Видатні підприємці. Шлях до успіху, Детальна інформація

Реферат на тему:

Видатні підприємці. Шлях до успіху



Шляхи до успіху

Сказати, що минуле життя впливає на майбутні цінності та поведінку, - це повторити аксіому. І Декому таке твердження видастьсь навіть занадто очевидним. Кожен, хто хоч колись намагався щось комусь продати, розуміє (для професійних продавців це вже на рівні інтуїції), що інформація про походження клієнта чи потенційного партнера є чи не найціннішою при побудові особистісних стосунків. Отже, для вирішення питання «хто такі успішні підприємці?» варто спочатку з'ясувати їх минуле.

Але чи взагалі можливо визначити якийсь єдиний життєвий шлях, який був би типовим для успішного підприємця та який неодмінно вплинув би на його подальшу поведінку та успіх? Іншими словами - чи існує прототип успіху в бізнесі та чи можна змалювати ціннісний портрет успішного підприємця? Чи дійсно існує щось, що впливає на розвиток економіки та бізнесу?

Перед тим як відповідати на ці запитання, давайте визначимося з тим, хто такий «успішний підприємець» в ширшому, глобальному значенні. Якщо говорити про осіб, які, започаткувавши власну справу, досягли суттєвого успіху на Заході, то успішними підприємцями можна вважати таких людей, як Білл Гейтс (компанія «Майкрософт»), Генрі Форд (Ford Motor Company), Сем Уолтом (компанія Wal-Mart), Тед Тернер (телекомпанія CNN). Але якщо розглянути історію кожного з них зокрема, то будь-кому стане очевидним, що між ними мало спільного. Отже, чи можна взагалі говорити про якийсь єдиний, універсальний шлях до успіху не лише в українському, а й в світовому бізнесі?

Відповідь: на перший погляд важко, але якщо кожного з вищенаведених власників-засновників розглядати як певний еталон успіху, то виявиться, що можна простежити чотири окремі типи життєвих шляхів, якими ці люди пройшли. Просто потрібно розуміти, в чому саме полягає особливість їхнього шляху до успіху та з яким саме типом бізнесмена ми маємо справу.

Перед тим як пропонувати глобальну типологію підприємців, маємо відзначити, що мова йде виключно про засновників та власників компаній. При формуванні вибірки для дослідження ціннісних характеристик керівників успішних українських фірм мене не цікавили найняті менеджери (навіть якщо вони працювали на посадах Генеральних директорів компаній).

Дослідження керівників компаній, проведені в різних країнах світу, досить часто приводять до висновку, що світогляд і, відповідно, психологічний (ціннісний) тип засновника компанії, суттєво відрізняється від світогляду найнятого менеджера, навіть коли останній займає посаду першої особи в компанії. Якщо говорити конкретніше, такі дослідження показали, що в підприємців-засновників майже завжди більша схильність до ризику, вищий рівень індивідуалізму. Різницю щодо поведінки в бізнесі дослідники Aldrich & Zimmer (1986:3) окреслили так: «менеджер турбується ефективним інвестуванням наявних ресурсів для того, щоб збільшити їх фінансову віддачу. Підприємець прямує і досягає своєї мети (не обов'язково фінансової), часто без наявних ресурсів. Для менеджера збільшення інвестиційного ресурсу - це самоціль; для підприємця ресурси - це лише засіб». Виходить, що ціннісний світ менеджера зовсім інакший, ніж у підприємця. В цьому ракурсі доцільно процитувати спостереження британського дослідника Алана Гібба (2002 р.), який довгий час вивчав феномен «підприємливості» (в ширшому розумінні слова entrepreneurship): «Бути менеджером - це робота. Підприємливість - це стиль життя».

Інноватори

Білл Гейтс

Людина, яка започаткувала на сьогоднішній день найбільшу в світі компанію-виробника операційної системи Windows і ряду інших програм для інформаційного забезпечення офісної роботи. Гейтс себе позиціонує як інноватор, і це визначення стосується як його посади у власній фірмі - Головний архітектор програм (а не Президент), так і його іміджу серед громадськості. В основі даного іміджу - інноваторські здібності самого Гейтса та постійний пошук нового створеною ним організацією. Стратегічним завданням компанії «Майкрософт» є що-два роки випускати суттєво нову операційну систему для ПК. Інше питання - наскільки це завдання виконується останнім часом, але суттєвим в даному випадку є не виконання, а імідж постійних інновацій, який випромінюється компанією на ринок і уособлюється її засновником.

