матеріальні стимули до ефективної праці.

Вирішальним кроком до ринкового господарства є якнайшвидше зростання самостійних товаровиробників — власників індивідуальних, колективних, кооперативних, без яких ринкова економіка неможлива. Зародження й подальший розвиток прошарку господарів як основних суб'єктів ринкової економіки в змозі завести механізм товарно-ринкової саморегуляції, розпочати інтенсивну самоорганізацію всієї економічної системи при активній регулюючій і цілеспрямовано підтримуючій участі держави.

Великі транс національні компанії несуть загрозу економіці будь якої країни. Адже не секрет що крах такої компанії тягне за собою падіння життєвого рівня великої кількості простих робітників. А малі підприємства є менш підконтрольні різноманітним впливам з боку різноманітних лобістських груп та форс мажорних обставин. Тому я вважаю що потрібно закріпити пріоритетність малих підприємств у порівнянні з іншими видами підприємств. Я прекрасно розумію що не можна виділяти якийсь один вид власності від іншого, але на сучасному етапі розвитку суспільства з її техногенним характером та постійної загрози глобального тероризму потрібно зробити свідомий крок в сторону державного контролю та нагляду, за великими підприємствами та свобода економічної діяльності малим підприємствам.

В будь якій державі здійснюється розподіл прибутку між державою та підприємством .Спочатку здійснюється розподіл доходу між державою і підприємством будь-якої форми власності. Об'єктом такого розподілу є прибуток — різниця між ціною, за якою підприємство реалізує свою продукцію, та її собівартістю. Це є загальні закони економічного розподілу прибутку. Прибуток підприємства розподіляється на дві частини: одна йде в розпорядження держави, друга — залишається в розпорядженні підприємства.

Хотілося б звернути особливу увагу на розподіл першої частини прибутку. Всім нам відомо що наша фіскальна система не налаштована на стимулювання збільшення доходності підприємства а це має зворотню реакію. Яка проявляється в тому що підприємства намагаються приховати свої прибутки від оподаткування. Тому що б не відбувалося подібних явищ мабуть потрібно звернутися до інших систем оподаткування. А саме, корисно було б звернути увагу на податкову систему Франції. В якій підприємства які мають великий товарообіг мають податкові пільги. Це стимулює підприємства більш динамічно вести свої справи, а все це в свою чергу залучає дуже велику кількість працівників. Що в кінцевому результаті позитивно впливає на економіку країни загалом.

ВИСНОВОК



У вище розглянутій роботі я досліджував закон України про підприємства. Та всі інші документи які мають відношення до господарської діяльності або до підприємств в Україні. З історії становлення даного закону я можу виділити лише той факт що даний закон було прийнято на підставі декларації про державний суверенітет та розпад союзної держави. Тому що перед керівниками того часу постала необхідність регламентації економічних відносин які з’явилися в процесі демократизації суспільства. Адже юридичні норми того часу взагалі не визнавали такого виду господарських відносин як приватні а тим більше приватної власності на засоби виробництва. Тому й було прийнято Верховною Радою даний закон.

Даний закон розділено на вісім частин кожна з яких містить певну кількість статей що регламентують різноманітні особливості в процесі створення, реєстрації та життєдіяльності підприємства.

Даний закон повністю розписує всі етапи життя на підприємстві від народження до смерті. Хоча він також недосконалий і має свої недоліки про які я зауважив вище в своїй роботі. Я вважаю що даний закон повинен еволюціонувати відповідно до обставин які складаються в суспільстві. А основні напрямки які я вказав в моїй роботі на мою думку мають перспективу і майбутнє.