Генрі Форд

Американське коріння

Спитайте “Хто винайшов автомобіль?” і значна частина відповідей буде “Генрі Форд”. Ця популярна помилка є своєрідною даниною людині, що зробила автомобіль доступним для мільйонів. Хоча всі визнають, що батьківщиною автомобіля є Європа, над його створенням працював цілий ряд американських та європейських винахідників, приблизно водночас, наприкінці 19 століття. І все ж, треба віддати належне Генрі Форду за створення автомобіля, який змогли дозволити собі мільйони. Його головним принципом був вислів: “Я збудую легковий автомобіль для безлічі людей… ціна його буде настільки низькою, що жоден… не зможе відмовити собі в ньому.” Завдяки далекоглядності та самовідданості Генрі Форда народилась Ford Motor Company.

Початок

Три гіганти - сталь, нафта та транспорт - стали першою сходинкою для Генрі Форда і початком Ford Motor Company. У 1864 році, через рік після народження Форда, з’явились мартенівські печі та розпочалось сучасне сталеве сторіччя.

Наступного року в нафтовій промисловості з’явився перший короткий відрізок широкої мережі нафтопроводів, що з часом стала джерелом палива для 75 мільйонів автомобілів. В 1859 року., американський континент був забудований залізними дорогами.

Ford Motor Company почала працювати на невеликому заводі, що раніше виробляв фургони, у Детройті 16 червня 1903 року. Активи компанії складали інструменти, прилади, механічне обладнання, проекти, креслення, патенти, декілька моделей та 28,000 доларів готівкою від 12 інвесторів.

Разом із Генрі Фордом, першими акціонерами молодої корпорації були торгівець вугіллям, бухгалтер торгівця вугіллям, банкір, з яким працював торгівець вугіллям, два брати, яким належав машинний цех, що виробляв двигуни, тесляр, два юристи, службовець, власник галантерейної крамниці та майстер водяних млинів та повітряних рушниць.

Перший автомобіль

Перший автомобіль, що пішов у продаж, був представлений як “найдосконаліша машина на ринку” і “такий простий, що навіть 15-річний хлопчик може ним керувати”. Першим покупцем став Др. Е. Пфеніг з Чикаго, який придбав автомобіль через місяць після утворення компанії, на втіху акціонерам, серйозно занепокоєним станом банківського балансу, що скоротився вже до 223 доларів.

У наступні п’ять років молодий Генрі Форд, спочатку як головний інженер, пізніше як президент, керував загальною програмою розвитку та виробництва, що перемістилась з орендованого приміщення на Мак Авеню в Детройті до значно більшої будівлі на вулицях Пікет та Бобьєн. Всього 1700 автомобілів - перші Моделі А - вийшли з колишнього заводу фургонів протягом 15 місяців його роботи.

З 1903 до 1908 рр. Генрі Форд та його інженери з реактивною швидкістю пройшли 19 літер алфавіту - від Моделі А до Моделі S. Деякі з цих автомобілів були експериментальними моделями і не були представлені широкій публіці.

Деякі моделі мали два циліндри, деякі чотири, одна - шість; в деяких була ланцюгова передача, в деяких - карданна, двигун знаходився під сидінням водія. Мабуть, найвдалішою з них була Модель N - невелике, легке, чотирициліндрове авто, що коштувало 500 доларів. Шестициліндровий лімузин за 2500 доларів, Модель К, продавався погано.

Початок правління Генрі Форда ІІ

Едсель Форд помер в 1943 році, саме тоді, коли його програма досягла максимальної ефективності. Засмучений, старший Генрі Форд повернувся на пост президента до кінця Другої Світової війни, коли він вдруге пішов у відставку. Його старший онук, Генрі Форд ІІ, став президентом 24 вересня 1945 року. Він займав посаду голови правління директорів з 13 липня 1960 року до 13 березня 1980 року, та залишався головою Фінансового Комітету до самої смерті у 1987 році.

Вже, коли зійшов з конвеєру перший післявоєнний автомобіль, Генрі Форд ІІ планував реорганізацію та децентралізацію компанії. Втрачаючи декілька мільйонів за годину, Ford Motor Company перебувала в критичному стані. Маючи майже ті ж проблемами, як його дід на початку роботи, молодий Генрі Форд ІІ мав побудувати автомобільну компанію заново.

Після остаточної передачі компанії під керівництво онука містер Форд провів решту своїх днів зі своєю дружиною Кларою в їхньому маєтку “Фер Лейн” в Дірборні, де помер 7 квітня 1947 року у віці 83 років.